YaChudo

Лис Микита

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Лис Микита (значення).

Лис Микита — герой казок українського письменника Івана Франка «Лис Микита»[1], «Фарбований лис» (збірник «Коли ще звірі говорили»), сатиричного вірша «Звірячий парламент» та інших. Екранізований в анімаційних фільмах виробництва України в 1958 і 2007 роках.

Короткий опис персонажа

Микита походить з бойків і мешкає десь на заході України. Його можна схарактеризувати як розсудливого, господарського, запасливого, а також відважної, хитрої, підступної та шахраюватої постаті, схильної поглузувати з ворогів, безоглядно дошкуляючи їм різними капостями. Він переконаний сім'янин і дуже любить власну дружину і дітей. Обмовлений недоброзичливцями, він змушений податися до Львова на царський суд. Але лис всіляко зволікає виконати цей грізний виклик, обдурюючи та заманюючи царських посланців у хитромудрі пастки. Врешті, прибувши на суд, лис Микита, вміло граючи на царських почуттях, звинувачує своїх недругів у змові та викручується від покарання, пообіцявши цареві «скарб царя Гороха». На якийсь час його рятує красномовство і його хист публічного оратора. Коли його хитрощі виходять на яв, він вступає у двобій з головним суперником — Вовком Неситим і перемагає його не так силою, як підступністю.
В іншій казці про фарбованого лиса, він хитрістю добивається великих посад і почестей, але викривши себе, гине, розтерзаний розгніваним натовпом.

Цікаві факти

  • Сам Франко про походження персонажа писав таке[2]:
Ся віршована казка, яку ви, дорогі браття, певно вже читали, над котрою дехто, може, тільки сміявся, а дехто, може, й глибше задумався, міркуючи, що у нас, між хрещеними людьми не одно таке діється, про яке тут у казці розказано, — се не моя видумка, а має свою історію...
  • Друге видання книги 1896 має післямову «Хто такий Лис Микита і звідки він родом?». Усі наступні видання казки містять різні дані та відрізняються один від одного[3].
  • Твір вперше проілюстрований в 1890 р. художником Теофілом Копистинським.[4]
  • Поет Максим Рильський, не без ризику для себе, зробив редакцію твору відповідно до вимог Літради компартії УРСР, — окремі члени якого вимагали навіть усунення «Лиса Микити» з української літератури, — чим, по суті, врятував Лиса Микиту для майбутніх поколінь[5].
  • Під час створення мультсеріалу, Микиту малювали сімдесят аніматорів[6].
  • Анімаційний Микита трохи відрізняється від літературного. Про це розповів журналістам художник-постановник Едуард Кирич[7]:

 — Центральний персонаж, Лис Микита, вас особисто надихнув?
 — О, Микита — персонаж шикарний. Він кожному насолив, і всі скаржаться на нього царю — Левові. Ані зловити, ані покарати не можна — верткий! На цьому і зав'язано сюжет. Врешті-решт, Лиса призначили канцлером — він і розумний, і хитрий. Така ось мораль у цієї аморальної картинки. Але деякі уривки ми повикидали. Наприклад, той, де Микита запечатав заячу голову і віддав Цапу, щоб він відніс Цареві подарунок. Не можна ж показувати дітям мертвого зайчика — він у нас живий, схопився, спритно озирнувся, розумієте? Отже ми тут самі собі цензура.

  • В аудіокнизі «Лис Микита», Микиту озвучує Володимир Кокотунов.

Персонаж в популярній культурі

  • У 80-ті рр. в УРСР виходив публіцистичний журнал «Лис Микита».
  • У гірськолижному курорті Славське розташований тризірковий котеджний готель «Лис Микита»[9][10].
  • Підприємцем Правкіним О. Ю. була зареєстрована торгова марка з випуску м'яких іграшок Лис Микита™ [11].
  • І сьогодні образ Фарбованого Лиса є поширеним запозиченням у політичній сатирі[14].
  • Микиті присвячено безліч творчих перероблень, як, наприклад, настінне панно художниці Лілії Куденко «Лис Микита з дружиною» або flash-анімація [Архівовано 3 листопада 2013 у Wayback Machine.] художника-аніматора Михайла Яремка.

Див. також

Примітки

  1. ↑ Тихолоз Н. Невмирущий Лис Микита, або Надзвичайні пригоди рудого крутихвоста. Архів оригіналу за 31 січня 2022. Процитовано 9 квітня 2022.
  2. ↑ Білоконь К. «26 пригод» Лиса Микити "(" День ", № 96, П'ятниці, 15 червня 2007). Архів оригіналу за 15 червня 2008. Процитовано 12 листопада 2010.
  3. ↑ Якимович Б. «Лис Микита» і «Мойсей»: до питання генези ідеї українського профетизму "(" Всеукраїнська експертна мережа ", 2007). Архів оригіналу за 14 вересня 2015. Процитовано 12 листопада 2010.
  4. ↑ Вергун Н. Р. «Лис Микита» І. Франка в радянській книжковій графіці // Укр. літературознавство. Регіон. міжвід. СБ: Іван Франко. Статті та матеріали. — Львів, 1975. — Вип. 23. — С. 33-41.
  5. ↑ Самусенко О. «Справжній український мультфільм» Лис Микита "(" ЕКСПЕDІЦІЯ ". 12 (90) 2009 р.)[недоступне посилання з квітня 2019]
  6. ↑ «Лиса Микиту малювали 70 аніматорів» («Дело», четвер, 14 червня 2007 р.)[недоступне посилання]
  7. ↑ Сорока В. «Людина, яка оживила» Лиса Микиту " («Газета по-киевски». Вівторок, 10 липнем 2007). Архів оригіналу за 6 березня 2010. Процитовано 12 листопада 2010.
  8. ↑ «Новий Театр ляльок відкриється виставою» Лис Микита "(" Главред ". 2 грудня 2005)
  9. ↑ Готель «Лис Микита» (Mandria.ua — Відпочинок в Україні). Архів оригіналу за 2 листопада 2010. Процитовано 12 листопада 2010.
  10. ↑ «Лис Микита» — відгуки (ТурПравда — Відгуки). Архів оригіналу за 1 листопада 2010. Процитовано 12 листопада 2010.
  11. ↑ Виробництво м'якої іграшкі.Торгова марка «Лис Микита». Архів оригіналу за 27 березня 2014. Процитовано 19 квітня 2019.
  12. ↑ «Щоденник походеньок Фарбованого Лиса» (LiveJournal). Архів оригіналу за 24 травня 2013. Процитовано 12 листопада 2010.
  13. ↑ Ганжа Л. «Українська відповідь покемонам» («Коментарі», 28.02.2006). Архів оригіналу за 18 червня 2008. Процитовано 12 листопада 2010.
  14. ↑ Івченко В. , Штілвелд В. «Фарбований Лис Микита і його клони» (Інтернет-видання "ХайВей ". 10 вересня 2006). Архів оригіналу за 14 січня 2015. Процитовано 12 листопада 2010.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).