Луцька битва

Луцька битва
Брусиловський прорив Перша світова війна
Дата: 4 червня – 6 червня 1916 Місце: Луцьк, Волинь Результат: Перемога Російської імперії
Сторони
Російська імперія	Австро-Угорщина
Командувачі
Олексій Каледін	Йосиф Фердинанд Тосканський
Військові сили
8-ма армія	4-та армія
Втрати
23 000 загиблих 11 000 поранених 100 зниклих безвісти	40 000 загиблих 2 000 поранених 300 зниклих безвісти

Луцька битва тривала на Східному фронті Першої світової війни з 4 до 6 червня 1916 року. Вона стала початковим етапом Брусиловської наступальної операції. У ході боїв 8-ма російська армія під командуванням Олексія Каледіна зуміла прорвати оборону 4-ї австро-угорської армії поблизу Луцька. Цей успіх відкрив шлях для подальшого просування російських військ і відіграв важливу роль у загальному результаті наступу^[1].

4 червня 1916 року генерал Олексій Брусилов, командувач Південно-Західного фронту Російської імперії, розпочав наступ на Луцьк. Наступ почався з масованої артилерійської підготовки із залученням близько 2000 гармат уздовж фронту протяжністю приблизно 300 км — від Прип’ятських боліт до Буковини та Карпат. Ця операція стала однією з наймасштабніших дій Антанти на Східному фронті^[1].

Австро-угорські війська під командуванням ерцгерцога Йосипа Фердинанда мали чисельну перевагу приблизно у 50 000 осіб. Проте артилерійський удар російських військ дезорганізував їхню оборону. Уже в перший день було взято в полон близько 26 000 солдатів^[2].

Протягом двох днів російські війська прорвали позиції 4-ї австро-угорської армії, просунувшись на 70–75 км на фронті шириною близько 20 км. Втрати Австро-Угорщини були значними, включно з масовими полоненими.

У відповідь Конрад фон Гетцендорф перекинув частину сил з італійського фронту до Галичини для стабілізації фронту^[2].

До середини червня становище Австро-Угорщини стало критичним. Конрад фон Гетцендорф повідомив про ситуацію начальнику німецького Генштабу Еріха фон Фалькенгайна, що призвело до перекидання чотирьох дивізій із Західного фронту. Це послабило німецькі позиції під Верденом^[2].

Брусиловський наступ тривав протягом літа 1916 року з боями під Чернівцями, Ковелем і Бродами. Загальні втрати Австро-Угорщини сягнули близько 1,5 млн осіб, включно з приблизно 400 000 полонених^[3].

Операція завершилася 20 вересня 1916 року^[3].

Попри те, що подальші події, включно з революцією в Росії 1917 року, зменшили стратегічний ефект наступу, Брусиловський прорив суттєво ослабив Австро-Угорщину. Німеччина взяла на себе основний тягар війни на обох фронтах.

Успіх наступу вплинув на рішення Румунії вступити у війну на боці Антанти у серпні 1916 року. Перемоги російських військ створили враження слабкості Центральних держав і можливості швидких територіальних здобутків у Трансільванії^[3].

1. ↑ ^{а б} Brusilov Offensive begins. HISTORY. 28 жовтня 2009. Процитовано 1 грудня 2025.
2. ↑ ^{а б в} The Brusilov Offensive. Indiana University Press (англ.). Процитовано 1 грудня 2025.
3. ↑ ^{а б в} The Battle of Lutsk, 1916. FirstWorldWar.com. Процитовано 1 грудня 2025.