Лихоносов Віктор Іванович
| Лихоносов Віктор Іванович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 30 квітня 1936[1]  Топки, Західно-Сибірський край, РСФРР, СРСР |
| Помер | 9 серпня 2021[2] (85 років) Краснодар, Росія[3] ·коронавірусна хвороба 2019 (COVID-19) |
| Країна |  Росія |
| Діяльність | письменник, публіцист, прозаїк |
| Сфера роботи | творче та професійне письмоd[4], публіцистика[4] і Russian prose literatured[4] |
| Alma mater | Кубанський державний університет |
| Знання мов | російська[4] і англійська |
| Мова творів | російська |
| Роки активності | 1963[5] — 2021 |
| Жанр | літературний жанр і повість |
| Членство | СП СРСР |
| Нагороди |      |
 Лихоносов Віктор Іванович у Вікісховищі | |
Ві́ктор Іва́нович Лихоно́сов (рос. Виктор Иванович Лихоносов; 30 квітня 1936, станція Топки Кемеровської області, — 9 серпня 2021, Краснодар) — радянський та російський письменник.
Біографія
1961 року закінчив Краснодарський педагогічний інститут.
Ранні повісті та оповідання увійшли до збірок «Голоси в тиші» (1967), «На довгу пам'ять» (1969), «Щасливі миттєвості» (1971) та ін. Процес духовного самовизначення молоді відбито в повістях «Люблю тебе світло» (1969), «Осінь у Тамані» (1971), «Чисті очі» (1973), «Елегія» (1973). Роман «Коли ж ми зустрінемося?» (1978) — про становлення творчої індивідуальності. У романі «Наш маленький Париж. Ненаписані спогади» (1987) відображено історичну долю кубанського козацтва, дух кубанської старовини, стихію українського слова й народного гумору нащадків запорожців.
Творам Лихоносова притаманні яскраво виражене лірико-філософське начало, напружена емоційність, музичність оповіді.
Письменник виступав з літературно-критичними статтями та есе (збірка «Чарівні дні», 1988).
Помер 9 серпня 2021 року у Краснодарі в віці 85 років від ускладнень, викликаних коронавірусним захворюванням COVID-19.
Переклади українською мовою
Українською мовою окремі твори Лихоносова переклали О. Зарва, В. Бурбан.
Окремі видання:
- На довгу пам'ять. — К., 1980.
- Наш маленький Париж. Ненаписані спогади. — К., 1990.
Примітки
- ↑ Русская литература XX века. Прозаики, поэты, драматурги / под ред. Н. Н. Скатов — 2005. — С. 449–451. — ISBN 5-94848-262-6
- ↑ Instagram — 2010.
- ↑ https://www.kommersant.ru/doc/4936341
- ↑ а б в г Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ https://www.livekuban.ru/news/obshchestvo/gospitalizirovan-viktor-likhonosov/
Література
- Бажинов І. Д. Лихоносов Віктор Іванович // Українська літературна енциклопедія : В 5 т. / редкол.: І. О. Дзеверін (відповід. ред.) та ін. — К. : Голов. ред. УРЕ ім. М. П. Бажана, 1995. — Т. 3 : К–Н. — С. 182.
|
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).