Луїс Аготе

Луїс Аготе
Народився	22 вересня 1868[1]  Буенос-Айрес, Аргентина
Помер	12 листопада 1954[1] (86 років)  Буенос-Айрес, Аргентина
Поховання	Реколета
Країна	Аргентина
Діяльність	лікар, політик, інтерніст, гематолог
Alma mater	Університет Буенос-Айреса National School of Buenos Airesd
Галузь	переливання крові
Заклад	Університет Буенос-Айреса
Посада	член Палати депутатів Аргентиниd[2] і член Палати депутатів Аргентиниd[2]
Науковий ступінь	доктор медицини[3] (1893)
Науковий керівник	Enrique del Arcad
Луїс Аготе у Вікісховищі

Луїс Аго́те (ісп. Luis Agote; нар. 28 вересня 1868, Буенос-Айрес — пом. 12 листопада 1954, Буенос-Айрес) — аргентинський лікар і політичний діяч; почесний член Національної академії медицини Аргентини з 1945 року.

Створив і запровадив метод консервування крові, що надалі дало розвиток переливанню крові та створенню банків крові.

Народився 28 вересня 1868 року в Буенос-Айресі. 1892 року закінчив медичний факультет Університету Буенос-Айреса.

1887 року він вступив на медичний факультет Університету Буенос-Айреса, який закінчив у 1893 році, захистивши дисертацію про гнійний гепатит. У 1894 році він став секретарем Національного департаменту гігієни, а в 1895 році очолив лазарет на острові Мартін-Гарсія на річці Ла-Плата.^[4]

З 1899 року працював лікарем у госпіталі ім. Росона у м. Буенос-Айресі, де у 1914 році створив Зразковий інститут клінічної медицини.

1915 року очолив кафедру клінічної медицини Університету Буенос-Айреса. 1905 року його було призначено заступником професора медичного факультету, а в 1915 році — професором клінічної медицини в Університеті Буенос-Айреса, посаду, яку він обіймав до своєї відставки 1929 року.

У 1910—1918 роках був членом палати депутатів Національного конгресу Аргентини.

Помер в Буенос-Айресі 12 листопада 1954 року. Похований в Буенос-Айресі на цвинтарі Реколета.

У 1914 році він заснував Модельний інститут клінічної медицини в лікарні ім. Росона (Буенос-Айрес), де здійснив масштабну програму досліджень, професійної підготовки та догляду за пацієнтами. Саме там він розробив і впровадив метод консервування крові. Саме тут, 1914 року відкрив антикоагулянтну дію лимоннокислого натрію. Його книга «Новий простий метод переливання крові» (1916) стала однією із перших в Латинській Америці праць в цій галузі.

З молодого віку він брав активну участь в політиці Аргентини. Його обирали депутатом і сенатором у парламент провінції Буенос-Айрес та двічі депутатом національного парламенту (1910 та 1916 роки). На останній посаді був автором таких законодавчих актів, як-от:

• створення Національного університету Літоралі,
• приєднання Національного коледжу Буенос-Айреса до Університету Буенос-Айреса;
• створення Національної ради у справах покинутих та неповнолітніх правопорушників.

• «Новий простий метод переливання крові» (1914);
• «Вивчення громадської гігієни в Аргентинській Республіці, звіт Національного департаменту гігієни»;
• «Виразки шлунка та дванадцятипалої кишки в Аргентинській Республіці» (1916);
• «Біліарний літіаз» (1916);
• «Ілюзія та реальність» (вірш);
• «Август і Клеопатра»; «Нерон, його родина та його епоха: психопатологія римського імператора» (1912);
• «Мої спогади».

Значна частина його медичної роботи була опублікована в Модельному інституті клінічної медицини.

На визначення внеску вченого в медицину на його честь названо вулицю, Національну школу комерції, Модельний інститут клінічної медицини, Національний інститут захисту неповнолітніх та Центр гемотерапії Клінічної лікарні в місті Буенос-Айрес, а також початкові школи, центри гемотерапії та банки крові по всій країні.

• Латинська Америка: Енциклопедичний довідник (в 2-х томах). Видавництво «Советская энциклопедия». Москва. 1980. Том 1. сторінка 223. (рос.)

• Luis Agore Buenos Aires 22/IX/1868 † 12/XI/1954) Médico e investigador argentino.