Лузанівка (Одеса)

Лузанівка Одеса
Мікрорайон Лузанівка
Загальна інформація
46°33′12.5″ пн. ш. 30°45′49.1″ сх. д. / 46.553472° пн. ш. 30.763639° сх. д.
Країна	Україна
Район	Пересипський район
Адмінодиниця	Одеса Пересипський район
Населення	10 000
Телефонний код	65102
Головні вулиці	Лузанівська, Миколаївська дорога, 1-а Сортувальна
Парки	Гідропарк Лузанівка
Транспорт
Залізнична інфраструктура	Одеса-Сортувальна
Карта
Лузанівка у Вікісховищі

Лузанівка — курортний мікрорайон в Одесі. Розташований у північній частині Куяльницько-Хаджибейського пересипу (на пересипу Куяльницького лиману). Розташований по дорозі з центру міста до житлового масиву Котовського. Назва походить від прізвища генерал-майора Фоми Лузанова.

Представник генерал-губернатора Новоросійського краю у губернаторствах Одеси, Новоросії, Криму та Кавказу, генерал-майор Фома Петрович Лузанов, отримав в дар у 1819 році від імператора 18 тисяч гектарів землі під Одесою, де заснував маєток. Прилеглі землі почали називатись від його прізвища — Лузанівкою. Крім Лузанівки генерал-майор володів половиною лиманів Куяльник і Хаджибей і 36 гектарами землі в Гагаузії.

У 1842 році був організований Грязелікувальний курорт Куяльник. Наприкінці XIX століття на пересипу Куяльницького лиману вже виникло ціле курортне містечко, де розміщувались відвідувачі куяльницьких та морських купалень.

За довгі роки у Лузанівки, як мікрорайону, сформувався негативний імідж через діяльність промивно-пропарювальної станції Одеса-Сортувальна. Її функціонування спричинило забруднення повітря токсичними речовинами, було перевищено припустимі концентрації: насиченими вуглеводнями, діоксидом сірки, сірководнем у 40, 10 і 12 разів, відповідно. Багато будинків, особливо приватні будинки в районі залізничної станції Одеса-Сортувальна, підтоплювались ґрунтовими та стічними водами, дослідження яких показало перевищення припустимої концентрації за формальдегідом, сірководнем та нафтопродуктами. Унікальний природний курорт був фактично вигублений через діяльність радянської влади.

У 1999 році була проведена загальна експертиза екологічної ситуації в районі. У грудні 2000 року промивно-пропарювальна станція була закрита. Від неї залишилося три ставки-відстійники й один ставок-випарювач, які свого часу були створені задля накопичення відпрацьованої води. Загальна площа цих ставків — 4,5 гектара.

Протягом наступних трьох років станція була повністю ліквідована. Район ставків був перетворений на зелену зону: висаджено дерева, забруднену воду зі ставків відкачали й злили у міську каналізацію. Станція Одеса-Сортувальна наразі функціонує як звичайна залізнична станція. По її периметру висаджені фруктові дерева. Таким чином місцева промивно-пропарювальна станція стала першим великим підприємством в межах Одеси, закрита з екологічних причин.

Лузанівка вважається найдемократичнішим серед одеських пляжів — відпочинок тут найдешевший, а територія пляжу не поділена між приватними власниками. На відміну від інших Одеських пляжів, Лузанівка — цілковито природний піщаний пляж, оскільки весь район знаходиться на природному барі, що відокремлює Куяльницький лиман від моря. Дно пляжу пологе, на пляжі присутні всі умови для відпочинку із дітьми. Вода і земля на цій ділянці узбережжя знаходиться на одному рівні. На березі є ігрові майданчики.

Тут з 1924 року розташований український дитячий центр «Молода гвардія» (до 1992 року — піонерський табір, один з найперших в Україні).

У 2011 році був проведений доброустрій місцевого Гідропарку «Лузанівка» (колишній ПК і О ім. Котовського): виділено місце для шахового клубу — для нього створено невеличкий павільйон під деревами. Для прибічників активного відпочинку організовано спортивний майданчик.

Впродовж 2010-х років Лузанівка зарекомендувала себе як дешевша альтернатива Аркадії. У районі з'явився центр нічного життя міста, багато дискотек та готелів економкласу. Щорічно влітку Лузанівка перетворювалась у центр збору байкерів з усієї України та інших країн.

Через Повномасштабне вторгнення росії в Україну майже одразу після 24 лютого 2022 року місцевий гідропарк та пляжі були повністю заблоковані для відвідування цивільними через загрозу ворожого десанту, а пізніше — через загрозу вибиття мін на узбережжя. Відтоді ці зони досі залишаються закритими. Оскільки парк та пляжі були головними й фактично єдиними визначними місцями мікрорайону, культурне життя й туризм Лузанівки прийшли у майже повний занепад після їхнього вимушеного закриття. Відповідно, чимало місцевих бізнесів були змушені також припинили свою діяльність. Майбутнє мікрорайону та питання відновлення його функціонування як курорту наразі є вкрай непередбачуваним через війну, що триває.

• Лузановка — будущая жемчужина в «Жемчужине у моря»^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Одесская Лузановка: происхождение названия^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Пляжи Одессы [Архівовано 29 червня 2013 у Wayback Machine.]
• У МНОГОСТРАДАЛЬНОЙ ЛУЗАНОВКИ ВНОВЬ ПОЯВИЛСЯ ШАНС [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
• На промывочно-пропарочной шумят тополя… [Архівовано 22 грудня 2015 у Wayback Machine.]
• В Суворовском районе Одессы благоустроен гидропарк «Лузановка» [Архівовано 14 серпня 2013 у Wayback Machine.]