Лещиць (герб)
| Лещиць | |
|---|---|
| Деталі | |
| Ранні версії | ХІ ст. |
Лещиць, Лещич або Оборіг (пол. Leszczyc, Bróg, Brożek, Brożyna, Laski, Wyszowie) — шляхетський герб польського походження. Один з найдавніших польських гербів, початок його відносять до XI століття. На думку історика професора Януша Беняка, який зараховував його до десятки (10) найстаріших польських гербів. Герб зображується, серед інших польських та українських шляхетських гербів в перших загальноєвропейських гербовниках Гербовнику Беленвіля та «Гербовнику Золотого Руна»
Легенда про Леха та заснування Гнезна. За одним із переказів, коли легендарний Лех будував Гнезно, він зі своїми людьми жив під солом’яними навісами, поки для всіх не спорудили оселі. На згадку про це його нащадки нібито взяли за герб солом’яний дах на чотирьох стовпах — bróg. Такий варіант легенди наведений в описі роду Голлі, який користувався гербом Лещиць.
Відомі носії герба
- (фр. Лещиць в «Гербовнику Золотого Руна».
- Тадеуш Лаврентій Грабянка герба Лещиць (1740–1807) Авіньйонські Ілюмінати Згодом Спільнота Новий Ізраїль Один з головних Керівників використовував внутрішній титул.
- Миколай Добжицький герба Лещиць (1793–1848) Національне Масонство Потім таемне товариство Організатор та керівник каліського осередку.
- Войцех Юзеф Скаршевський (1742–1827) Архіепископ Навпаки забороняв священникам брати участь у Масонстві
- Титус Телесфор Вільгельм Добжицький (1790–1875) У 1820 році — дійсний член ложі «Bracia Polacy Zjednoczeni» — «Об’єднані польські брати». Працював особистим секретарем міністра юстиції Фелікса Лубенського.
- Францішек Костецький (бл. 1792–1840)У 1820 році — дійсний член ложі «Doskonałość» — «Досконалість». Був бурмістром Ліпна, Вишогруда та Варки.
- Антоній Ігнатій Сумінський (1783–1854)у 1821 році сприяв заснуванню в Плоцьку ложі «Ludzkość» — «Людство» — і був її майстром до припинення масонської діяльності в Королівстві Польському 1822 року.
- Ма́ріуш Станісла́в Яску́льський (пол. Mariusz Stanisław Jaskólski; ? — 1683)державний, політичний і військовий діяч Речі Посполитої. Представник шляхетського роду Яскульських гербу Лещиць. Воєвода чернігівський (1680—1683) і подільський (1683), сенатор. Стражник великий коронний. Каштелян сяноцький (1663—1689) і київський (1676—1683), староста кременчуцький і стулінський.
- Юзеф Клоновський (пол. Józef Klonowski; пом. 1653) — державний і військовий діяч Речі Посполитої. За часів своєї кар'єри посідав високі посади: був каштеляном вітебським (з 1647 року) та воєводою берестейським (Брест-Литовським, 1652–1653 роки). Видатний польський геральдист Каспер Несецький описував його як «великого красномовця від природи», якому держава доручала чимало важливих функцій, і всі вони принесли славу йому.
- Флоріан із Косцельця, званий Ласкарі (Florian z Kościelca, zwany Laskary) — плоцький єпископ у 1318–1333 роках, герба Лещиць (Leszczyc). Рік народження достеменно невідомий; помер 21 червня 1333 року в Пултуську.
- Гервард з Острова (Gerward z Ostrowa) — єпископ Влоцлава (1300--1323)
- Петро Виш Радолінський,--(краківський єпископ у 1392–1412 роках, потім переведений на Познанську кафедру
- Станіслав Скаршевський (Stanisław Skarszewski, 1602 — 4 квітня 1685) — державний діяч Речі Посполитої, королівський секретар і дипломат
Опис
На червоному полі оборіг із золотим дахом і 4-ма срібними палями. Нашоломник з павиного пір'я, на якому повторюється та ж фігура в непрямому положенні, дахом праворуч, а основою стовпів ліворуч.
Стосуеться лише форми даху — це не цитата з гербовника. Можна описати його як «оборіг із пірамідальним дахом»,
Гербовники
Зображений у «Гербовнику Золотого Руна» (1430—1461) у групі гербів шляхти Польського королівства, у другому ряді, під гербом із руським левом: у червоному готичному щиті золотий оборіг на чотирьох золотих палях; над щитом підпис le S[eigneur]. de Liaſka (Ляска, Ласка)[1].
Переказ про лицарську нагороду. Каспер Несецький записав іншу версію: герб отримав лицар на ім’я Лещиць за шляхетні та лицарські заслуги, а його ім’я стало назвою герба. Конкретного подвигу в цьому уривку він не описує. Несецький також згадує версію походження від давніх язичницьких правителів Польщі — Лешків.
Версія Папроцького пов’язує надання герба з Болеславом Хоробрим. Пізніші автори намагалися зробити його походження ще давнішим, переносячи його в легендарні часи
Це саме геральдичні перекази. Документально відома печатка з цим гербом датована 1318 роком і належала бидгощському каштелянові Богуші; легенди не доводять походження носіїв герба від Леха чи давніх правителів.
Є цікаве історичне тлумачення чотирьох опор. У вірші 1792 року, присвяченому єпископові Войцеху Скаршевському, вони означають: право; любов; побожність; непорочну віру. Сам навіс у цих віршах постає сховищем духовних плодів — чеснот і заслуг перед Церквою та батьківщиною. Це засвідчене поетичне тлумачення XVIII століття, а не доведене первісне значення середньовічного герба. Його дослідили Агнешка Стрихарчук і Ярослав Марчевський
Роди
|
Б
В
Г
Д
К
Р
Ф
Х
Я
|
Примітки
- ↑ Armorial de l'Europe et de la Toison d'or. f 120r.
- ↑ Несецький К. Корона польська... [Архівовано 22 жовтня 2013 у Wayback Machine.].-Львів,1740.Т.3.-938с.,(пол.) с.925
Джерела
- http://www.heraldrybooks.ru(рос.)
- Несецький К. Корона польська... [Архівовано 22 жовтня 2013 у Wayback Machine.]:Львів,1740.Т.3.-938с. (пол.)
- Armorial de l'Europe et de la Toison d'or [Архівовано 31 березня 2019 у Wayback Machine.] // Bibliothèque nationale de France
Посилання
Герб Лещиць і його носії (укр.)
- Посилання на оцифровані книги з східноєвропейської геральдики та генеалогії (пол.)
- Династична генеалогія [Архівовано 13 жовтня 2008 у Wayback Machine.] (пол.)(англ.)
- Індекс прізвищ // Tadeusz Gajl Herby szlacheckie Rzeczypospolitej Obojga Narodów, Wydawnictwo L&L, Gdańsk 2003 [Архівовано 14 липня 2007 у Wayback Machine.] (пол.)
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).
