Лев Когут
| Лев Когут | |
|---|---|
| Народився | 7 лютого 1878 Чернівці, Цислейтанія, Австро-Угорщина |
| Помер | 26 жовтня 1947 (69 років) Грац, Штирія |
| Країна | Австро-Угорщина |
| Діяльність | журналіст, адвокат, політичний активіст |
| Alma mater | ЧНУ імені Юрія Федьковича |
| Партія | Революційна українська партія і Українська національна партія (1927—1938) |
Лев Когут (7 лютого 1878, Чернівці — 26 жовтня 1947, Грац, Австрія) — український юрист родом з Буковини, журналіст, редактор, громадсько-політичний діяч. Він був активним діячем в Австро-Угорській імперії та Королівстві Румунія.
Біографія
Лев Когут народився в Чернівцях, у Буковинському герцогстві, яке на той час входило до складу Австро-Угорської імперії. 1898 року він закінчив гімназію, у 1904 році - Чернівецький університет, отримавши юридичну освіту. Після закінчення навчання працював юристом у рідному місті.
Зі студентських років він брав активну участь у громадському житті: за власні кошти купував та розповсюджував книги українською мовою серед буковинських селян, підтримуючи культурний розвиток громади.
Лев Когут у 1902—1903 pp. редагував газети Революційної української партії («Гасло», «Селянин»), пов'язаних з Українською революційною партією, та окремі брошури що виходили в Чернівцях. Був співзасновником та першим директором «Селянської каси» з 1903 року.
Після анексії Буковини Румунією був серед засновників Української народної організації Буковини (1922–1927, разом з Василем Дутчаком) та обіймав посаду заступника голови Української національної партії (1927–1938). Видавав численні статті на економічні і культурні теми. Автор окремих праць. Впродовж 1920-х років редагував численні часописи. Зокрема, редактор і видавець чернівецького «Рідного краю», де друкував «Історію Буковини» (Рідний край, липень 1930).
Після радянської окупації Бессарабії та Північної Буковини його було заарештовано радянською владою.[1] Його було звільнено в 1941 році, після того, як Чернівці знову перейшли під румунську адміністрацію. Після Другого радянського наступу на Буковину він знайшов притулок у Румунії. Пізніше, після радянської окупації Румунії, він емігрував до Австрії, де читав лекції у Слов'янському інституті Грацького університету.[2] Він помер у Граці 26 жовтня 1947 року.
Його нащадки оселилися у Сполучених Штатах Америки.[3]
Примітки
- ↑ Савка, М. О. Когут Лев // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2013. — Т. 13 : Киї — Кок. — 711 с. — ISBN 978-966-02-6814-2.
- ↑ Савка, М. О. Когут Лев // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2013. — Т. 13 : Киї — Кок. — 711 с. — ISBN 978-966-02-6814-2.
- ↑ Хто такий Лев Когут, на честь якого перейменували вулицю Салтикова-Щедріна (англ.), C4 - Хто такий Лев Когут, на честь якого перейменували вулицю Салтикова-Щедріна - Через понад 80 років повернувся на рідну Батьківщину. У Чернівцях на нещодавно перейменованій вулиці встановили перший аншлаг і пам’ятну дошку видатному діячу Буковини Леву Когуту. Колишній редактор чернівецької газети «Час», адвокат та громадський діяч був репресований тоталітарним комуністичним режимом. За ініціативи управління СБУ в Чернівецькій області у грудні 2023 року його реабілітували, а цьогоріч на […]
{{citation}}: символ нерозривного пробілу в|publisher=на позиції 263 (довідка)
Джерела
- Когут Лев // Енциклопедія українознавства. Словникова частина (ЕУ-II). — Париж, Нью-Йорк, 1959. — Т. 3.
- Савка М. О. Когут Лев [Архівовано 17 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2026. — ISBN 966-02-2074-X.
- Федоренко Л. Лев Когут — редактор «Часу»: я був свідомо український націоналіст // Українська газета ЧАС [Архівовано 15 лютого 2022 у Wayback Machine.] — Чернівці, 20 лютого 2020 (ч. 7), с. 9
- Залуцький, О. (2001). Український рух на Буковині (укр.). Чернівці: Золоті литаври.
{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки із зайвим розташуванням у параметрі publisher (посилання)
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).
