Лопатепері

?Лопатепері Час існування: пізній силур–наш час, 425 - 0 млн років тому[1]
Латимерія коморська (Latimeria chalumnae)
Біологічна класифікація
Домен:	Ядерні (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Підтип:	Черепні (Craniata)
Надклас:	Щелепні (Gnathostomata) Euteleostomi
Клас:	Лопатепері (Sarcopterygii) Romer, 1955
Підгрупи
†Guiyu oneiros Actinistia †Onychodontiformes Rhipidistia Dipnomorpha Tetrapodomorpha
Посилання
Вікісховище:	Osteichthyes
Віківиди:	Sarcopterygii
EOL:	8909
ITIS:	161048
NCBI:	8287
Fossilworks:	266392

Лопатепері (Sarcopterygii) — група (в ранзі класу або підкласу) хребетних надкласу хоанових (Choanata).

Наукова назва утворена від грец. σαρξ («м'ясо», «плоть») + πτερυξ («плавець»).

Лопатеперих традиційно розглядали як підклас класу Кісткові риби (Osteichthyes), що складається з целекантових (Coelacanthimorpha) та дводишних (Dipnoi). У таксономії (і відповідно, в номенклатурі) групу лопатеперих протиставляли іншим «кістковим рибам» — променеперим (Actinopterygii).

Сучасна таксономія, яка дотримується засад кладистики, у тому числі принципу монофілії, визначає лопатеперих як самостійну кладу хребетних, яка включає тетрапод (Tetrapoda), тобто типових наземних хребетних. Ця монофілетична група (клада) отримала назву хоанових (Choanata). Інколи в описах систематики хребетних таксон «хоанових» замінюють розширеним розумінням таксона Чотириногих (тобто Tetrapoda) і розглядають лопатеперих як вихідну групу всіх чотириногих (наземних) хребетних. Ця широка трактовка виходить з того, що плавці лопастеперих риб за своєю будовою настільки схожі з кінцівками чотириногих, що ці «риби» (ще від девонського періоду) вважаються їхніми прямими пращурами.

Докладно природна історія сучасних кистеперих описана у статті про целакантів.

Систематика лопатеперих за Nelson et al. (2016)^[2]:

• Підклас Лопатепері (Sarcopterygii)
  • Інфраклас Actinistia
    • Ряд Coelacanthiformes
  • †Інфраклас Onychodontida
    • †Ряд Onychodontiformes
  • Інфраклас Dipnomorpha
    • †Надряд Porolepimorpha
      • †Ряд Porolepiformes
    • Надряд Дводишні (Dipnoi)
      • †Ряд Diabolepidiformes
      • †Ряд Dipnorhynchiformes
      • †Ряд Dipteriformes
      • †Ряд Ctenodontiformes
      • Ряд Рогозубоподібні (Ceratodontiformes)
  • †Інфраклас Rhizodontida
    • †Ряд Rhizodontiformes
  • †Інфраклас Osteolepidida
    • †Ряд Osteolepiformes
  • †Інфраклас Elpistostegalia
    • †Ряд Elpistostegaliformes
  • Інфраклас Чотириногі (Tetrapoda)

Лопатепері були доволі різноманітною групою у палеозойських (і частково пізніших) фаунах, як морських, так і прісноводних, проте за чисельністю ніколи не були в домінуючих групах тварин. Сучасне поширення обмежене переважно субтропічними районами південної півкулі (Африка, Австралія, Південна Америка). Сучасні дводишні поширені виключно у внутрішніх континентальних водоймах, натомість кистепері відомі лише з прибережних відносно глибоководних ділянок Індійського океану (біля Африки та Південно-Східної Азії).

Лопатепері є ключовою групою в еволюції наземних хребетних, і дослідження їхніх морфологічних особливостей дозволило сформулювати низку гіпотез щодо формування групи тетрапод та закономірностей освоєння хребетними суходолу, у тому числі формування наземних органів чуття (зокрема, середнього вуха), членистих кінцівок, легеневого дихання тощо.

Клас об'єднує постійноводних хребетних (рибоподібних), що зберігають низку ознак, архаїчних для щелепноротих загалом. У них, зокрема, є пружна хорда, що оточена сполучнотканинною оболонкою. Тіла хребців присутні лише у хвостовому стеблі, в інших частинах осьового скелету є лише парні верхні дуги. Хвіст у лопатеперих — гетероцеркальний (у викопних форм) або дифіцеркальний (у сучасних видів). У кишечнику зберігся спіральний клапан, є клоака, в яку відкриваються кишка, протоки нирок та гонад; серце з розвиненим артеріальним конусом.

Особливістю лопатеперих є будова парних кінцівок та дихальної системи. Опорні лопаті грудних та черевних плавців — довгі та рухомі, їх внутрішній скелет складається з довгих кісток і по суті є бісеріальним. Як вирости черевної сторони стравоходу розвинуті 1–2 комірчасті міхурі, що виконують функцію дихання. Повітроводний шлях формується завдяки появі внутрішніх ніздрів — хоан, через які повітря поступає з ніздрів у ротову порожнину. Відбувається формування окремого легеневого кола кровообігу та відповідний поділ передсердя на два відділи. Череп — амфі- або аутостилічний. Тіло вкрите космоїдними або (вторинно) кістковими лусками.

• Загороднюк І., Головачов О. Кладогенез хордових тварин (Chordozoa). Частина 1. Поняття та ознаки типу, взаємини з іншими групами // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Біологія. — 2005. — Випуск 16. — С. 5–21. [Архівовано 3 вересня 2017 у Wayback Machine.]
• Кэрролл Р. Классификация позвоночных (Приложение) / Кэрролл Р. Палеонтология и эволюция позвоночных. — (Перевод с англ.). — Москва: Мир, 1993. — 3. — С. 169—233.
• Маркевич О. П., Татарко К. I. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник: термінологія і номенклатура. — Київ: Наукова думка, 1983. — С. 1–412.
• Расс Т. С., Макушок В. М. Подкласс Лопастеперые рыбы (Sarcopterigii) // Жизнь животных. — М.: Просвещение, 1971. — Том 4, часть 1 (Рыбы). — С. 84—99.
• Nelson J. S. Fishes of the world. (Third edition). — N.Y.: John Wiley & Sons, 1994. — P. 1–600.
• Matana_and_Jes Sarcopterygii / Tree of life [Архівовано 9 травня 2010 у Wayback Machine.]