YaChudo

Лоріно

Переглядів: 0. Оновлено 27.10.2026.


Лоріно
Координати 65°30′00″ пн. ш. 171°43′00″ зх. д. / 65.5° пн. ш. 171.71666666667° зх. д.
Країна
 Росія Редагувати інформацію у Вікіданих
АдмінодиницяЛорінське сільське поселення[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Перша згадка1763 Редагувати інформацію у Вікіданих
Населення1236 осіб (2002)[2],
1484 осіб (2009)[3],
1267 осіб (2010)[4],
1262 осіб (2011)[5],
1255 осіб (2012)[6],
1216 осіб (2013)[7],
1160 осіб (2014)[8],
1098 осіб (2015)[9],
1046 осіб (2016)[10],
1000 осіб (2017)[11],
998 осіб (2018)[12],
983 осіб (2019)[13],
980 осіб (2020)[14],
1426 осіб (2021)[15],
1456 осіб (2023)[16],
1470 осіб (2024)[17],
1455 осіб (2025)[18] Редагувати інформацію у Вікіданих
Телефонний код42736 Редагувати інформацію у Вікіданих
Поштовий індекс689315 Редагувати інформацію у Вікіданих
GeoNames4031625
Лоріно. Карта розташування: Росія
Лоріно
Лоріно
Лоріно (Росія)
Мапа
CMNS: Лоріно у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Лоріно (рос. Ло́рино, чук. Ԓьурэн чапл. Нуӄаӄ, наукан. Л'уӷраӄ) — село в Чукотському районі Чукотського автономного округу[19]. Утворює сільське поселення Лоріно. Найбільше національне село на Чукотському півострові.

Назва села походить від чукотського слова Ԓьурен, що означає «знайдене житло» або «побачене житло» (від чук. ԓьу-/ԓьо- «бачити, знайти» + -реп / -ран «житло»)[20]. З ескімоської чаплінської мови Нуӄаӄ перекладається як «те, чого не вистачає» .

Географія

Село розташоване на березі Мечигменської губи Берингового моря. Відстань до районного центру, села Лаврентія, по насипній автодорозі становить 40,5 км[20]. По ній ходить рейсовий автобус (перевезення здійснюються по понеділках, середах і п'ятницях на автобусі вахтового типу на шасі Урал-4320)[21][22][23][24]. У безпосередній близькості від села розташовані Лорінські (Кукуньські) гарячі джерела.

Історія

Перші згадки про Лоріно відносяться до XVIII століття[25]. Сучасне чукотське село розташоване на території колишнього ескімоського поселення Нукак[26].

Населення

Станом на 1 січня 2009 року в селі Лоріно проживало 1484 особи, з них дітей до 16 років — 501 чол. Корінне населення становило 90 % від загальної чисельності жителів села[27].

Чисельність населення, чол.[27]
1927 1943 1989 2009
52 174 1551 1484
Чисельність населення
2002[28]2009[29]2010[30]2011[31]2012[32]2013[33]2014[34]
1236▲1484▼1267▼1262▼1255▼1216▼1160
2015[35]2016[36]2017[37]2018[38]2019[39]
▼1098▼1046▼1000▼998▼983

Чисельність населенняРік9001000110012001300140015002001200420072010201320162019Лорино (Чукотский автономный округ)Статистика населення

Економіка і соціальна інфраструктура

Звіроферма

Основне заняття місцевих жителів — морзвіробійний промисел, рибальство, оленярство, службове собаківництво. Тут базується центральна садиба сільськогосподарського підприємства «Кепер»[26], раніше центральна садиба колгоспу імені В. І. Леніна[40]. У Лоріно з 1955 року працює звіроферма з розведення песця, в 2009 році запущений в експлуатацію консервний цех з переробки м'яса морських ссавців[27] .

У селі є середня школа, дитячий садок «Сонечко», будинок культури.

Діють оператори мобільного зв'язку «МТС» і «Мегафон»[41].

Культура

Відомий національний ансамбль «Лорінські зорі». Важливе місце в укладі корінних жителів займає їздове собаківництво. У 1991 році в селі Лоріно стартувала перша міжконтинентальна гонка «Надія», що з'єднала два регіони — Аляску і Чукотку[27].

У 2008 році в Лоріно проходили зйомки документального фільму «Китобій», удостоєного в 2009 році премії «ТЕФІ» за найкращу операторську роботу в номінації «Оператор телевізійного фільму»[42].

Примітки

  1. ↑ ЗКТМУ
  2. ↑ Данные Всероссийской переписи населения 2002 года: таблица № 02c. Численность населения и преобладающая национальность по каждому сельскому населённому пункту. — Москва: Росстат, 2004.
  3. ↑ http://www.chukotraion.ru/places/index.html
  4. ↑ http://chukotstat.gks.ru/wps/wcm/connect/rosstat_ts/chukotstat/resources/eb1e81004eee1d0aab9baf89d810d54e/ТОМ%201.doc
  5. ↑ Оценка численности населения на 1 января текущего года, человек
  6. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям. Таблица 35. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2012 года
  7. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2013 года. Таблица 33. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населённых пунктов, сельских населённых пунктов — Росстат, 2013. — 528 с.
  8. ↑ http://www.gks.ru/free_doc/doc_2014/bul_dr/mun_obr2014.rar
  9. ↑ http://www.gks.ru/free_doc/doc_2015/bul_dr/mun_obr2015.rar
  10. ↑ http://www.gks.ru/free_doc/doc_2016/bul_dr/mun_obr2016.rar — 2018.
  11. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2017 года — Москва: Росстат, 2017.
  12. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2018 года — Москва: Росстат, 2018.
  13. ↑ Численность населения Чукотского автономного округа по муниципальным образованиям на 1 января 2019 года
  14. ↑ https://rosstat.gov.ru/storage/mediabank/CcG8qBhP/mun_obr2020.rar
  15. ↑ Итоги Всероссийской переписи населения 2020 года (по состоянию на 1 октября 2021 года) — Росстат.
  16. ↑ Численность постоянного населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2023 года
  17. ↑ Численность постоянного населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2024 года
  18. ↑ Численность постоянного населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2025 года — Москва: Росстат, 2025.
  19. ↑ ЗАКОН Чукотского автономного округа от 29.11.2004 N 47-ОЗ [Архівовано 25 вересня 2017 у Wayback Machine.] «О статусе, границах и административных центрах муниципальных образований на территории Чукотского района Чукотского автономного округа (принят Думой Чукотского автономного округа 25.11.2004)»
  20. ↑ а б Село Лорино. Избирком Чукотского АО. Процитовано 21 червня 2011. {{cite web}}: |archive-url= неправильно сформовано: часова мітка (довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  21. ↑ Об утверждении порядка возмещения за счёт средств бюджета муниципального образования Чукотский муниципальный район убытков, возникших в связи с предоставлением услуг по перевозке пассажиров общественным автомобильным транспортом по маршруту Лорино-Лаврентия-Лорино | Контент-платформа Pandia.ru
  22. ↑ Архивированная копия. Архів оригіналу за 24 серпня 2017. Процитовано 12 травня 2017.
  23. ↑ Чукотка-2015, ч.25. Другие фото. Окончание.: ogneev
  24. ↑ Архивированная копия. Архів оригіналу за 3 квітня 2018. Процитовано 12 травня 2017.
  25. ↑ Лорино. Избирательная комиссия Чукотского автономного округа. Архів оригіналу за 20 червня 2011. Процитовано 19 червня 2011.
  26. ↑ а б Участки парка / Лорино. Природно-этнический парк Берингия. Архів оригіналу за 20 червня 2011. Процитовано 21 червня 2011.
  27. ↑ а б в г Поселения Чукотского района. Официальный сайт Чукотского муниципального района. Архів оригіналу за 25 липня 2010. Процитовано 21 червня 2011.
  28. ↑ Данные Всероссийской переписи населения 2002 года: таблица № 02с. Численность населения и преобладающая национальность по каждому сельскому населенному пункту. М.: Федеральная служба государственной статистики, 2004 (рос.)
  29. ↑ Поселения Чукотского района на 1 января 2009 года. Архів оригіналу за 9 травня 2015. Процитовано 9 травня 2015.
  30. ↑ Численность населения Чукотского автономного округа, городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений. Итоги Всероссийской переписи населения 2010 года. Архів оригіналу за 25 листопада 2014. Процитовано 25 листопада 2014.
  31. ↑ Оценка численности населения на 1 января текущего года, человек
  32. ↑ Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями. Таблиця 35. Оцінка чисельності постійного населення на 1 січня 2012 року. Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 31 травня 2014.
  33. ↑ Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2013 року. - М .: Федеральна служба державної статистики Росстат, 2013. - 528 с. (Табл. 33. Чисельність населення міських округів, муніципальних районів, міських і сільських поселень, міських населених пунктів, сільських населених пунктів). Архів оригіналу за 16 листопада 2013. Процитовано 16 листопада 2013.
  34. ↑ Таблиця 33. Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2014 року. Архів оригіналу за 2 серпня 2014. Процитовано 2 серпня 2014.
  35. ↑ Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2015 року. Архів оригіналу за 6 серпня 2015. Процитовано 6 серпня 2015.
  36. ↑ Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2016 року
  37. ↑ (рос.) Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2017 року. 31 липня 2017. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.
  38. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2018 года (рос.). Архів оригіналу за 26 липня 2018. Процитовано 25 липня 2018.
  39. ↑ Численность населения Чукотского автономного округа по муниципальным образованиям на 1 января 2019 года
  40. ↑ Тетерин В. С., Здесь начинается день, 1973.
  41. ↑ С. Соловьёва (12.12.2012). Космос, приём!. Крайний Север. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 4 квітня 2013.
  42. ↑ ТЭФИ-2009. Архів оригіналу за 27 січня 2013. Процитовано 2 квітня 2011.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).