Луїс де Леон

Луїс де Леон
ісп. Fray Luis de León
Народився	1527[1]  Бельмонте, Куенка, Кастилія-Ла-Манча, Іспанія[2]
Помер	23 серпня 1591[1][3][…]  Мадрігаль-де-лас-Альтас-Торрес, Авіла, Кастилія і Леон, Іспанія[2]
Поховання	Саламанкський університет
Країна	Іспанія
Діяльність	мовознавець, поет, письменник, перекладач, викладач університету, мандрівний брат, католицький теолог
Alma mater	Саламанкський університет і Алькальський університет
Заклад	Саламанкський університет
Знання мов	іспанська[5][5] і латина
Мова творів	іспанська
Конфесія	християнство
Луїс де Леон у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах
Роботи у Вікіджерелах

Луїс де Леон (ісп. Luis de León; також: Ponce de Leōn ; нар. 1527 Бельмонте, нинішня провінція Куенка — пом. 23 серпня 1591 року в Мадригаль-де-лас-Альтас-Торрес, нинішня провінція Авіла) — іспанський поет. Один із найвидатніших ліричних поетів Іспанії.

У 1544 році Леон приєднався до ордену августинців, потім вивчав теологію в університеті Саламанки, де згодом також викладав. Коли стало відомо про його марранське походження, у 1571 році його постали перед судом інквізиції . Його звинуватили в таємному юдаїзуванні. Його також звинуватили в тому, що він переклав «Пісню пісень» іспанською мовою.

Після п'яти років ув'язнення він був звільнений в 1576 році. Подейкують, що після такої паузи він розпочав свої лекції в Саламанці словами: Hesterno die dicebamus («Як ми говорили вчора…»). Пізніше він був призначений генеральним вікарієм свого ордену в провінції Кастилія. Леон написав кілька морально-релігійних прозових творів; «De los nombres de Cristo» присвячений імені Христа в Біблії, а «La perfecta casada» (1583) — моральним нормам шлюбу. Він був першим редактором творів Терези Авільської. Проте у своїй поезії Леон виявив схильність до нехристиянських авторів античності. Леон перекладав Горація, Вергілія та Гомера, а також італійців П'єтро Бембо та Франческо Петрарку. Леон прославився близько двадцятьма віршами, в яких оспівував таємниці Всесвіту — вони з'явилися лише посмертно в 1631 році.

Разом із Франсіско де Альданою (* 1537 або 1540; † 1578), Алонсо де Ерсілья, Фернандо де Еррера та Іваном від Хреста, він був одним із найважливіших представників літератури іспанського Відродження.

• Karl Vossler: Luis de León. München: Bayer. Akad. d. Wissenschaften; C. H. Beck, 1943 (Sitzungsberichte der Bayerischen Akademie der Wissenschaften: Philosophisch-historische Abteilung; Jg. 1943, H. 1)
• Karl Vossler: Luis de León. München: Schnell & Steiner, 1946
• Adolar Zumkeller: Luis de León. In: Biographisch-Bibliographisches Kirchenlexikon (BBKL). Band 4, Bautz, Herzberg 1992, ISBN 3-88309-038-7, Sp. 1480—1482
•  Alcántara Mejía R. La escondida senda: poética y hermenéutica en la obra castellana de fray Luis de León. Salamanca: Universidad de Salamanca; Ciudad de México: Universidad Iberoamericana, 2002.

• Бібліографія. Луїс де Леон // Німецька національна бібліотека