YaChudo

Лоренсит

Переглядів: 0. Оновлено 24.10.2026.

Лоренсит
Загальні відомості
Статус IMAчинний (успадкований, G)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
АбревіатураLaw[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Хімічна формулаFeCl₂ Редагувати інформацію у Вікіданих
Nickel-Strunz 8III/A.06[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Nickel-Strunz 103.AB.20 Редагувати інформацію у Вікіданих
Ідентифікація
Сингоніятригональна сингонія Редагувати інформацію у Вікіданих
Вид симетріїдітригональна-скаленоедричнаd[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Просторова групакристалографічна група 166[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Густина3,16588 г/см³[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Інші характеристики
Названо на честьJ. Lawrence Smithd[6] Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Лоренсит у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Лоренсит (рос. лоренсит; англ. lawrencite; нім. Lawrencit m) — мінерал, хлористе залізо шаруватої будови.[7]

Хімічна формула: FeCl2. Містить (%): Fe — 44,06; Cl — 55,94.

Сингонія тригональна.

Вид дитригонально-скаленоедричний.

Природний — тільки масивний.

Штучний лоренсит утворює тонкі шестикутні пластинки по (0001).

Спайність по (0001) досконала.

Густина 3,16.

М'який.

Колір зелений до коричневого, свіжий штучний — білий.

Розчиняється у воді, на повітрі переходить у FeCl3.

Двозаломлення слабке.

Зустрічається в тріщинах залізних метеоритів; відомий як продукт згону на Везувії. Знайдений також у самородному залізі в Ґренландії. Рідкісний.

За ім'ям англійського мінералога Дж. Лоуренса Сміта (J. Lawrens Smith), A.C.R. Daubree, 1877.

Синоніми (помилкові назви) — лавренсит, лауренсит.

Див. також

Примітки

  1. ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
  2. ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
  3. ↑ Штрунц Г., Теннісон К. Mineralogische Tabellen : Eine Klassifizierung der Mineralien auf kristallchemischer Grundlage, mit einer Einfuhrung in die Kristallchemie — 8 — Лейпциг: Akademische Verlagsgesellschaft, 1982.
  4. ↑ а б (unspecified title) — doi:10.1016/0022-3697(75)90065-7
  5. ↑ (unspecified title) — doi:10.1063/1.4812323
  6. ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
  7. ↑ O. Richard Norton. Rocks from space: meteorites and meteorite hunters. USA, Mountain Press Publishing, 1998. ISBN 9780878423736, pag.169

Література

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).