Луїджі Руска

Луїджі Руска
Луїджі Руска
Luigi Rusca; італ. Luigi Rusca
Народження	2 вересня 1762 Аньйо, Agno Subdistrictd
Смерть	1822[…] Валенца, Провінція Алессандрія, П'ємонт, Італія
Релігія	католицтво
Країна	Російська імперія
Діяльність	архітектор
Праця в містах	Санкт-Петербург і Москва
Архітектурний стиль	класицизм
Найважливіші споруди	Jesuit college in Saint Petersburgd, Нікольська вежа і Khamovniki Barracksd
Членство	Петербурзька академія мистецтв
Заклад	Імператорський Кабінет Романових
Нагороди
	Луїджі Руска у Вікісховищі

Луїджі Руска (італ. Luigi Rusca; 2 вересня 1762, Аньо-Мондоніко, Швейцарія — 1822, Валенца, Італія) — російський архітектор італійського походження, представник стилю класицизм, який довгий час працював в Російській імперії.

Життєпис

Походив із італійського кантону Швейцарії. Навчався в Італії. Переїхав на заробітки до Петербургу в 1783.

Починав як майстер-будівник і будував за проектами інших відомих архітекторів — Фельтена, Джакомо Кваренгі, Вінченцо Бренна, Соколова.

Перша самостійна робота в Петербурзі — палац Мятлєвих (пізніше володарем став граф Бобринський О. Г.). Окрім унікальних споруд займався будівництвом мостів, стаєнь, казарм, набережних, вимосткою площ і облаштуванням тогочасних бульварів.

З 1802 — придворний архітектор царя Олександра I. Був двічі одруженим і мав двох синів.

Постійно займався проектуванням павільйонів і оздоб для палаців в передмістях Петербурга — Ропша, Гатчина, Стрєльна, Оранієнбаум, Царське Село (музей-заповідник). Архітектор Руска зробив проекти взірцевих фасадів в стилі пізнього класицизму для провінційних міст Російської імперії. За його проектом в місті Київ був побудований Гостинний двір.

В 1811 вийшли з друку зібрання його архітектурних проектів. Пішов у відставку і покинув Петербург. Помер у Валенці.

Перелік головних творів

Будинки в Петербурзі (палацові споруди):

В. І. Кусова (1-я лінія Василівського Острова, 58)
И. Г. Фрейганга (наб. річки Мойки, 10, перебудовано)
Н. Г. Карадигіна (Центральний район) Казанська вул., 30)
П. В. Мятлєва (Галерна вул., 60, перебудовано)

Казарми в Петербурзі:

Гренадерські казарми (1803—1807)
Кавалергардські казарми (1803—1806)
Ізмайловські казарми (1809—1812)
Астраханські казарми

Інші споруди:

Портик Перинної лінії.
Будинок ордену єзуїтів.
Велика тераса в Царському Селі.
Поштова станція в Стрєльні.
Особняк графа Літти на Мільонній вулиці.
Будинок міністерства на Марсовому полі.
За його проектом був відновлений (1803) після пожежі Великий (Костянтинівський)палац у Стрельні, збудований за проектом архітектора Ніколо Мікетті

В Україні за проектами Руска

Гостиний двір, місто Київ.
смт Диканька, Тріумфальна арка, 1820 р., садиба Кочубеїв (Полтавська об.)
Дзвіниця церкви Св. Миколи в смт. Диканька, 1810 р.
Ліцей (Гімназія вищих наук) на гроші князя О. Безбородька, місто Ніжин.

Галерея

Гімназія вищих наук, нині Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя. Ніжин, Україна
Тріумфальна арка у маєтку Кочубеїв у Диканці, Україна (1820)
Дзвіниця Миколаївської церкви у Диканьці, Україна (1810-1827)
Гостинний двір на Подолі у Києві, Україна
Портик Руска на Невському проспекті у Санкт-Петербурзі, Росія
Палац Бобринського на набережній Мойки у Санкт-Петербурзі, Росія
Садиба Ропша до її руйнації, стиль класицизм
Нікольська башта Московського Кремля (арх. Л. Руска, разом із О. Н. Бакарєвим, 1806).

Примітки

↑ ^а ^б verschiedene Autoren Historische Lexikon der Schweiz, Dictionnaire historique de la Suisse, Dizionario storico della Svizzera — Bern: 1998.
↑ ^а ^б autori vari Enciclopedia Treccani — Istituto della Enciclopedia Italiana, 1929.
↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #12873745X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
↑ Руска, Луиз (Луиджи, Алоизий) Иванович // Русский биографический словарь / под ред. Б. Л. Модзалевский — Петроград: 1918. — Т. 17. — С. 621–623.
↑ Kuznetsov S. Rusca, Luigi // Grove Art Online / J. Turner — Oxford, England, Houndmills, Basingstoke, England, New York: OUP, 2018. — doi:10.1093/GAO/9781884446054.ARTICLE.T074514

Джерела

Санкт-Петербург. Петроград. Ленинград: Энциклопедический справочник /Ред. коллегия: Белова Л. Н., Булдаков Г. Н., Дегтярев А. Я. и др.— М.: Большая Российская Энциклопедия, 1992.
Використані матеріали італійської, української, російської вікіпедій.

Посилання

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q18168594_citetype_Q7094076"_data-entity-id="Q642074"><i_class="wef_low_priority_links">[[:d:Q2818964|verschiedene_Autoren]]</i>_[[:Історичний_словник_Швейцарії|Historische_Lexikon_der_Schweiz]],_[[:Історичний_словник_Швейцарії|Dictionnaire_historique_de_la_Suisse]],_[[:Історичний_словник_Швейцарії|Dizionario_storico_della_Svizzera]]<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:Берн|Bern]]:_1998.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q642074]][[d:Track:Q70]][[d:Track:Q2818964]]</div>-1] а ^б verschiedene Autoren Historische Lexikon der Schweiz, Dictionnaire historique de la Suisse, Dizionario storico della Svizzera — Bern: 1998.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q47461344"_data-entity-id="Q731361"><i_class="wef_low_priority_links">[[:it:AA.VV.|autori_vari]]</i>_[[:Енциклопедія_Треккані|Enciclopedia_Treccani]]<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:it:Istituto_della_Enciclopedia_Italiana|Istituto_della_Enciclopedia_Italiana]],_1929.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q731361]][[d:Track:Q3803714]][[d:Track:Q2818964]]</div>-2] а ^б autori vari Enciclopedia Treccani — Istituto della Enciclopedia Italiana, 1929.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524"_data-entity-id="Q36578"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Німецька_національна_бібліотека|Deutsche_Nationalbibliothek]]</i>_[http://d-nb.info/gnd/12873745X/_Record_#12873745X]_//_[[:Gemeinsame_Normdatei|Gemeinsame_Normdatei]]<span_class="wef_low_priority_links">_—_2012—2016.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q27302]][[d:Track:Q36578]]</div>-3] Deutsche Nationalbibliothek Record #12873745X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q13433827"_data-entity-id="Q25892527">[[:ru:s:РБС/ВТ/Руска,_Луиз_(Луиджи,_Алоизий)_Иванович|Руска,_Луиз_(Луиджи,_Алоизий)_Иванович]]_//_''[[:d:Q21175619|Русский_биографический_словарь]]''<span_class="wef_low_priority_links">_/_под_ред._[[:Модзалевський_Борис_Львович|Б.&nbsp;Л.&nbsp;Модзалевский]]_—_[[:Санкт-Петербург|Петроград]]:_1918._—_Т.&nbsp;17._—_С.&nbsp;621–623.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q21175619]][[d:Track:Q25892527]][[d:Track:Q1960551]][[d:Track:Q4299399]]</div>-4] Руска, Луиз (Луиджи, Алоизий) Иванович // Русский биографический словарь / под ред. Б. Л. Модзалевский — Петроград: 1918. — Т. 17. — С. 621–623.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q13433827"_data-entity-id="Q103964643"><i_class="wef_low_priority_links">Kuznetsov&nbsp;S.</i>_[[:d:Q103964643|Rusca,_Luigi]]_//_''[[:en:Grove_Art_Online|Grove_Art_Online]]''<span_class="wef_low_priority_links">_/_[[:d:Q56691875|J.&nbsp;Turner]]_—_[[:Оксфорд|Oxford,_England]],_[[:en:Basingstoke|Houndmills,_Basingstoke,_England]],_[[:Нью-Йорк|New_York]]:_[[:Oxford_University_Press|OUP]],_2018._—_[http://dx.doi.org/10.1093/GAO/9781884446054.ARTICLE.T074514_doi:10.1093/GAO/9781884446054.ARTICLE.T074514]</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q217595]][[d:Track:Q56691875]][[d:Track:Q103964643]][[d:Track:Q810196]][[d:Track:Q21431157]][[d:Track:Q1547776]]</div>-5] Kuznetsov S. Rusca, Luigi // Grove Art Online / J. Turner — Oxford, England, Houndmills, Basingstoke, England, New York: OUP, 2018. — doi:10.1093/GAO/9781884446054.ARTICLE.T074514

[1]

[2]

[3]

[4]

Луїджі Руска
Luigi Rusca італ. Luigi Rusca
Народження	2 вересня 1762^[1] Аньйо, Agno Subdistrict^d^[2]
Смерть	1822^[3]^[4]^[…] Валенца, Провінція Алессандрія, П'ємонт, Італія^[2]
Релігія	католицтво^[1]
Країна	Російська імперія
Діяльність	архітектор
Праця в містах	Санкт-Петербург і Москва
Архітектурний стиль	класицизм
Найважливіші споруди	Jesuit college in Saint Petersburg^d, Нікольська вежа і Khamovniki Barracks^d
Членство	Петербурзька академія мистецтв
Заклад	Імператорський Кабінет Романових
Нагороди
Луїджі Руска у Вікісховищі