Луб

Луб, лубо́к — внутрішня частина кори листяних дерев, флоема. Матеріал, що використовувався в давнину різними народами для покрівлі дахів (липовий луб), виготовлення предметів побуту (березовий, в'язовий та липовий луб), як то: мачули, лика, цебра.

• Лубок
• Луб'яні волокна
• Мачула
• Флоема

• Луб // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

Це незавершена стаття про матеріал. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.