Верещагін Леонід Федорович
| Верещагін Леонід Федорович | |
|---|---|
| Народився | 16 (29) квітня 1909 Херсон, Російська імперія |
| Помер | 20 лютого 1977 (67 років) Москва, СРСР |
| Поховання | Новодівичий цвинтар |
| Країна | |
| Діяльність | хімік, фізик |
| Alma mater | Одеський інститут народної освіти |
| Заклад | МДУ |
| Членство | Академія наук СРСР (1 липня 1966)[1] Академія наук СРСР[1] |
| Нагороди | |
Леоні́д Фе́дорович Вереща́гін (нар. 29 квітня 1909, Херсон — 20 лютого 1977, Москва) — радянський фізик і хімік, академік АН СРСР.
Біографія
В 1926—1928 роках навчався в Одеському інституті народної освіти.
У 1934—1939 працював у Фізико-технічному інституті Академії Наук УРСР в Харкові. У 1939 —1954 роках завідував лабораторією Інституту органічної хімії АН СРСР у Москві.
З 1958 року був директором Інституту високих тисків Академії Наук Союзу РСР.
Досліджував фізичні властивості твердих тіл при високому тиску (їх фізико-механічні властивості, структуру, електропровідність і ін.). Розробив методи вимірювань фізичних величин (деформацій, швидкості звуку і ін.) при високому тиску. У 1960 під керівництвом Л. Верещагіна вперше в СРСР було синтезовано алмаз і його надтвердий аналог — кубічний нітрид бору.
Серед його учнів: С. С. Кабалкіна, В. В. Ліхтер, Е. С. Іцкевич, С. В. Попова, Н. А. Бенделіані, Я. А. Калашніков, Р. Г. Архіпов, Е. М. Яковлєв, К. П. Бурдіна, Б. Р. Чурагулов, І. Н. Поландов.
З 1953 року був професором Московського державного університету імені М. Ломоносова.
В 1960 році обраний членом-кореспондентом, а у 1966 році — дійсним членом Академії Наук СРСР.
Помер у 1977 році у Москві. Похований на Новодівочому кладовищі.
Праці
Основні праці з проблем надвисокого тиску (опублікував понад 150 робіт) та більш 200 авторських свідоцтв та патентів.
- Верещагин Л. Ф. Твердое тело при высоких давлениях. — М., 1981. — 286 с.
- Верещагин Л. Ф. Синтетические алмазы и гидроэкструкци. — М., 1982. — 328 с.
- Верещагин Л. Ф., Яковлев Е. Н., Бучнев Л. М., Дымов Б. К.. Условия термодинамического равновесия алмаза с различными углеродными материалами // Теплофизика высоких температур. — 1977. — Т. 15. — № 2. — С.316 — 321;
- Верещагин Л. Ф.. Физика высоких давлений и металлический водород // Будущее науки. — 1976. — Вып. 9. — C. 116—125.
Нагороди
- Ленінська премія (1961) , Сталінська премія (1952).
- Герой Соціалістичної Праці (1963). Нагороджений 3 орденами Леніна, орденами Трудового Червоного прапора, Червоної зірки, медалями.
Література
- Верещагін Леонід Федорович — фізик // Енциклопедія Сучасної України. — Т. 4 : В-Вог. — К., 2005. — С. 263.
- Храмов Ю. А. Верещагин Леонид Фёдорович // Физики : биографический справочник / под ред. А. И. Ахиезера. — Изд. 2-е, испр. и доп. — М. : Наука, 1983. — С. 60. — 400 с. — 200 000 екз.
- Леонид Федорович Верещагин (1909—1977): [ библиогр. указатель ] / вступ. ст. А. И. Лихтера, Р. Г. Архипова ; сост. библиографии Г. Н. Финашина, С. В. Семенова. — М. : Наука, 1989. — 112 с. — (Библиография ученых СССР).
- Украинская советская энциклопедия: В 12 т., 13 кн. — Т. 2. — К.: ГР УСЭ, 1979. — С. 187.
- Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.
Посилання
| Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- ↑ а б Летопись Российской академии наук. Т. VI. 1941—1945 — Москва: Архив Российской академии наук, 2021. — С. 419. — 592 с. — ISBN 978-5-6046932-0-9
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).