Лопавше
| село Лопавше | |
|---|---|
| Країна | |
| Область | Рівненська область |
| Район | Дубенський район |
| Тер. громада | Демидівська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA56040090140073922 |
| Основні дані | |
| Населення | ▼432 (01.01.2018) |
| Площа | 14,324 км² |
| Густота населення | 34,7 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 35220 |
| Телефонний код | +380 3637 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°26′52″ пн. ш. 25°16′55″ сх. д. / 50.44778° пн. ш. 25.28194° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
194 м |
| Водойми | Стир |
| Відстань до обласного центру |
80 км |
| Відстань до районного центру |
5 км |
| Найближча залізнична станція | Сенкевичівка |
| Відстань до залізничної станції |
25 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 35200, Рівненська обл., Дубенський р-н, селище Демидівка, вул. Миру, 19 |
| Карта | |
Лопавше | |
Лопавше | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Лопа́вше — село в Україні, у Демидівській селищній громаді Дубенського району Рівненської області. Населення становить 432 особи.
Назва села
З філологічної точки зору, в усній вимові слова «Лопавше» відчувається вплив польської мови, що часто спостерігається в назвах населених пунктів на прикордонних територіях західної України.
Географія
Розташування
Територіально Лопавше знаходиться на півдні Рівненської області. На заході село межує з Хрінниками, на півночі — з Лисином, на сході — з Дублянами і Демидівкою.
Рельєф
Рельєф рівнинний, абсолютні висоти в межах 190—200 м над рівнем моря. На півночі є лісові масиви[1].
Водойми
1) р. Стир — протікає західною частиною села від с. Хрінники в напрямку до с. Лисин, процвітає рибальство, є два відомих місця для відпочинку — пляжі «Перевіз» та «Пастовня»;
2) ставок — на в'їзді в село зі сторони с. Хрінники (на даний час пересох через замулення джерела, що живило ставок з південної сторони з поля), екосистема ставка через бездіяльність місцевої влади та екологів може зникнути назавжди.
Історія
Археологічні знахідки
15-18 вересня 1621 року відбувся напад татарської орди, постраждало село Лопавші (Лопавше)[2].
Російський період
1 березня 1862 році у селі Лопавше вперше на Волині добрий пан Моссаковскій, передавав право власності на майно селянам знявши з них феодальний тягар.[3].
Міжвоєнний період
В 1929 році у селі Лопавше вперше на Волині було зареєстровано Кружок «Відродження» метою якого була боротьба проти вживання алкоголю й нікотину[4].
Населення
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 498 осіб.[5]
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[6]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 98,39 % |
| білоруська | 1,01 % |
| російська | 0,60 % |
Друга світова війна
Повоєнний період
Після війни село активно розбудовувалось, зводились житлові будинки.
Незалежна Україна
В 90-х роках колгоспне майно та землі були розпайовані. Селяни почали активно займатись одноосібним обробітком земельних ділянок.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 722-р від «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області», увійшло до складу Демидівської селищної громади Демидівського району[7].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Демидівського району, село увійшло до складу Дубенського району[8].
У фонді Р-740 «Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Рівненській області», опис 6, справи № 102—131 на сайті Державного архіву Рівненської області у розділі «E-архів» розмістили метричні книги села за 1914—1926 рр[9][10].
Економіка
В селі працює ТОВ «ДЕМИДІВКА-АГРО», діє приймальний пункт прийому цукрового буряка.
Транспорт
Є пряме автобусне сполучення з районним і обласним центрами[11].
Цікавою особливістю с. Лопавше є те, що дане село вже багато років не позначено на дорогах міжміського та місцевого значення жодними дорожніми вказівними знаками, що суперечить ПДР України.
Релігія
Церква побудована за рахунок пожертв місцевих жителів у 1873 році. Будували церкву з дерева жителі своїми руками. Церква Свято-Казанської Богоматері — пам'ятка архітектури місцевого значення. У лихолітні для віруючих 60-ті роки церкву хотіли знищити, але люди не дозволили закрити храм, що підтверджує силу спільної боротьби. До цього храму належали прихожани 195 дворів із сіл Хрінники і Лисин. Всього прихожан було 1356 чоловік. Усі вони регулярно відвідували богослужіння, сповідалися і причащалися. Старовинний храм ніколи не закривався і лунає молитва у ньому до сьогодення.[12][13]
Культура та спорт
Існує футбольна команда «Мрія»[14].
Відомі люди
- Омельчук Роман Юстинович — народний депутат ВР України 2-го скликання.
- Лавренюк Володимир Іванович (нар. 1927 р.) — ветеран радянсько-німецької війни. Був призваний на фронт у 1944 році. Нагороджений орденами і медалями: орден «Вітчизняної війни ІІ ступеня», орден «За мужність», медаль «За перемогу над Японією», медаль «Захиснику Вітчизни».[15]
- Маринкевич Василь Степанович (нар. 1965 — пом. 22 вересня 2017 року, м. Попасна, Луганська область) — учасник російсько-української війни, прапорщик, проходив контрактну службу з 2016 року в 10-їй окремій гірсько-штурмовій бригаді на Луганщині. Помер від зупинки серця. Похований у рідному селі[16].
- Ковальчук Валерій Григорович (1969—2023) — український військовик, молодший сержант ЗСУ, учасник російсько-української війни. З 14 листопада 2023 року вважався безвісти зниклим. Похований на кладовище рідного села[17].
Примітки
- ↑ Біля Лопавше ледь не згорів ліс. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 6 травня 2015.
- ↑ Татарський напад на Волинь 13-15 вересня 1621 року, стор. 129 , 130 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 7 жовтня 2013. Процитовано 5 жовтня 2013.
- ↑ Wołyń Grzegorz Rąkowski. Архів оригіналу за 21 лютого 2014. Процитовано 3 лютого 2014.
- ↑ УКРАЇНЦІ В БОРОТЬБІ ЗА ТВЕРЕЗІСТЬ Краєзнавче дослідження з історії руху тверезості на Рівненщині Ч.ІІ. Архів оригіналу за 7 січня 2014. Процитовано 7 січня 2014.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Рівненська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області. www.kmu.gov.ua. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 3 грудня 2020.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Державний архів Рівненської області оприлюднив 30 метричних книг. history.rayon.in.ua (укр.). 7 квітня 2025. Процитовано 7 квітня 2025.
- ↑ Державний архів Рівненської області. rv.archives.gov.ua. Процитовано 7 квітня 2025.
- ↑ Розклад руху автобусів по АС Демидівка. Архів оригіналу за 18 липня 2015. Процитовано 6 травня 2015.
- ↑ Архітектура Демидівщини. Архів оригіналу за 10 вересня 2017. Процитовано 6 травня 2015.
- ↑ 4 листопада 2013 р. Візит на Архипастирське служіння в с. Лопавше Димидівського благочиння[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ ФК «Мрія» (с. Лопавше)
- ↑ Стаття «Лавренюк В. І.» на сайті Демидівської центральної районної бібліотеки. Архів оригіналу за 10 лютого 2021. Процитовано 6 травня 2015.
- ↑ Ще одна втрата для нашого району[недоступне посилання]
- ↑ Раїса, Щербан (12 березня 2024). Ковальчук Валерій Григорович (16.04.1969-14.11.2023) – Революція гідності. Війна. Рівненщина (укр.). Процитовано 4 червня 2025.
| Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).