YaChudo

Лоуренс Рід

Переглядів: 0. Оновлено 14.11.2026.

Лоуренс Рід
Народився29 вересня 1953 (73 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Пенсільванія, США Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна США Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьекономіст Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materSlippery Rock Universityd і Коледж Гроув-Сіті Редагувати інформацію у Вікіданих

Лоуренс «Ларрі» В. Рід (Lawrence Reed нар. 29 вересня 1953 р.), також відомий як Ларрі Рід. Він є почесним президентом Фонду економічної освіти (FEE), де він обіймає посаду старшого наукового співробітника родини Хамфрі з травня 2019 року. До приєднання до FEE Рід обіймав посаду президента Центру державної політики Макінаку, аналітичного центру вільного ринку, що базується в Мідленді, штат Мічиган . На сьогоднішній день він залишається почесним президентом Макінаку. [1]

Стів Форбс взяв інтерв'ю у Лоуренса В. Ріда, вони обговорили його книгу «Чи був Ісус соціалістом?», в якій Рід стверджує, що вчення Ісуса не узгоджується з соціалізмом. Такі притчі, як «Притча про робітників у винограднику», підтримують добровільні договори та приватну власність, а не соціалізм. Рід підкреслює, що Ісус цінував особистий вибір і милосердя, відкидаючи примусовий перерозподіл і дотримуючись принципів вільного ринку[2][3].

Рід випустив переклад на телугу есе Леонарда Е. Ріда «Я, олівець» 1958 року, перший переклад твору Леонарда на Азіатському субконтиненті. «Я, олівець» переклав Рагавендар Аскані з Центру Сватантрата, Програма молодіжного парламенту. Рід прокоментував розвиток ліберальної думки в Індії, виділивши роман «Віхангам» Гангараджу Гуннама, відомого індійського кінопродюсера та сценариста. Рід описав «Віхангам» як індійську версію роману Айн Ренд «Атлант розправив плечі», підкресливши його відповідність принципам вільного ринку та індивідуалізму[4][5].

Ранні роки життя та освіта

Рід народився і виріс у Пенсільванії, США.

Лоуренс Рід назвав подію 1968 року між чехами та радянською владою, відому як «Празька весна», початком свого інтересу до свободи і назвав чеську справу «розквітом свободи». В результаті взаємодії з FEE в підлітковому віці, Рід познайомився з ідеями Фрідріха Гаєка, Людвіга фон Мізеса та інших представників австрійської економічної школи[6].

Рід має ступінь бакалавра економіки Гроув-Сіті-Коледжу (1975) та ступінь магістра історії Сліппері-Рокського університету Пенсільванії (1978).

Кар'єра

Наукова та політична діяльність (1977–1984)

З 1977 по 1984 рік Рід викладав економіку в університеті Нортвуд у Мідленді, штат Мічиган, а з 1982 по 1984 рік обіймав посаду голови кафедри економіки. Під час роботи в Нортвуді Рід розробив подвійну спеціальність університету з економіки та управління бізнесом і заснував щорічний «Семінар свободи».

У 1982 році він був кандидатом від Республіканської партії до Конгресу США від 10-го округу Мічигану[7].

Зацікавленість Ріда політичними та економічними питаннями з 1985 року привела його як незалежного журналіста до 81 країни на шести континентах[8]. Протягом останніх двадцяти п'яти років він висвітлював гіперінфляцію в Південній Америці, чорні ринки за залізною завісою, реформи та репресії в Китаї та Камбоджі, а також громадянські війни в Нікарагуа та Мозамбіку. Крім того, він провів час з повстанцями Контра під час громадянської війни в Нікарагуа; а в 1991 році прожив два тижні з повстанцями Мозамбіку в їхньому штабі в джунглях, коли країна перебувала в розпалі партизанського конфлікту. Серед багатьох закордонних подорожей, Рід відвідав Камбоджу в 1989 році зі своїм покійним другом, лауреатом премії «Оскар» Хаїнгом С. Нгором[9].

У 1986 році, подорожуючи з польським антикомуністичним підпіллям[10], Рід був заарештований і затриманий прикордонною поліцією[11]. Статті Ріда публікувалися в The Wall Street Journal, Christian Science Monitor, Baltimore Sun, Detroit News, Detroit Free Press, USA Today та інших виданнях[12].

Центр публічної політики Маккінак (1987–2008)

З 1987 по 2008 рік Рід обіймав посаду президента Центру публічної політики Маккінак. За даними The New York Times, під його керівництвом Центр Маккінак став одним з найбільших і найвпливовіших інститутів державної політики в США[13]. Концепція вікна Овертона була розроблена в той час, коли Рід був президентом Центру Маккінак. «Вікно Овертона» означає діапазон ідей, які вважаються культурно та політично віддаленими від мейнстріму, і коли тема переміщується вздовж цього спектра́, вважається, що вона змінила свій статус уздовж «вікна Овертона». За даними Центру Маккінак, «вікно Овертона було розроблено в середині 1990-х років покійним Джозефом П. Овертоном, який на момент своєї смерті в 2003 році був старшим віце-президентом Центру Маккінак з питань державної політики»[14][15].

Рід, який тривалий час займався політикою в Мічигані, у 1993 році був призначений тодішнім губернатором штату Джоном Енглером (республіканець) до Комісії з питань поправки Хедлі. Комісія була створена в рамках «поправки Хедлі» 1978 року з метою обмеження витрат місцевих і державних органів влади[10]. Вона була офіційно скасована в 2004 році колишньою губернаторкою Мічигану Дженніфер Гранхольм[16].

У 1994 році Рід був призначений до Комісії Секкіа з питань загальної якості управління, робочої групи, якій губернатор Енглер доручив раціоналізувати державне управління Мічигану. Енглер і багато чиновників його адміністрації часто згадували роботу Центру Макінак як впливову у формуванні політики адміністрації[17].

Під час виступу в Палаті представників у 2003 році конгресмен Рон Пол віддав данину поваги Ріду, визнавши його «одним з провідних американських захисників свободи», і зазначив, що твори Ріда «відображають його непохитну прихильність до обмеженого урядування та вільного ринку як найкращого способу сприяння людському щастю»[18][19].

У грудні 2007 року Фонд Heritage, що базується у Вашингтоні, округ Колумбія, призначив Ріда старшим науковим співробітником[11].

Фонд економічної освіти (з 2008 року)

1 вересня 2008 року Рід став президентом Фонду економічної освіти (FEE). FEE, заснований у 1946 році Леонардом Рідом, був визнаний першою некомерційною організацією такого типу, яка ознайомлювала людей з економікою вільного ринку. Як президент, Рід сподівався підтвердити позицію FEE як «материнського корабля» для руху за свободу в цілому. [7] За словами Ріда, «FEE вірить, що вільне суспільство не тільки можливе, але й необхідне, оскільки для цивілізованих людей немає прийнятної альтернативи. Наше бачення майбутнього полягає в тому, що завдяки освіті чоловіки і жінки зрозуміють моральні, філософські та економічні принципи, що лежать в основі вільного суспільства. Вони оцінять прямий зв'язок між цими принципами та своїм матеріальним і духовним благополуччям. Вони будуть прагнути передавати ці принципи від одного покоління до іншого».[20][6]

Економічна філософія

Рід ідентифікує себе з Австрійською школою економіки і називає конкуренцію однією з найвищих і найкорисніших форм людської співпраці.[21][22][23]

Письменницька діяльність

Книга Ріда 2012 року «Республіка — якщо ми зможемо її зберегти» — це збірка есеїв Ріда та історика Бертона В. Фолсома-молодшого, в якій розглядається економічна історія Сполучених Штатів та сучасного світу. [24]

Інша книга Ріда — «Удар по кореню: есе про свободу» — збірка праць на тему застосування сили урядом, раніше опублікованих у журналі FEE «The Freeman».[25]

Серед інших книг Ріда — «Уроки минулого: срібна паніка 1893 року» та «Приватні ліки від суспільних хвороб: обіцянка приватизації», обидві опубліковані Фондом економічної освіти, а також «Коли ми вільні» у співавторстві з Дейлом М. Хейвудом.

У 1981 році він написав короткий твір «Великі міфи Великої депресії», в якому критикував різні уявлення про Велику депресію в Америці. [26]

Творчий доробок

  • Republic – If We Can Keep It (разом з Burton W. Folsom, Jr., CreateSpace, 2012) ISBN 1572460318
  • Striking the Root: Essays on Liberty ISBN 1890624721
  • Lessons from the Past: The Silver Panic of 1893 ISBN 0910614903
  • Private Cures for Public Ills: The Promise of Privatization ISBN 1572460199
  • When We Are Free, with Dale M. Haywood ISBN 0873590457
  • Reed, Lawrence W. (2016). Real heroes : inspiring true stories of courage, character, and conviction. Wilmington, Delaware: ISI Books. ISBN 978-1610171427. OCLC 951506677.

Нагороди

У 1994 році Рід отримав почесний докторський ступінь з державного управління від Центрального університету Мічигану.

У 2008 році Рід отримав почесний докторський ступінь з права від університету Нортвуд. Рід також є лауреатом премії «Видатний випускник» коледжу Гроув-Сіті.[27]

Рід був нагороджений найвищою відзнакою, яку Польща присуджує іноземцям, — Великим хрестом Ордена за заслуги перед Республікою Польща від президента Польщі Анджея Дуди⁣⁣⁣⁣[28]. Він отримав її 11 листопада 2023 року. Ця нагорода стала визнанням десятиліть підтримки Рідом польської свободи, включаючи його важливу допомогу антикомуністичному підпіллю в 1980-х роках і його зусилля з просування ідей вільного ринку в Польщі. [29]

Примітки

  1. ↑ Ludwig von Mises Institute, Blog Archives [Архівовано 1 жовтня 2009 у Wayback Machine.], accessed November 10, 2009
  2. ↑ Forbes, Steve. "Was Jesus A Socialist? A Conversation With Lawrence W. Reed". Forbes. Retrieved July 4, 2025.
  3. ↑ Forbes (January 27, 2021). Was Jesus A Socialist? A Conversation with Lawrence W. Reed – Steve Forbes | What's Ahead | Forbes. Retrieved July 4, 2025 – via YouTube.
  4. ↑ "Telugu Edition of 'I, Pencil' Telugu Edition – Swatantrata Center". swatantrata.org. June 10, 2025. Retrieved July 5, 2025.
  5. ↑ "Telugu Translation of "I, Pencil" launched in Atlanta". epaper.thehansindia.com. Retrieved July 5, 2025.
  6. ↑ а б "An Hour of Optimism: Lawrence W. Reed at The Centre for Optimism". www.centreforoptimism.com. Retrieved July 5, 2025.
  7. ↑ а б "Our Campaigns – MI District 10 Race". www.ourcampaigns.com. November 2, 1982. Archived from the original on March 7, 2022. Retrieved March 7, 2022.
  8. ↑ "Lawrence W. Reed". Young America's Foundation. Retrieved July 5, 2025.
  9. ↑ "Lawrence Reed, Author at Students For Liberty". Students For Liberty. Retrieved July 5, 2025.
  10. ↑ а б Reed, Lawrence (October 1, 2009) A Tribute to the Polish People The Freeman Online
  11. ↑ а б Mackinac Center for Public Policy Archived May 27, 2011, at the Wayback Machine Profile, Larry Reed
  12. ↑ "Lawrence W. Reed". Mackinac Center. Retrieved July 5, 2025.
  13. ↑ Deparle, Jason (November 17, 2006). "Right-of-Center Guru Goes Wide With the Gospel of Small Government". www.nytimes.com. Retrieved November 28, 2024.
  14. ↑ "The Overton Window". Mackinac Center. Retrieved January 1, 2025.
  15. ↑ Astor, Maggie (February 26, 2019). "How the Politically Unthinkable Can Become Mainstream". www.nytimes.com.
  16. ↑ "SOM Gov". www.michigan.gov.
  17. ↑ Goenner, James N. (2011). The Origination of Michigan's Charter School Policy: an Historical Analysis (PhD). Michigan State University. Archived from the original on April 13, 2021. Retrieved April 13, 2021.
  18. ↑ Paul, Ron (September 23, 2003) Extension of Remarks Archived March 31, 2016, at the Wayback Machine Congressional Record
  19. ↑ "Congressional Record". www.congress.gov. Retrieved July 5, 2025.
  20. ↑ "Understanding Economics – With Lawrence Reed". Archived from the original on November 13, 2009.
  21. ↑ Reed, Lawrence (September 24, 2009) Ask The Professor Competition: Encouraging excellence in the marketplace Archived November 5, 2009, at the Wayback Machine The Fraser Institute
  22. ↑ Reed, Lawrence W. (March 28, 2019). "Lawrence W. Reed on Austrian Economics, FEE, Liberty in Serbia, Venezuela, and More". fee.org. Archived from the original on May 24, 2024. Retrieved October 31, 2024. Since my college days in the 1970s, I have identified strongly with the principles and methodology of the Austrian School of Economics.
  23. ↑ Mises, Free Market (1987). "The Misesian Revolution In Poland" (PDF). The Free Market.
  24. ↑ https://www.amazon.com/Republic--If-We-Can-Keep/dp/1572460318/ref=sr_1_1?s=books&ie=UTF8&qid=1326678128&sr=1-1
  25. ↑ Reed, Lawrence W. "Striking the Root". www.mackinac.org. Archived from the original on May 6, 2019. Retrieved May 6, 2019.
  26. ↑ Reed, Lawrence W. (2011) [1981]. Myths of the Great Depression. Midland, MI: Mackinac Center; Foundation for Economic Education. OCLC 975944242. Archived from the original on February 13, 2024. Retrieved February 9, 2024.
  27. ↑ "Lawrence W. Reed". Mackinac Center. Retrieved November 28, 2024.
  28. ↑ Prezydent RP Andrzej Duda (November 11, 2023). Wręczenie orderów z okazji Narodowego Święta Niepodległości. Retrieved July 4, 2025 – via YouTube.
  29. ↑ "Lawrence Reed awarded highest honor from Polish government". Times-Herald.com. November 13, 2023. Retrieved July 4, 2025.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).