YaChudo

Lenta.ru

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

Lenta.ru
Посиланняlenta.ru Редагувати інформацію у Вікіданих
Типінтернет-видання Редагувати інформацію у Вікіданих
Мовиросійська Редагувати інформацію у Вікіданих
ВласникRambler&Co Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗасновникНосик Антон Борисович Редагувати інформацію у Вікіданих
Започатковано1999 Редагувати інформацію у Вікіданих
Рейтинг Alexa660[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Адреса офісуМосква[2] і Варшавське шосеd[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Lenta.ru у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Lenta.ru («Лента.ру») — одне з провідних пропагандистських російських новинних інтернет-видань, засноване в 1999 році Антоном Носиком. Працює цілодобово, висвітлюючи світові та внутрішньоросійські новини. Головним редактором є Олексій Гореславський.

Офіційна назва — «Електронне періодичне видання „Лента.ру“ інтернет-газета (LENTA.RU)» (рос. Электронное периодическое издание «Лента.ру» интернет-газета (LENTA.RU))[4]. Видання належить холдингу Rambler Media Group, який в листопаді 2006 року був придбаний компанією Проф-Медіа (Проф-Медиа)[5].

За даними Alexa.com, сайт займає 16 місце за відвідуваністю у Росії[6]; згідно з дослідженнями, проведеними Comscore у червні 2013 року, він є п'ятим за відвідуваністю новинним сайтом Європи[7].

З 23 березня 2021 року указом Президента України, проти сайту Lenta.ru в Україні запроваджено санкції. Доступ до нього на території країни заблоковано але продовжує радіомовлення на частоті 1557[8].

Загальна інформація

Колишній головний редактор Lenta.ru Галина Тимченко; її звільнення 12 березня 2014 року спричинило скандал в Рунеті

Видання засноване в 1999 році. З 2005 року Lenta.ru розвиває блок аналітичних і оглядових статей. Матеріали діляться на декілька рубрик (станом на березень 2014 року їх десять: Головне, Росія, Світ, Колишній СРСР, Економіка, Наука і техніка, Спорт, Культура, Інтернет і ЗМІ, З життя) і окремі спецпроєкти. Офіс компанії міститься в Москві.

У 2013 році сайт видання був перезапущений: дизайн і система рубрикації були повністю перероблені[9].

Скандал зі зміною головного редактора

12 березня 2014 Роскомнадзор виніс попередження «Ленті.ру» через інтерв'ю з одним із лідерів «Правого сектора» Андрієм Тарасенком: у ньому містилося посилання на матеріал «Дмитро Ярош: Рано чи пізно, але ми приречені воювати з Московською імперією». На думку Роскомнадзору, у цьому матеріалі «містяться висловлювання, направлені на розпалювання національної ворожнечі»[10].

Того ж дня Олександр Мамут, власник компанії «Афиша-Рамблер-SUP», до якої входить «Лента.ру» вирішив звільнити з посади головного редактора Галину Тимченко, яка обіймала її з 2004 року, і призначити на її місце Олексія Гореславського[11].

Декілька десятків працівників виступили із заявою про те, що вважають цю кадрову зміну тиском на редакцію видання і спробою цензури з боку російської влади[12]. Дехто з журналістів «Ленти.ру» заявили про те, що не будуть працювати на видання під керівництвом Гореславського[13].

13 березня з редакції інтернет-видання звільнилися 39 працівників (пишучі журналісти, фоторедактори, інші), які заявили про своє небажання працювати з новим керівництвом[14].

За місяць редакцію покинуло 58 співробітників з 94, частина працівників, які подали заяву про відхід, покинули редакцію 24 березня, решта — 31 березня[15].

19 березня 2014 на публічній сторінці Lenta.ru «ВКонтакті» з'явилася заява про відділення від видання та продовженні самостійної роботи[16]. Спільноту перейменовано в «Лентач». Для офіційних потреб видання була створена інша сторінка.

Незабаром після цих подій, Галина Тимченко заявила про плани з запуску нового проєкту[17]. Новинний проєкт під ім'ям Meduza стартував 20 жовтня 2014. До складу його редакції окрім Галини Тимченко увійшли інші колишні співробітники Lenta.ru: Іван Колпаков, Ілля Азар, Андрій Козенко, Данило Туровський.

Через зміну редакційної складу кількість опублікованих новин, за словами представника Rambler&Co Софії Іванової, скоротилося у 2,5 раза, а маркетингова активність видання в соцмережах у квітні суттєво зменшилась. Через це щомісячна аудиторія Lenta.ru, за даними моніторингу TNS Web Index, скоротилася з 10,9 млн в березні до 7,3 млн осіб у квітні 2014[18].

Критика

У 2018 році Інститут масової інформації та texty.org.ua дослідили найбільші 50 інформаційних сайтів в Україні, щоб створити рейтинг медіа за ненадійністю. «Лента.ру» посіла 7 місце: під час моніторингу новин було виявлено 81 достовірну новину, 18 новин з ненадійними джерелами інформації та одна недостовірна новина. Серед цих новин 18 мали маніпулятивні заголовки, 10 новин використовували маніпуляції з емоціями. Також було виявлено 3 новини, які містили мову ворожнечі[19].

«Лента.ру» регулярно маніпулює інформацією та розповсюджує фейки[20][21][22][23][24][25][26][27][28][29][30].

Примітки

  1. ↑ Alexa.com — 1996.
  2. ↑ Контакты — Lenta.ru.
  3. ↑ https://lenta.ru/info/posts/contacts/
  4. ↑ О сервере. Свидетельство о регистрации Lenta.ru. 9 сентября 2003. Архів оригіналу за 23 січня 2012. Процитовано 19 серпня 2008.
  5. ↑ Интернет-холдинг Rambler-Media приобретён компанией «Проф-Медиа». Компьюлента. 1 ноября 2006. Процитовано 19 августа 2008.[недоступне посилання з червня 2019]
  6. ↑ Lenta.ru Site Info [Архівовано 2012-04-09 у Wayback Machine.](англ.)
  7. ↑ Сайт РИА Новости вошел в двадцатку самых посещаемых сайтов в Европе [Архівовано 10 лютого 2014 у Wayback Machine.](рос.)
  8. ↑ Welle (www.dw.com), Deutsche. В Україні заблокують сайти Lenta.ru, Газета.ру, агентство ТАСС та інші | DW | 23.03.2021. DW.COM (укр.). Архів оригіналу за 24 березня 2021. Процитовано 31 березня 2021.
  9. ↑ Lenta.ru обновила дизайн без «Студии Лебедева» 3 [Архівовано 12 березня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
  10. ↑ Роскомнадзор вынес предупреждение «Ленте.ру» из-за интервью с «Правым сектором» [Архівовано 12 березня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
  11. ↑ В «Ленте.ру» сменился главный редактор [Архівовано 12 листопада 2020 у Wayback Machine.](рос.)
  12. ↑ Дорогим читателям от дорогой редакции [Архівовано 24 травня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
  13. ↑ Главред «Ленты.ру» Галина Тимченко отправлена в отставку [Архівовано 15 березня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
  14. ↑ Из «Ленты.ру» уволились 39 человек / Лента.ру, 19:44, 13 марта 2014 [Архівовано 13 березня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
  15. ↑ Бывшие журналисты «Ленты.ру» разбрелись по рынку [Архівовано 29 листопада 2014 у Wayback Machine.] // Известия, 02.04.2014.
  16. ↑ Старое сообщество «Ленты.ру» во «ВКонтакте» превратили в самостоятельный медиапроект. Архів оригіналу за 18 березня 2015. Процитовано 23 листопада 2014. [Архівовано 2015-03-18 у Wayback Machine.]
  17. ↑ Галина ТИМЧЕНКО: «Нас очень вовремя убили». Новая газета. 28 травня 2014. Архів оригіналу за 9 вересня 2014. Процитовано 23 листопада 2014.
  18. ↑ Суп из «Рамблера». Архів оригіналу за 28 грудня 2014. Процитовано 23 листопада 2014.
  19. ↑ Хто вішає найбільше локшини?. texty.org.ua.
  20. ↑ ЗМІ Росії запустили фейк про українського «лікаря-вбивцю» із Єнакієва. Радіо Свобода. 28 червня 2016. Архів оригіналу за 30 жовтня 2020.
  21. ↑ Де виготовляють передвиборчі «фейки»: у штабах чи в ОРДЛО? (рос.). Радіо Свобода. 08 березня 2019. Архів оригіналу за 2 грудня 2020.
  22. ↑ Российские СМИ поверили историям про британских фанатов с фейк-аккаунта. BBC News Русская служба (рос.). 12 червня 2016. Архів оригіналу за 8 листопада 2020. Процитовано 20 листопада 2020.
  23. ↑ Romanyuk, Vika (3 червня 2020). «Crew Dragon сделали в России»: три фейка об успехе запуска SpaceX. StopFake (рос.). Архів оригіналу за 5 грудня 2020. Процитовано 20 листопада 2020.
  24. ↑ Romanyuk, Vika (27 серпня 2020). Манипуляция: В украинских портах возможен “бейрутский сценарий”. StopFake (рос.). Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 20 листопада 2020.
  25. ↑ Romanyuk, Vika (14 грудня 2019). Фейк: Адвокаты отказались защищать Украину в суде по Керченскому конфликту. StopFake (рос.). Архів оригіналу за 22 жовтня 2020. Процитовано 20 листопада 2020.
  26. ↑ Romanyuk, Vika (26 грудня 2015). Lenta.ru исказила слова украинского посла в ООН. StopFake (рос.). Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 20 листопада 2020.
  27. ↑ Romanyuk, Vika (8 квітня 2016). Фейк: Закарпатская область потребовала у Киева автономии. StopFake (рос.). Архів оригіналу за 18 січня 2021. Процитовано 20 листопада 2020.
  28. ↑ Матичак, Тетяна (12 червня 2015). Фейк: 12 июня под Киевом произошло новое возгорание резервуаров с топливом. StopFake (рос.). Архів оригіналу за 24 жовтня 2020. Процитовано 20 листопада 2020.
  29. ↑ Romanyuk, Vika (10 грудня 2019). Фейк: Список “Небесной сотни” сфальфицирован, протестующих убивали свои. StopFake (рос.). Архів оригіналу за 27 вересня 2020. Процитовано 20 листопада 2020.
  30. ↑ Юркова, Ольга (2 вересня 2019). Вот откуда «путч». Кремлёвские СМИ попугали Зеленского переворотом. StopFake (рос.). Архів оригіналу за 15 квітня 2021. Процитовано 20 листопада 2020.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).