Урбен Левер'є
Урбен Жан Жозеф Левер'є (фр. Urbain Jean Joseph Le Verrier; 11 березня 1811, Сен-Ло, Нормандія — 23 вересня 1877) — французький астроном, автор праць про змінну довжину ексцентриситету (видовження) орбіти Землі в часі. (опубліковані в 1843 році), член Паризької академії наук (1846).
Відомим Левер'є став після відкриття планети Нептун «на кінчику пера» у 1845 році.
Життєпис
Народився в Сен-Ло (Нормандія). У 1833 році закінчив Політехнічну школу в Парижі (X1831). Потім займався дослідженнями в галузі хімії під керівництвом Жозефа Луї Гей-Люссака. У 1837—1846 роках викладав астрономію в Політехнічній школі, у 1846-му очолив створену спеціально для нього в Паризькому університеті кафедру небесної механіки, у 1849-му — кафедру астрономії. На запрошення Франсуа Араго прийшов у Паризьку обсерваторію; у 1854—1870 та 1872—1877 роках був директором цієї обсерваторії.
Наукові праці належать до галузі небесної механіки. Досліджував неправильності в русі Урана і незалежно від Джона Кауча Адамса обчислив масу й орбіту невідомої планети, що впливає на Уран і дещо змінює його орбіту. 23 вересня 1846 року Йоганн Готфрід Галле, користуючись розрахунками Левер'є відкрив у Берлінській обсерваторії нову планету поблизу передбаченого місця.
У 1839 році опублікував результати розрахунків взаємних збурень планет і довів стійкість Сонячної системи. У 1849 році взявся за перероблення теорії руху всіх великих планет Сонячної системи, проводячи обчислення з більшою точністю, ніж це робив П'єр-Сімон Лаплас, і порівнюючи результати з даними точних спостережень. Таблиці Левер'є досі використовуються при складанні щорічників поряд з пізнішими таблицями С. Ньюкомен.
У 1859 році в результаті тривалих досліджень руху Меркурія показав, що у швидкості зміщення перигелію планети є складова (38" на століття), яку не можна пояснити впливом відомих тіл Сонячної системи. Постулював існування ще однієї планети, яка своєю гравітацією могла б викликати таке збурення і орбіта якої розташована всередині орбіти Меркурія (Вулкан). Згодом цю складову в прецесії перигелію Меркурія легко пояснила загальна теорія відносності, розроблена Альбертом Ейнштейном. Низка інших робіт присвячені вивченню орбіт періодичних комет і метеорних потоків, дослідженню можливості утворення астероїдів у результаті розпаду планети під дією припливних сил Юпітера. Є засновником Міжнародної метеорологічної служби.
Член Лондонського королівського товариства (1847), іноземний член-кореспондент Петербурзької академії наук (1848).
Медаль Коплі Лондонського королівського товариства (1846), дві Золоті медалі Лондонського королівського астрономічного товариства (1868, 1876).
Див. також
Примітки
- ↑ а б в г д е Архів історії математики Мактьютор — 1995.
- ↑ Леверье Урбен Жан Жозеф // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ а б www.accademiadellescienze.it
- ↑ Find a Grave — 1996.
- ↑ verschiedene Autoren Historische Lexikon der Schweiz, Dictionnaire historique de la Suisse, Dizionario storico della Svizzera — Bern: 1998.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ а б (unspecified title) — doi:10.5281/ZENODO.18472646
- ↑ https://www.google.cat/books?id=cWBDAAAAQBAJ — С. 69.
- ↑ https://www.google.cat/books?id=cWBDAAAAQBAJ — С. 71.
- ↑ senat.fr
- ↑ Les professeurs des facultés des lettres et des sciences en France au XIXe siècle (1808-1880)
Джерела
- Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Р. Леверье Урбен Жан Жозеф (Le Verrier, Urbain Jean Joseph)[Архівовано 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Астрономы. Биографический справочник / отв. редактор Богородский А. Ф. — К.: Наукова думка, 1977. — 2-е видання. — 416 с. (рос.)
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).