Лутівня
| село | |
|---|---|
Лутівня пол. Łętownia | |
 | |
| Координати 49°48′40″ пн. ш. 22°42′02″ сх. д. / 49.8111° пн. ш. 22.7006° сх. д. | |
| Країна | |
| Воєводство | Підкарпатське воєводство |
| Повіт | Перемишльський повіт |
| Гміна | Перемишль |
| Висота центру | 208 м |
| Населення | 571 осіб (2011[1]) |
| Часовий пояс | UTC+1, влітку UTC+2 |
| Телефонний код | (+48) 16 |
| Поштовий індекс | 37-700 |
| Автомобільний код | RPR |
| SIMC | 0608747 |
| GeoNames | 766359 |
| OSM | r6801657 ·R |
  Лутівня Лутівня (Польща)  Лутівня Лутівня (Підкарпатське воєводство) | |
 | |
 Лутівня у Вікісховищі  | |
Лутівня (пол. Łętownia) — село на Закерзонні в Польщі, у гміні Перемишль Перемишльського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 571 особа (2011)[1].
Розташування
Село розташоване за 9 км на північний захід від Перемишля та 54 км на північний схід від Ряшева.
Історія
За королівською люстрацією 1589 р. село входило до складу Перемишльської землі Руського воєводства.
У 1880 році Лутівня належала до Перемишльського повіту Королівства Галичини та Володимирії Австро-Угорської імперії, у селі було 217 жителів (101 греко-католик, 81 римо-католик і 35 юдеїв)[2].
У 1939 році в селі мешкало 390 осіб, з них 140 українців, 245 поляків та 5 євреїв[3]. Село входило до ґміни Кіньківці Перемишльського повіту Львівського воєводства. греко-католики належали до парафії Вапівці Перемиського деканату Перемишльської єпархії.
Після другої світової війни українців добровільно-примусово виселяли в СРСР. Решту українців у 1947 р. в ході етнічної чистки під час проведення Операції «Вісла» було депортовано на понімецькі землі у західній та північній частині польської держави[4].
У 1975—1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.
Демографія
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][5]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 294 | 68 | 201 | 25 |
| Жінки | 277 | 42 | 178 | 57 |
| Разом | 571 | 110 | 379 | 82 |
Пам'ятки
- Колишній греко-католицький цвинтар[6]
Примітки
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лутівня
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Łętownia (3) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 667. (пол.)
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 = Ethnic groups of the South-Western Ukraine (Halyčyna-Galicia) 1.1.1939: нац. статистика Галичини / Володимир Кубійович; vorwort G. Stadtmuller. — Вісбаден : Отто Ґаррасовіц, 1983. — С. 56.
- ↑ Акція «Вісла»: Список виселених сіл і містечок. lemky.com. Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 19 березня 2018.
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
- ↑ Lętownia. apokryfruski.org. Apokryf Ruski. Архів оригіналу за 3 квітня 2018. Процитовано 15 вересня 2022. (пол.)
|
Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).