Лука Нікулеску
| Лука Нікулеску | |
|---|---|
| рум. Luca Niculescu | |
| Прем'єр-міністр Румунії | |
Нині на посаді | |
| На посаді з | 20 жовтня 2026 |
| Президент | Нікушор Дан |
| Попередник | Іліє Боложан |
| Державний секретар Міністерства закордонних справ Румунії | |
| 1 вересня 2022 — 2026 | |
| Посол Румунії у Франції, Монако та Андоррі | |
| 2016 — 2022 | |
| Народився | 25 квітня 1971[1][2] (55 років) Бухарест, Румунія[1] |
| Відомий як | дипломат, політик |
| Місце роботи | Міністерство закордонних справ Румунії[3] і RFI Româniad |
| Громадянство | Румунія |
| Alma mater | Бухарестський університет |
| Політична партія | позапартійний |
| Професія | журналіст, дипломат |
| Нагороди | |
Лу́ка Нікуле́ску (рум. Luca Niculescu; нар. 25 квітня 1971, Бухарест) — румунський журналіст і дипломат, прем'єр-міністр Румунії з 20 жовтня 2026 року[4]. У 2016—2022 роках був послом Румунії у Франції, Монако та Андоррі, з 2022 року обіймав посаду державного секретаря МЗС Румунії та національного координатора процесу вступу країни до ОЕСР[5].
Життєпис
Освіта
Народився 25 квітня 1971 року в Бухаресті. 1995 року закінчив факультет журналістики та комунікаційних наук Бухарестського університету. 1996 року здобув магістерський ступінь з європейської журналістики в Університетському центрі журналістики у Страсбургу[5].
Журналістська діяльність
З 1992 до 2016 року працював журналістом і спеціалізувався на зовнішній політиці. З 2000 року був головним редактором радіостанції RFI România[6]. Вів програми на телеканалах Money Channel, TVR 1 і Digi24. Був постійним кореспондентом у Румунії французьких мовників France Info, France Culture, France Inter, TV5 і газети Libération. Протягом п'яти років мав щотижневу колонку в часописі Dilema Veche[5].
Дипломатична служба
У 2016—2022 роках був надзвичайним і повноважним послом Румунії у Франції, за сумісництвом у Монако та Андоррі. На цій посаді також представляв Румунію в міжнародних організаціях зі штаб-квартирами в Парижі, передусім в ОЕСР і Міжнародній організації франкофонії. У 2019—2022 роках очолював Групу франкомовних послів у Франції[5].
З 1 вересня 2022 року обіймав посаду державного секретаря Міністерства закордонних справ Румунії з питань вступу до ОЕСР і був національним координатором цього процесу. 5 травня 2026 року він повідомив, що Румунія завершила оцінювання у 24 з 25 комітетів організації[7].
У червні 2026 року Нікулеску розглядали як кандидата на посаду міністра закордонних справ в уряді, який намагався сформувати Еуджен Томак[8][7].
Прем'єр-міністр
5 травня 2026 року парламент через вотум недовіри відправив у відставку уряд Іліє Боложана. 5 жовтня 2026 року президент Нікушор Дан доручив Нікулеску сформувати уряд. Це була вже четверта кандидатура на посаду прем'єр-міністра, яку президент висунув після відставки кабінету Боложана[5]. Три попередні спроби сформувати уряд виявилися невдалими[9]. Нікулеску ніколи не був членом жодної політичної партії[10].
20 жовтня 2026 року спільне засідання Палати депутатів і Сенату висловило довіру уряду Нікулеску. За нього проголосували 280 парламентаріїв, проти — 58; мінімально необхідною була підтримка 233 парламентаріїв[11]. Кабінет підтримали Соціал-демократична партія, Національна ліберальна партія, Демократичний союз угорців Румунії та група національних меншин. Депутати Альянсу за об'єднання румунів участі в голосуванні не брали, Союз порятунку Румунії уряд не підтримав. Національна ліберальна партія і Демократичний союз угорців Румунії, проголосувавши за кабінет, оголосили про перехід в опозицію[12]. Того ж вечора члени уряду склали присягу в палаці Котрочені[4]. До складу кабінету меншості увійшли міністри від Соціал-демократичної партії та позапартійні фахівці[13].
Виступаючи в парламенті перед голосуванням, Нікулеску назвав першочерговими кілька завдань: коригування бюджету без збільшення дефіциту, ухвалення бюджету на 2027 рік, енергетичну безпеку взимку та завершення Національного плану відновлення і стійкості без втрати коштів[12]. Після затвердження уряду він оголосив, що перший закордонний візит на посаді здійснить до Кишинева[14].
Примітки
- ↑ а б Luca Niculescu - Ministerul Afacerilor Externe
- ↑ LA NOUVELLE ROUMANIE EST ARRIVEE COSTIN BORC et LUCA NICULESCU à la M.A.M.A
- ↑ Luca Niculescu, secretar de stat — Міністерство закордонних справ Румунії.
- ↑ а б Guvernul Luca Niculescu a fost învestit de Parlament (oficial). Agerpres (рум.). 20 жовтня 2026. Процитовано 22 жовтня 2026.
- ↑ а б в г д Luca Niculescu, desemnat de președintele Nicușor Dan candidat la funcția de premier (fișă biografică). Agerpres (рум.). 5 жовтня 2026. Процитовано 22 жовтня 2026.
- ↑ Journalist appointed Romania's ambassador to France. Romania Insider (англ.). Процитовано 22 жовтня 2026.
- ↑ а б Cine este Luca Niculescu, desemnat premier de Nicușor Dan: de la jurnalism și diplomație la coordonarea aderării la OCDE. Spotmedia.ro (рум.). Процитовано 22 жовтня 2026.
- ↑ Румунські ЗМІ дізнались можливих кандидатів на МЗС і Міноборони в новому уряді. Європейська правда. 7 червня 2026. Процитовано 22 жовтня 2026.
- ↑ Президент Румунії висунув четвертого кандидата на посаду прем'єра. Європейська правда. 5 жовтня 2026. Процитовано 22 жовтня 2026.
- ↑ Romanian president Nicușor Dan nominates independent Luca Niculescu as prime minister. Romania Insider (англ.). Процитовано 22 жовтня 2026.
- ↑ Парламент Румунії затвердив уряд Луки Нікулеску. Укрінформ. 20 жовтня 2026. Процитовано 9 листопада 2026.
- ↑ а б Ramona Ciobanu, Rebecca Popescu, Ruth Novacovici (20 жовтня 2026). Cum s-a desfășurat ședința în care a fost învestit Guvernul Luca Niculescu. Grindeanu: „Vom expune public eșecul lui Bolojan. Condoleanțe catastrofelor USR-iste”. Bolojan: „Nu există nicio grea moștenire”. HotNews.ro (рум.). Процитовано 22 жовтня 2026.
- ↑ Romanian Parliament Backs New Government After Months of Crisis. Balkan Insight (англ.). 20 жовтня 2026. Процитовано 22 жовтня 2026.
- ↑ Ольга Ковальчук (21 жовтня 2026). Новий прем'єр Румунії анонсував перший закордонний візит: відвідає Молдову. Європейська правда. Процитовано 22 жовтня 2026.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).