YaChudo

Лусіне Закарян

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

Лусіне Закарян
вірм. Լուսինե Զաքարյան Редагувати інформацію у Вікіданих
Основна інформація
Дата народження1 червня 1937[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце народженняАхалцихе, Грузинська РСР, СРСР[2][3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата смерті31 грудня 1992[3] (55 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце смертіЄреван, Вірменія Редагувати інформацію у Вікіданих
Причина смертіцукровий діабет Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняЦерква Святої Гаяне[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Громадянство СРСР
 Вірменія
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Національністьвірмени[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Професіїспівачка, оперна співачка Редагувати інформацію у Вікіданих
ОсвітаЄреванська державна консерваторія імені Комітаса (1962)[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Співацький голосліричне сопраноd[2][3] і сопрано Редагувати інформацію у Вікіданих
Інструментивокал Редагувати інформацію у Вікіданих
ЖанриQ20511568? Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладВірмфілармоніяd[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
народний артист Вірменської РСР заслужений артист Вірменської РСР
Орден Святого Месропа Маштоца
Державна премія Вірменської РСР
У шлюбі зПалян Хоренd Редагувати інформацію у Вікіданих
lzm.am Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Файли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Лусіне Закарян (справжнє ім'я Світлана) (вірм. Լուսինե Զաքարյան) — вірменська оперна співачка, ліричне сопрано. Її репертуар включав вірменську класику, а також твори російських і західноєвропейських композиторів[4].

Життєпис

Народилася 1 червня 1937 року в Ахалцихе (Грузія) у сім'ї музикантів: батько працював у симфонічному оркестрі, дід по материнській лінії (Йосип Томашевич — польський вірменин) — оперний співак, талановитим музикантом був старший брат Світлани, а бабуся і мати були піаністками. Світлана з самого дитинства виконувала популярні пісні на шкільних концертах. Саме тоді батьки задумалися про її кар'єру співачки.

У 1952 році, коли сім'я Закарян переїхала в Єреван, вона вступила до музичного училища Романоса Мелікяна. У 1957 році Лусіне Закарян, здавши всього один іспит, була прийнята на відділення вокалу в Єреванську консерваторію імені Комітаса[5].

Згодом керівник Ечміадзинського церковного хору, почувши Лусіне Закарян на одному з концертів, запросив у свій колектив. Вона прийняла пропозицію і більше трьох місяців виконувала твори Рахманінова, Даргомижського, Глінки, Римського-Корсакова, Балакірєва, а також вірменських композиторів Комітаса, Екмалян, Мірзояна та інших.

Коли вона вперше виступила у храмі, її слухав Католикос всіх вірмен Вазген I і був вражений звучанням її голосу. Незабаром Лусіне стала солісткою хору. Закінчивши навчання у консерваторії, одружилася з семінаристом Хореном Паляном, завдяки якому глибше ознайомилася з історією свого народу, його культурою, з вірменською духовною піснею, народними піснями[6]. У 1968 році відбулося їхнє вінчання[7].

На марці

Одним з найбільш важливих виступів у житті Лусіне Закарян став концерт, присвячений 95-річчю Комітаса. Після нього про неї заговорила вся країна, а керівник Державної капели Вірменії — Ованес Чекіджян запросив її на гастролі по всьому Радянському Союзу, а потім і по Європі[4].

Особливе місце у творчості Закарян займає ряд концертів середньовічної музики у Спілці композиторів Вірменії, де вона виступала разом з прославленим органістом Ваагном Стамболцяном.

В останні роки Закарян майже осліпла і померла від цукрового діабету 31 грудня 1992 року в Єревані[8].

Звання та нагороди

  • заслужена артистка Вірменської РСР (1967 рік)
  • народна артистка Вірменської РСР Народний артист Вірменської РСР — 1972
  • лауреатка Державної премії Вірменської РСР Державна премія Вірменської РСР
  • Орден Святого Месропа Маштоца

Посилання

Примітки

  1. ↑ Lusine Zakaryan - Armenian National Music
  2. ↑ а б в г д Հայկական սովետական հանրագիտարան / за ред. Վ. Համբարձումյան, Կ. Խուդավերդյան — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 2000.
  3. ↑ а б в г Ով ով է. հայեր / за ред. Հ. Այվազյան — Երևան: Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 2005. — Т. 1. — С. 395.
  4. ↑ а б «Ангельский голос» Лусине Закарян. barev.today. Архів оригіналу за 7 червня 2016. Процитовано 22 травня 2016 року.(рос.)
  5. ↑ Лусине Закарян. armnet.ru. Архів оригіналу за 29 червня 2016. Процитовано 22 травня 2016 року.(рос.)
  6. ↑ Лусине Закарян. musplanet.narod.ru. Архів оригіналу за 24 червня 2016. Процитовано 23 травня 2016 року.(рос.)
  7. ↑ Вспоминая Хорена Паляна…. ru.hayernaysor.am. Архів оригіналу за 20 липня 2014. Процитовано 23 травня 2016 року.(рос.)
  8. ↑ Лусине Закарян. panarmenian.net. Архів оригіналу за 17 червня 2016. Процитовано 22 травня 2016 року.(рос.)

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).