Лисик Василь

Василь Лисик (нар. 1886, Ременів — пом. після 1914) — український скульптор.

Народився у 1886 році в селі Ременові (тепер Львівський район Львівської області, Україна). У 1906–1910 роках навчався у Львівській школі художнього промислу, де у нього викладали Юліуш Белтовський, Ян Нальборчик. Одночасно у 1908–1911 роках працював асистентом у майстерні Зиґмунта Курчинського, допомагав виконувати скульптурний декор будинків.

У 1913–1914 роках навчався в Краківській академії красних мистецтв (бронзова медаль; майстерня Константи Лящки). Помер після 1914 року.

Серед робіт:

• гіпсове погруддя Тараса Шевченка;
• погруддя М. Шушкевича;
• погруддя С. Худяк-Липки (1911);
• дерев'яні барельєфи.

За погруддя Тараса Шевченка та дерев'яні барельєфи у 1909 році отримав золоту медаль Крайової рільничо-промислової виставки в місті Стрию.

• Лисик Василь // Словник художників України / відпов. ред. М. П. Бажан. — Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 133.;
• Бірюльов Ю. О. Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2026. — ISBN 966-02-2074-X.