YaChudo

Льолінгіт

Переглядів: 0. Оновлено 01.11.2026.

Льолінгіт
Загальні відомості
Статус IMAчинний (успадкований, G)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
АбревіатураLö[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Хімічна формулаFeAs₂ Редагувати інформацію у Вікіданих
Nickel-Strunz 8II/C.08 Редагувати інформацію у Вікіданих
Nickel-Strunz 102.EB.15a[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Dana 82.12.2.9 Редагувати інформацію у Вікіданих
Ідентифікація
Сингоніяромбічна сингонія Редагувати інформацію у Вікіданих
Вид симетріїромбічна-планаксіальнаd Редагувати інформацію у Вікіданих
Просторова групаspace group 58d[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Густина7601,88 кілограм на кубічний метр[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Інші характеристики
Названо на честьЛьолінг[6] Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Льолінгіт у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
Лаутит і льолінгіт

Льолінгіт[7] — мінерал, арсенід заліза острівної будови. Назва походить від назви селища Льолінг в Австрії.

Загальний опис

Хімічна формула: Fe[As2]. Містить (%): Fe — 27, 18; As — 72,82. Домішки: S, Sb, Co, Ni. Форми виділення: призматичні кристали, суцільні маси, кристалічні агрегати. Сингонія ромбічна. Густина 7,45. Твердість 5,0-6,0. Колір від сріблясто-сірого до сіро-сталевого. Блиск металічний. Риса сіро-чорна. Непрозорий. Крихкий. Злам нерівний. Добрий електропровідник. Вперше льолінгіт найдений в районі Льолінг-Ґеттенберґу (Австрія). Зустрічається в гідротермальних і контактово-метасоматичних родовищах. Асоціює з сидеритом, бісмутитом, нікеліном і баритом в жилах з кварцом. Широко відомі знахідки в Еренсфрідерсдорфі та Адреасберзі (ФРН), Фоссамі (Норвегія), Браш-Крік (штат Колорадо, США), округ Александер (штат Північна Кароліна, США). Джерело арсену. За назвою міста Льоллінґ (Каринтія, Австрія), W.K.Haidinger, 1845.

Різновиди

Розрізняють:

  • льолінгіт кобальтистий (різновид льолінгіту, який містить до 6 % Со);
  • льолінгіт сірчистий (різновид льолінгіту, який містить до 6,73 % S);
  • льолінгіт стибіїстий (різновид льолінгіту, який містить до 5,61 % Sb).

Див. також

Примітки

  1. ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
  2. ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
  3. ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
  4. ↑ (unspecified title) — doi:10.1002/ZAAC.19875541110
  5. ↑ (unspecified title) — doi:10.1063/1.4812323
  6. ↑ webmineral.com
  7. ↑ Г. Кульчицька, Д. Черниш, Л. Сєтая. Українська номенклатура мінералів / відп. ред. О. Пономаренко. — К. : Академперіодика, 2022. — С. 212. — ISBN 978-966-360-463-3.

Література

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).