YaChudo

Леон Дюгі

Переглядів: 0. Оновлено 24.10.2026.

Леон Дюгі
фр. Léon Duguit Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився4 лютого 1859[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Лібурн[4][5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер18 грудня 1928[4][1][…] (69 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Бордо[4][5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Франція Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьправник, викладач університету, philosopher of law Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materFaculté de droit de Bordeauxd Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьміжнародні відносини, адміністративне право і конституційне право Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладУніверситет Бордо Редагувати інформацію у Вікіданих
Посададекан Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоАмериканська академія мистецтв і наук Редагувати інформацію у Вікіданих

Лео́н Дюґі́ (фр. Leon Duguit; 4 лютого 1859, Лібурн — 18 грудня 1928, Бордо) — французький вчений, теоретик права та держави, професор права в університеті в Бордо (1886).

На початку наукової діяльності — прибічник органічної школи, пізніше — один з творців так званого солідаризму, за яким сутність, функції та цілі права та держави ґрунтуються на принципі солідарності всіх членів суспільства. Дюґі висунув тезис про «соціалізацію» основних інститутів права та перш за все власності. Приватна капіталістична власність виступає у нього як «соціальна функція», що слугує суспільству в цілому. На основі цієї концепції Дюґі виробив низку юридично-практичних рекомендацій, які сприяли розвитку монополістичного капіталу та державно-монополістичних тенденцій.

Дюґі заперечував ідею невтручання держави в економічне життя, казав, перегукуючись з кейнсіанством, про перетворення держави в «організацію публічних служб». Як важливий засіб реалізації принципу солідаризму Дюґі висунув ідею синдикалізму, тобто професійно-корпоративного представництва в державній владі всіх прошарків населення. Попре те, сам Дюґі був прибічником демократії, багато з його положень (корпоративізм, заперечення суб'єктивних та інших прав) стали складовою частиною ідеології італійського та німецького фашизму. Цим значною мірою пояснюється падіння авторитету дюґізму після Другої світової війни 1939—1945, однак в цілому Дюґі значно вплинув на розвиток політичної та правової ідеології.

Примітки

  1. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б Encyclopædia Britannica
  3. ↑ Brockhaus Enzyklopädie — F.A. Brockhaus, 1796.
  4. ↑ а б в Дюги Леон // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  5. ↑ а б Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480

Література

  • М. Лендьєл. Дюгі Леон // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.233 ISBN 978-966-611-818-2

Посилання


Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).