Лейкофаніт
| Лейкофаніт | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[1]  |
| Абревіатура | Lph[2] |
| Хімічна формула | NaCaBeSi₂O₆F |
| Nickel-Strunz 8 | VIII/D*.01 |
| Nickel-Strunz 10 | 9.DH.05 |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | ромбічна сингонія |
| Вид симетрії | ромбічна-аксіальнаd |
| Просторова група | кристалографічна група 19d[3] |
| Густина | 2974,32 кілограм на кубічний метр[4] |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | білий (давньогрецька мова)[5], Зовнішній вигляд (давньогрецька мова)[5] |
| Типова місцевість | Låven islandd[6] |
 Лейкофаніт у Вікісховищі | |
Лейкофаніт[7] — мінерал, іносилікат з хімічною формулою (Na,Ca)2BeSi2(O.OH.F)7. Він може містити церій, що замінює кальцій.
Зустрічається в пегматитах і лужних магматичних комплексах у вигляді жовтих, зеленуватих або білих триклінних кристалів і був знайдений у Норвегії, Квебеку та Росії.
Вперше лейкофаніт було описано в районі Лангесуннсфіорд на півдні Норвегії в 1840 році. Назва походить від грецького leucos що означає «білий» і phanein, що означає «з'являтися», в натяку на звичайний білий колір.
Примітки
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ https://www.crystallography.net/cod/9004202.html
- ↑ (unspecified title) — doi:10.1063/1.4812323
- ↑ а б Chester A. H. A Dictionary of the Names of Minerals: Including their History and Etymology — Forgotten Books.
- ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ Г. Кульчицька, Д. Черниш, Л. Сєтая. Українська номенклатура мінералів / відп. ред. О. Пономаренко. — К. : Академперіодика, 2022. — С. 203. — ISBN 978-966-360-463-3.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).