Луї Арман

Луї Арман
фр. Louis Armand
Ім'я при народженні	фр. Louis François Armand[1]
Народився	17 січня 1905[2][3][…]  Крюзей[2][1]
Помер	30 серпня 1971[2][3][…] (66 років)  Вілле-сюр-Мер[2][1]
Поховання	Крюзей
Країна	Франція[5][6][…]
Діяльність	посадова особа, гірничий інженер, учасник французького Руху Опору, викладач університету, винахідник, політик
Alma mater	Політехнічна школа, Гірнича школа Парижа, ліцей дю Паркd і Berthollet High Schoold
Знання мов	французька[2][5][…]
Учасник	Друга світова війна
Членство	Французька академія, Академія моральних і політичних наук, Académie des sciences, belles-lettres et arts de Savoied, Міжнародне агентство з дослідження раку і Noyautage des administrations publiquesd
Посада	President of the SNCFd, Member of the Académie françaised і президент
Родичі	Antoine Armandd
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Луї Арман (фр. Louis Armand; 17 січня 1905, Крюзей — 30 серпня 1971, Вілле-сюр-Мер) — французький інженер, який керував кількома державними компаніями, і грав важливу роль у Другій світовій війні як офіцер Руху Опору. Він був першим головою Євратому і був обраний до Французької академії в 1963 році.

• 1961 : Plaidoyer pour l'avenir
• 1965 : De la Savoie au Val d'Aoste par le tunnel du Mont-Blanc
• 1968 : Simples propos
• 1968 : Le pari européen (з Michel Drancourt)
• 1969 : Propos ferroviaires
• 1970 : De la cybernétique à l'intéressement
• 1970 : L'Entreprise de demain
• 1974 : Message pour ma patrie professionnelle

• Комісія Армана

• Buzaré, Josette (2000). Louis Armand, le savoyard du siècle. Saint-Julien-en-Genevois, France: Éd. La Salévienne.

• Луї Арман на сайті Find a Grave (англ.)
• Коротка біографія та бібліографія на сайті Французької академії (фр.)