Лхаса

Лхаса
ལྷ་ས་
палац Потала
Основні дані
29°38′45″ пн. ш. 91°08′27″ сх. д. / 29.6457567° пн. ш. 91.1408186° сх. д.
Країна	КНР
Регіон	Тибет
Столиця для	Тибетський автономний район
Поділ	Chéngguānd, Лхюнжубd, Дамшунг, Ньємо, Чюшюd, Долунгдеченd, Dagzê Districtd, Мажокунггар
Засновано	633
Площа	29 634,01 км²
Населення	257,400 (2004)
Висота НРМ	3650 м і 4150 м
Офіційна мова	Тибетська, путунхуа (Тибетський автономний район)
Міста-побратими	Бейт-Шемеш, Еліста
Телефонний код	(86) 0891
Часовий пояс	China Standard Time, UTC+8, Asia/Shanghai, Asia/Urumqi  (Китайська Народна Республіка)
GeoNames	1280737
OSM	r2745046  ·R
Поштові індекси	850000
Міська влада
Мер міста	Q124293424?
Вебсайт	www.lasa.gov.cn
Мапа
Лхаса Лхаса (Китайська Народна Республіка)
Лхаса Лхаса (Тибет)
Лхаса у Вікісховищі

Лха́са (тиб. ལྷ་ས་, lha-sa; кит.: 拉萨, Ла-са, «Заборонене місто») — столиця автономної області Тибету, Китай.

Написання і вимова Лха́са відповідає тибетській, Ла́са — китайській та англійській мовам.

За легендами, другий імператор Тибету Сонгцен Гампо (Srong-brtsan Sgam-po) зробив Лхасу своєю столицею. Але документи того часу говорять, що столиця Тибету тоді постійно змінювалась. В центрі міста ще тоді був побудований монастир Джоканг, який і зараз є головним місцем паломництва в Лхасі.

Місто стало рости і процвітати після заснування трьох великих монастирів школи гелуг в результаті діяльності лами Цонкапи та його учнів в XV столітті. Це монастир Ганден (Dga'-ldan), Сера (Se-ra) та Дрепунг ('Bras-spung).

Далай-лама V Лобсанг Г'яцо (Blo-bzang-rgya-mtsho) (1617–1682), підкорив Тибет та переніс в Лхасу свій адміністративний центр. Потім він почав будувати палац Потала, будівництво було завершено через кілька років після його смерті. З цього часу Лхаса стала повноцінною політичною столицею Тибету.

Священне місто ламаїзму було закрите для західних людей до 1904 року, коли члени англійської експедиції відвідали місто. Воно було приєднано до іншої частини Тибету Китаєм у 1950-51, духовний глава Далай-лама в 1959 році був змушений виїхати після повстання населення проти правління Китаю. Монастирі були зруйновані, а ченці убиті. У 1988 і 1989 роках демонстрації були розстріляні китайськими військовиками.

Європейці проникали в Лхасу рідко. До 1951 року половину міського населення становили монахи, загальна кількість була близько 25 000 осіб. Додатково близько 15 тисяч населяли сусідні монастирі. До 2004 року населення зросло до 257 000 осіб.

Населення міста Лхаса становить близько 250 тис. осіб, а загальна кількість населення муніципалітету — 521 500, включаючи мігрантів та без урахування військового гарнізону. 100 000 осіб складають мігранти.

За переписом 2000 року 81,6 % населення складають етнічні тибетці. В це число не входять солдати та неофіційні мігранти, більшість яких — китайці.

В останні роки проходила суттєва лібералізація економіки Китаю, чимало китайців поселилось також в околицях Лхаси, активізувавши місцеву економіку.

Місто є кінцевою зупинкою високогірної залізниці протяжністю 1956 км, що з'єднує Лхасу з провінцією Цінхай і основною залізничною мережею Китаю. Через район міста проходять національні автомагістралі 308 та 109. За 62 км від міста розташований аеропорт Гонггар.

Виробництво: вироби ремесел і легка промисловість.

Історичні пам'ятники Лхаси представляють велике значення для світової культури. Це палац Потала, центральний храм Джоканг, великі монастирі Дрепунг, Сера та Ганден, монастир Рамоче, храм Чжефенг, літній палац Норбулінка, унікальна мечеть в тибетському архітектурному стилі, історична площа Баркхор та інші визначні місця.

Однак немало пам'ятників культури було зруйновано чи пошкоджено під час «культурної революції».

Для паломників у Лхасі є три кругові маршрути для ритуального обходу (кора) святих місць, це обхід Нангкор в храмі Джоканг, обхід Баркхор по старому місту, охоплюючи квартал з храмом Джоканг, та зовнішній обхід Лінгкор навколо всього міста. Додатково паломники обходять палац Потала. Під час кори паломники крутять молитовні барабани та читають мантри. Після модернізації міста зовнішній обхід Лінгкор перестав використовуватися.

Біля літнього палацу Далай-лами розташований найвищий у світі Зоопарк Лхаса.

Місто знаходиться у зоні, котра характеризується континентальним субарктичним кліматом. Найтепліший місяць — червень із середньою температурою 15.6 °C (60 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою -2.2 °С (28 °F).^[1]

Префектура поділяється на 3 райони та 5 повітів:

Карта
Ньємо Дамшунг Чюшю ① Лхюнжуб ② ③ Мажокунггар ① Долунгдечен ② Ченгуань ③ Дагцзе
Статус	Назва	Оригінал	Населення (2020)
Район	Дагцзе	达孜区	32 318
Район	Долунгдечен	堆龙德庆区	137 451
Район	Ченгуань	城关区	478 275
Повіт	Дамшунг	当雄县	47 900
Повіт	Лхюнжуб	林周县	50 596
Повіт	Мажокунггар	墨竹工卡县	49 511
Повіт	Ньємо	尼木县	29 989
Повіт	Чюшю	曲水县	41 851

• 
  Площа Баркхор
• 
  Декій Шар Лам, головна вулиця міста
• 
  Храм Джоканг
• 
  Мечеть
• 
  Як, талісман Лхаси
• 
  Сучасні будинки міста. Вид з Потали
• 
  Туннель Галашан на швидкісній магістралі в аеропорт
• 
  Аеропорт Гонггар

• Потала
• Джоканг
• Долина Лхаси
• 7859 Лхаса — астероїд, названий на честь міста.

• Фото Лхаси на сайті www.panoramio.com
• План міста Lhasa
• Старий план центру Лхаса в 1959
• Lhasa (CHINA) [Архівовано 28 лютого 2007 у Wayback Machine.] // «Encyclopaedia Britannica» (англ.)
• citypopulation.de (англ.)

Це незавершена стаття з географії КНР. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.