Лисичники

село Лисичники
Церква Покрови Пресвятої Діви Марії
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Чортківський район
Тер. громада	Заліщицька міська громада
Код КАТОТТГ	UA61060170210093780
Облікова картка	Лисичники
Основні дані
Засноване	1641
Населення	647
Територія	2.510 км²
Густота населення	284.06 осіб/км²
Поштовий індекс	48653
Телефонний код	+380 3554
Географічні дані
Географічні координати	48°41′55″ пн. ш. 25°50′54″ сх. д. / 48.69861° пн. ш. 25.84833° сх. д.
Водойми	р. Серет
Відстань до районного центру	14 км
Найближча залізнична станція	Заліщики
Відстань до залізничної станції	14 км
Місцева влада
Адреса ради	48600, Тернопільська обл., Чортківський р-н., м. Заліщики, вул. С. Бандери, 40
Карта
Лисичники
Лисичники
Мапа
Лисичники у Вікісховищі

Лиси́чники — село в Україні, у Заліщицькій міській громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на річці Серет, на південному сході району.^[1] До 2020 підпорядковане Касперівській сільській раді.

До 1963 поблизу Лисичників були хутори Миколаївка та Вовчків (зник у зв'язку зі спорудженням Касперівської ГЕС. На хуторі Миколаївка в урочищі «Вовчків» зберігся один житловий будинок.

Поблизу села на правому схилі долини річки Серет відшаровані стовпоподібні скелі «Сеноманські богатирі». Є печери Кошова та Лиличка. На північній околиці села, на струмку Єрмівка (права притока р. Серет), розташований однойменний водоспад Єрмівка (3,5 - 4 м).

Виявлено археологічні пам'ятки: пізнього палеоліту, трипільську, комарівську, ноа, гава-голіградську, липицьку, черняхівську та давньоруську культури.

Трипільське поселення – в урочищі Горби. Друге трипільське поселення етапу СІІ – в урочищі Замчище, на високому виступі правого берега Серету. Третє трипільське поселення етапу С – в урочищі Замчище (Винниця), у південно-західній частині високого виступа правого берега ріки Серет. Четверте поселення трипільської культури – етапу С, в урочищі Коло Валу (траянів вал), на березі ріки Серет. П’яте поселення трипільців – в урочищі Городище, на підвищенні над потічком і болотом, південно-західній схил підвищення. Шосте трипільське поселення етапу В – в урочищі Печера-лисичка (над печерою), на високому правому березі Серету. Давньоруське поселення розміщене в урочищі “Печера Лиличка”. Тут виявлено уламки кераміки, залізні вироби.^[2]

Перша писемна згадка — 1641 р.^[3]

У 1854—1918 рр. у складі Заліщицького повіту (Австро-Угорщина)^[4].

Діяли «Просвіта», «Луг» та інші товариства, кооператива.

1944 відбувся бій між сотнею УПА і загоном НКДБ.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Заліщицької міської громади^[5].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Заліщицького району, увійшло до складу новоутвореного Чортківського району^[6].

Станом на 2011 рік у селі мешкало 647 осіб^{[джерело?]}.

Рідна мова населення за даними перепису 2001 року^[7]:

• церква Покрови Пресвятої Богородиці (1898, мурована, ПЦУ та УГКЦ).

Споруджено пам'ятники на братській могилі угорських воїнів (1915), воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1987), встановлено пам'ятний знак на честь скасування панщини, обсаджено 4 липами (2 пол. 19 ст.), 2 хрести воякам УПА: полеглим 1943 (1992, х. Миколаївка) та символічна (2004), зберігся символічний пагорб на честь проголошення незалежності України (1941), насипана символічна могила Борцям за волю України (1996). Є рештки замку (16 ст.).

Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення Лисичниківські липи.

Діють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, клуб, бібліотека, громадський музей історії села (створений краєзнавцем І. Бриндзола).

• громадська діячка М. Бзова,
• краєзнавець, археолог-аматор Л. Скибіцький,
• педагог, літератор Г. Тимчук,
• доктор медичних наук Іван Тимчук.

У місцевій школі навчався краєзнавець, археолог В. Олійник; археологічні розкопки поблизу села проводили Ю. Малєєв, В. Олійник.

Загинув сотник УПА Я. Попович.

• Поділля
• Подоляни
• Подільський говір

• 
  Церква Покрови Пресвятої Діви Марії (1898)
• 
  Символічна могила Борцям за волю України (1996)
• 
  Капличка

• Бігус М., Олійник В. Лисичники // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 362. — ISBN 966-528-199-2.
• Лисичники [Текст] / О. Безгубенко, У. Коропецька, Н. Мизак, В. Олійник // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. Т. 2. — Тернопіль, 2014. — С. 185—186 : фот.
• Перекази із села Лисичники [Текст] : (записані 1980 року) : [записана від Л. Скибіцького] / літ. опрацювання Н. Юзьвак // Гомін віків. — Заліщики, 2010. — Вип. 1. — С. 47—48.
• Мацкевий, Л. Г. Захід України: критерії визначення кінця палеоліту і початку мезоліту [Текст] : остеологічні рештки у культурному шарі доби пізнього палеоліту на стоянці Лисичники (Терноп. обл.); мезолітичні пам’яки на території Тернопільщини / Л. Г. Мацкевий // Археологія. — 2001. — №3. — С. 17-23. Некрасова, Г. Ковзани. з бронзового віку [Текст] : [на околиці с. Лисичники Заліщ. р-ну виявили спорядження стародавнього ковзаняра] / Г. Некрасова // Спортивна газета. — 1986. — 17 черв.