Любитино
| смт Любитино | |||
|---|---|---|---|
| |||
| Країна | |||
| Суб'єкт Російської Федерації | Новгородська область | ||
| Муніципальний район | Любитинський район | ||
| Код ЗКАТУ | 49 216 551 000 | ||
| Код ЗКТМО | 49 616 428 051 | ||
| Основні дані | |||
| Населення | 2312 осіб (2010 рік) | ||
| Поштовий індекс | 174760 | ||
| Телефонний код | +7 81668 | ||
| Географічні координати: | 58°48′40″ пн. ш. 33°23′30″ сх. д. / 58.811111111111° пн. ш. 33.391666666667° сх. д. | ||
| Вебсторінка | lubitinoadm | ||
| Мапа | |||
Любитино Любитино | |||
![]() | |||
Люби́тино (рос. Любытино) — смт в Новгородській області, адміністративний центр Любитинського муніципального району і сільського поселення Любитин.
Селище Любитино входить до переліку історичних міст Росії. Колишня його назва - село Біле. В центрі знаходяться похоронні сопки новгородських словен висотою до 10 метрів.
Географія
Селище розташоване на правому березі річки Мста - в центрі розташовувалася в середній течії цієї річки.
Історія
Свою легендарну історію селище веде з 947 року, коли, за легендою, дружина князя Ігоря Святославовича - княгиня Ольга, пропливаючи по Мсті до Новгорода, встановлювала по річці погости і данини. На місці одного з цих погостів (Малишевське городище) і розташоване нинішнє селище Любитино.
Вперше згадується як погост Прокоп'євський на річці Білій в 1581-1583 роках, а село Бор на лівому березі Мсти згадується як погост Більський раніше - біля 1495 року.
На рубежі XIX-XX століть в селі Білому була одна вулиця з 30 дворів, а населення села становило 150 осіб. Через село йшла торгівля лісом, борошном, худобою; при цьому баржі доставляли по річці Мсті вантажі в Новгород.
Примітки
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).
