Луїджі Руска
| Луїджі Руска | |
|---|---|
| Luigi Rusca італ. Luigi Rusca | |
| Народження | 2 вересня 1762[1] |
| Смерть | 1822[3][4][…] |
| Релігія | католицтво[1] |
| Країна | Російська імперія |
| Діяльність | архітектор |
| Праця в містах | Санкт-Петербург і Москва |
| Архітектурний стиль | класицизм |
| Найважливіші споруди | Jesuit college in Saint Petersburgd, Нікольська вежа і Khamovniki Barracksd |
| Членство | Петербурзька академія мистецтв |
| Заклад | Імператорський Кабінет Романових |
| Нагороди | |
| | |
Луїджі Руска (італ. Luigi Rusca; 2 вересня 1762, Аньо-Мондоніко, Швейцарія — 1822, Валенца, Італія) — російський архітектор італійського походження, представник стилю класицизм, який довгий час працював в Російській імперії.
Життєпис
Походив із італійського кантону Швейцарії. Навчався в Італії. Переїхав на заробітки до Петербургу в 1783.
Починав як майстер-будівник і будував за проектами інших відомих архітекторів — Фельтена, Джакомо Кваренгі, Вінченцо Бренна, Соколова.
Перша самостійна робота в Петербурзі — палац Мятлєвих (пізніше володарем став граф Бобринський О. Г.). Окрім унікальних споруд займався будівництвом мостів, стаєнь, казарм, набережних, вимосткою площ і облаштуванням тогочасних бульварів.
З 1802 — придворний архітектор царя Олександра I. Був двічі одруженим і мав двох синів.
Постійно займався проектуванням павільйонів і оздоб для палаців в передмістях Петербурга — Ропша, Гатчина, Стрєльна, Оранієнбаум, Царське Село (музей-заповідник). Архітектор Руска зробив проекти взірцевих фасадів в стилі пізнього класицизму для провінційних міст Російської імперії. За його проектом в місті Київ був побудований Гостинний двір.
В 1811 вийшли з друку зібрання його архітектурних проектів. Пішов у відставку і покинув Петербург. Помер у Валенці.
Перелік головних творів

Будинки в Петербурзі (палацові споруди):
- В. І. Кусова (1-я лінія Василівського Острова, 58)
- И. Г. Фрейганга (наб. річки Мойки, 10, перебудовано)
- Н. Г. Карадигіна (Центральний район) Казанська вул., 30)
- П. В. Мятлєва (Галерна вул., 60, перебудовано)
Казарми в Петербурзі:
- Гренадерські казарми (1803—1807)
- Кавалергардські казарми (1803—1806)
- Ізмайловські казарми (1809—1812)
- Астраханські казарми
Інші споруди:
- Портик Перинної лінії.
- Будинок ордену єзуїтів.
- Велика тераса в Царському Селі.
- Поштова станція в Стрєльні.
- Особняк графа Літти на Мільонній вулиці.
- Будинок міністерства на Марсовому полі.
- За його проектом був відновлений (1803) після пожежі Великий (Костянтинівський)палац у Стрельні, збудований за проектом архітектора Ніколо Мікетті
В Україні за проектами Руска
- Гостиний двір, місто Київ.
- смт Диканька, Тріумфальна арка, 1820 р., садиба Кочубеїв (Полтавська об.)
- Дзвіниця церкви Св. Миколи в смт. Диканька, 1810 р.
- Ліцей (Гімназія вищих наук) на гроші князя О. Безбородька, місто Ніжин.
Галерея
-
Гімназія вищих наук, нині Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя. Ніжин, Україна -
Тріумфальна арка у маєтку Кочубеїв у Диканці, Україна (1820) -
Дзвіниця Миколаївської церкви у Диканьці, Україна (1810-1827) -
Гостинний двір на Подолі у Києві, Україна -
Портик Руска на Невському проспекті у Санкт-Петербурзі, Росія -
Палац Бобринського на набережній Мойки у Санкт-Петербурзі, Росія -
Садиба Ропша до її руйнації, стиль класицизм -
Нікольська башта Московського Кремля (арх. Л. Руска, разом із О. Н. Бакарєвим, 1806).
Примітки
- ↑ а б verschiedene Autoren Historische Lexikon der Schweiz, Dictionnaire historique de la Suisse, Dizionario storico della Svizzera — Bern: 1998.
- ↑ а б autori vari Enciclopedia Treccani — Istituto della Enciclopedia Italiana, 1929.
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #12873745X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Руска, Луиз (Луиджи, Алоизий) Иванович // Русский биографический словарь / под ред. Б. Л. Модзалевский — Петроград: 1918. — Т. 17. — С. 621–623.
- ↑ Kuznetsov S. Rusca, Luigi // Grove Art Online / J. Turner — Oxford, England, Houndmills, Basingstoke, England, New York: OUP, 2018. — doi:10.1093/GAO/9781884446054.ARTICLE.T074514
Джерела
- Санкт-Петербург. Петроград. Ленинград: Энциклопедический справочник /Ред. коллегия: Белова Л. Н., Булдаков Г. Н., Дегтярев А. Я. и др.— М.: Большая Российская Энциклопедия, 1992.
- Використані матеріали італійської, української, російської вікіпедій.
Посилання
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).