YaChudo

Лестер Пірсон

Переглядів: 0. Оновлено 04.11.2026.

Лестер Пірсон
Попередник:Джон Діфенбейкер
Наступник:П'єр Трюдо
 
Ім'я при народженні:англ. Lester Bowles Pearson Редагувати інформацію у Вікіданих
Народження:23 квітня 1897[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Торонто, Канада[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Смерть:27 грудня 1972[1][2][…] (75 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Оттава, Канада[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Причина смерті:рак печінки Редагувати інформацію у Вікіданих
Поховання:Maclaren Cemeteryd[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна: Канада Редагувати інформацію у Вікіданих
Релігія:протестантизм Редагувати інформацію у Вікіданих
Освіта:Victoria Colleged, Колледж Святого Іоанна і Peterborough Collegiated Редагувати інформацію у Вікіданих
Партія:Ліберальна партія Канади Редагувати інформацію у Вікіданих
Батько:Reverend Edwin Arthur Pearsond[6] Редагувати інформацію у Вікіданих
Шлюб:Maryon Pearsond Редагувати інформацію у Вікіданих
Діти:Geoffrey Pearsond Редагувати інформацію у Вікіданих
Автограф:
Нагороди:
офіцер Ордену Британської імперії коронаційна медаль Королеви Єлизавети II Зірка 1914-15 компаньйон ордена Канади‎
Нобелівська премія миру
орден Заслуг

почесний доктор Університету Лаваляd (1952)

медаль Перемоги

почесний доктор Торонтського університетуd

Почесний доктор Оксфордського університетуd

почесний доктор Гарвардського університетуd

почесний доктор Принстонського університетуd

Член Американської академії мистецтв і наук

почесний доктор Університету Оттавиd

Спортивна зала слави бейсболу Канадиd

почесний доктор Університету Макгіллаd

Канадський ньюсмейкер року (1950)

Herzl Awardd (1969)

Albert B. Corey Prized (1974)


CMNS: Лестер Пірсон у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
Q: Висловлювання у Вікіцитатах
S: Роботи у Вікіджерелах

Ле́стер Боу́лс Пі́рсон (англ. Lester Bowles Pearson; 23 квітня 1897, Торонто, Онтаріо — 27 грудня 1972, Оттава, Онтаріо) — канадський політик, дипломат, історик, 14-й Прем'єр-міністр Канади, лауреат нобелівської Премії Миру 1957 року за свою роль в подоланні Суецької кризи.

Політична кар'єра

Обраний 1948 року до Парламенту Канади від Ліберальної партії, Пірсон спочатку обіймав посаду міністра закордонних справ. У 1956 відіграв важливу дипломатичну роль у подоланні Суецької кризи, пропонуючи Генеральній Асамблеї ООН надіслати миротворчі сили для розв'язки конфлікту в регіоні.

З відставкою Луї Сен-Лорана з посади прем'єр-міністра Канади у 1958, Пірсон очолив Ліберальну партію, яка в 1963 під його головуванням перемогла на федеральних виборах — він обійняв посаду прем'єр-міністра Канади та сформував свій уряд. Після федеральних виборів 1965 Пірсон повторно став прем'єр-міністром — і як керівник уряду відомий за відмову слати канадські війська до В'єтнаму.

Кабінет Міністрів Пірсона — П'єр Трюдо, Джон Тернер і Жан Кретьєн, майбутні Прем'єр-міністри Канади.

Серед досягнень Пірсона як глави уряду відзначають такі:

  • Програма державного фінансування охорони здоров'я,
  • Канадська програма пенсійного забезпечення,
  • Канадська програма позик для студентів,
  • Прийняття нового Канадського прапора,
  • Реформа Канадських Збройних Сил,
  • Торговельна угода із США щодо автомобілебудування,
  • Заснування північноамериканської ракетної програми «Бомарк» у разі нападу СРСР.

Пірсон вийшов у відставку з посади Прем'єр-міністра Канади у 1967.

По завершенні політичної кар'єри

У 1969 році Пірсон став ректором Карлтонського університету та обіймав цю посаду до своєї смерті у 1972 р.

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б Encyclopædia Britannica
  3. ↑ а б SNAC — 2010.
  4. ↑ а б Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
  5. ↑ Find a Grave — 1996.
  6. ↑ Geni.com — 2006.

Посилання

Джерела

  • Beal, John Robinson. Pearson of Canada. 1964.
  • Beal, John Robinson and Poliquin, Jean-Marc. Les trois vies de Pearson of Canada. 1968.
  • Bliss, Michael. Right Honourable Men: the descent of Canadian politics from Macdonald to Mulroney, 1994.
  • Bothwell, Robert. Pearson, His Life and World. Toronto: McGraw-Hill Ryerson, 1978. ISBN 0-07-082305-7.
  • Bowering, George. Egotists and Autocrats: The Prime Ministers of Canada, 1997.
  • Champion, C.P. (2006) «A Very British Coup: Canadianism, Quebec and Ethnicity in the Flag Debate, 1964—1965.» [Архівовано 23 січня 2009 у Wayback Machine.] Journal of Canadian Studies 40.3, pp. 68-99.
  • Champion, C.P. "Mike Pearson at Oxford: War, Varsity, and Canadianism, " Canadian Historical Review, 88, 2, June 2007, 263-90.
  • Donaldson, Gordon. The Prime Ministers of Canada, 1999.
  • English, John. Shadow of Heaven: The Life of Lester Pearson, Volume I, 1897—1948. Toronto: Lester & Orpen Dennys, 1989. ISBN 0-88619-169-6.
  • English, John. The Worldly Years: The Life of Lester Pearson, Volume II, 1949—1972. Toronto: Lester & Orpen Dennys, 1992. ISBN 0-394-22729-8.
  • Ferguson, Will. Bastards and Boneheads: Canada's Glorious Leaders, Past and Present, 1997.
  • Fry, Michael G. Freedom and Change: Essays in Honour of Lester B. Pearson. Toronto: McClelland and Stewart, 1975. ISBN 0-7710-3187-
  • Hillmer, Norman and J.L. Granatstein, Prime Ministers: Rating Canada's Leaders, 2001.
  • Hutchison, Bruce. Mr. Prime Minister 1867—1964, Toronto: Longmans Canada, 1964.
  • Stursberg, Peter. Lester Pearson and the Dream of Unity. Toronto: Doubleday, 1978. ISBN 0-385-13478-9.
  • Thordarson, Bruce. Lester Pearson: Diplomat and Politician. Toronto: Oxford University Press, 1974. ISBN 0-19-540225-1.7.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).