YaChudo

Леа Шюллер

Переглядів: 0. Оновлено 10.11.2026.

Футболіст
Леа Шюллер
Особисті дані
Народження 12 листопада 1997[1] (28 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
  Тенісфорст, Фірзен, Дюссельдорф, Північний Рейн — Вестфалія, Німеччина[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Громадянство  Німеччина Редагувати інформацію у Вікіданих
Позиція нападник Редагувати інформацію у Вікіданих
Інформація про клуб
Поточний клуб Англія «Манчестер Юнайтед»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2013–2020 Німеччина «Ессен» 125 (62)
2020–2025 Німеччина «Баварія» 117 (73)
2026– Англія «Манчестер Юнайтед» 11 (1)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2013–2014 Німеччина Німеччина U17 4 (0)
2014–2016 Німеччина Німеччина U19 15 (6)
2013–2015 Німеччина Німеччина U20 4 (2)
2017– Німеччина Німеччина 87 (56)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 17 травня 2026.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 17 травня 2026.
CMNS: Леа Шюллер у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Леа Шюллер (нім. Lea Schüller; нар. 12 листопада 1997, Тенісфорст, Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина) — німецька футболістка, нападниця англійського клубу «Манчестер Юнайтед» та жіночої збірної Німеччини.

Вважається однією з найкращих центральних нападниць Європи свого покоління. Протягом виступів за «Баварію» стала однією з найрезультативніших футболісток в історії клубу, забивши понад 100 м'ячів у всіх турнірах. Чемпіонка Німеччини, володарка Кубка Німеччини та Суперкубка Німеччини, бронзова призерка Олімпійських ігор 2024 року, віцечемпіонка чемпіонату Європи 2022 року.

Клубна кар'єра

«Ессен»

Леа Шюллер народилася 12 листопада 1997 року в місті Тенісфорст, федеральна земля Північний Рейн-Вестфалія. Футболом почала займатися у місцевому клубі «Гюслер», де пройшла початкову підготовку. У 2012 році перейшла до академії жіночого клубу «Ессен», який на той момент виступав у жіночій Бундеслізі. Саме в Ессені відбулося її становлення як професійної футболістки.

Шюллер у складі «Ессена». 2017 рік.

У сезоні 2013/14 Шюллер дебютувала у Бундеслізі. 1 грудня 2013 року, у віці 16 років, вона вперше вийшла на поле в матчі чемпіонату Німеччини проти «Вольфсбурга». Попри домашню поразку з рахунком 0:2, її дебют вважався одним із найперспективніших серед молодих нападниць країни[3]. 26 лютого 2014 року Леа забила свої перші голи в елітному дивізіоні, оформивши дубль у переможному матчі проти «Клоппенбурга» (3:1).

У наступні роки поступово стала головною нападницею клубу. Її результативність постійно зростала, а завдяки швидкості, грі на випередження та високій реалізації моментів вона привернула увагу провідних клубів Німеччини. У липні 2017 року Шюллер продовжила контракт із клубом до літа 2020 року[4]. За сім сезонів у складі «Ессена» вона закріпилася серед найкращих нападниць жіночої Бундесліги та заслужила виклик до національної збірної Німеччини.

«Баварія»

У липні 2020 року Шюллер підписала трирічний контракт із «Баварією». Свій дебютний матч за мюнхенський клуб провела 9 серпня 2020 року у товариській зустрічі проти «Фрайбурга», одразу відзначившись дублем у перемозі 3:1[5]. У наступному контрольному матчі проти празької «Славії» (4:0) також записала на свій рахунок забитий м'яч[6].

Шюллер у складі «Баварії». 2024 рік.

23 серпня 2020 року дебютувала у жіночій Лізі чемпіонів УЄФА в матчі проти чинного переможця турніру, французького «Олімпіка» (Ліон)[7]. Незважаючи на виліт команди, нападниця отримала перший міжнародний досвід на найвищому рівні. 4 вересня 2020 року дебютувала у Бундеслізі за новий клуб у матчі проти «Занда», відзначившись дебютним голом. «Баварія» здобула переконливу перемогу 6:0.

Сезон 2020/21 став одним із найуспішніших у її кар'єрі. Мюнхенський клуб став чемпіоном Німеччини, а сама Шюллер забила 16 м'ячів у чемпіонаті, посівши третє місце в гонці бомбардирів після Ніколь Білла та Лаури Фрайганг[8].

У сезоні 2021/22 вона стала найкращою бомбардиркою Бундесліги, забивши 16 голів, а в усіх офіційних турнірах відзначилася 21 раз, ставши найрезультативнішою футболісткою «Баварії»[9], а у сезоні 2022/23 нападниця забила 19 м'ячів у всіх турнірах та допомогла команді повернути чемпіонський титул.

Під час сезону 2023/24 вона продовжила залишатися лідером атаки. Зокрема, забила переможний м'яч у центральному матчі проти «Айнтрахта» (Франкфурт)[10], а також знову подолала позначку у десять голів у чемпіонаті, допомігши «Баварії» захистити титул чемпіона.

1 травня 2025 року оформила хет-трик у фіналі Кубка Німеччини проти «Вердера», принісши клубу перемогу 4:2[11]. Завдяки цьому мюнхенки вперше в історії оформили «золотий дубль», виграли і чемпіонат, і національний кубок.

За п'ять із половиною сезонів у складі «Баварії» Леа Шюллер провела 181 офіційний матч і забила 103 голи, ставши однією з найрезультативніших футболісток в історії клубу[12].

«Манчестер Юнайтед»

29 грудня 2025 року було офіційно оголошено, що Леа Шюллер підписала контракт із англійським клубом «Манчестер Юнайтед» до червня 2029 року. Угода набула чинності 1 січня 2026 року і стала одним із найгучніших трансферів зимового міжсезоння у Жіночій суперлізі Англії[13][14].

10 січня 2026 року дебютувала за новий клуб у матчі Жіночої суперліги проти «Арсеналу». Вона вийшла на поле на 60-й хвилині зустрічі, яка завершилася безгольовою нічиєю (0:0). Свій перший гол за манчестерський клуб забила вже наступного тижня — у матчі Кубка Англії проти «Бернлі», який завершився перемогою «Юнайтед» із рахунком 5:0[15][16]. Завдяки високій результативності, сильній грі головою та вмінню відкриватися під передачі Шюллер швидко стала однією з ключових нападниць команди.

Кар'єра у збірній

Леа Шюллер виступала за всі основні юнацькі та молодіжні збірні Німеччини. У 2014 році взяла участь у чемпіонаті світу серед дівчат до 17 років у Коста-Риці, де зіграла у всіх трьох матчах групового етапу. Згодом представляла збірну Німеччини до 19 років на чемпіонаті Європи 2015 року в Ізраїлі. Німкені дійшли до півфіналу, де поступилися збірній Швеції у серії післяматчевих пенальті. У 2016 році виступила на чемпіонаті світу серед молодіжних команд у Папуа Новій Гвінеї. Збірна Німеччини вибула у чвертьфіналі після поразки від Франції[17].

Шюллер у складі збірної Німеччини. 2022 рік.

У червні 2017 року головна тренерка Штеффі Джонс вперше запросила Шюллер до тренувального табору національної збірної[18]. Попри це, до остаточної заявки на чемпіонат Європи 2017 року вона не потрапила[19]. Офіційний дебют за головну збірну відбувся 20 жовтня 2017 року в матчі кваліфікації чемпіонату світу 2019 року проти Ісландії. Нападниця вийшла на заміну наприкінці гри та відразу відзначилася дебютним голом. У квітні 2018 року стала головною героїнею матчу проти Чехії, забивши всі чотири голи своєї команди у перемозі з рахунком 4:0[20].

У 2019 році була включена до заявки Німеччини на чемпіонат світу у Франції[21].

За підсумками 2021 року була визнана найкращою футболісткою жіночої збірної Німеччини.

18 червня 2022 року Шюллер увійшла до складу збірної Німеччини на Євро-2022. У стартовому матчі турніру відзначилася голом у ворота Данії, допомігши команді перемогти з рахунком 4:0. Німкені дійшли до фіналу, який відбувся на стадіоні Вемблі. У вирішальному матчі Шюллер вийшла в стартовому складі, однак збірна Німеччини поступилася господаркам турніру, Англії, з рахунком 1:2 після додаткового часу. Після завершення сезону Леа була визнана Футболісткою року в Німеччині[22].

У 2023 році нападниця вдруге поспіль була включена до заявки збірної Німеччини на чемпіонат світу, що проходив в Австралії та Новій Зеландії[23], а наступного року була включена до складу збірної Німеччини для участі в Олімпійських іграх у Парижі[24]. На турнірі допомогла команді здобути бронзові нагороди. У матчі за третє місце німкені перемогли чинних чемпіонок світу, Іспанію, з рахунком 1:0[25].

У червні 2025 року Шюллер була включена до заявки збірної на Євро-2025[26]. На турнірі забила голи у матчах проти збірних Данії та Польщі, допомігши команді дійти до півфіналу, де Німеччина поступилася Іспанії[27].

Станом на грудень 2025 року Леа Шюллер входила до шістки найкращих бомбардирок в історії жіночої збірної Німеччини, маючи у своєму активі понад 50 забитих м'ячів.

Особисте життя

Із 2019 року Леа Шюллер перебувала у стосунках з австрійською яхтсменкою, олімпійською чемпіонкою Ларою Вадлау[28]. Пара відкрито повідомила про свої стосунки та часто з'являлася разом на публічних заходах. У 2024 році стало відомо про їхнє розлучення[29].

Із 2025 року Шюллер перебувала у стосунках з італійською футболісткою Мартіною П'ємонте, яка виступає на позиції нападниці[30].

Досягнення

Командні

«Баварія»

«Манчестер Юнайтед»

  • Фіналістка Кубка Англійської ліги: 2025/26

Збірна Німеччини

Особисті

Примітки

  1. ↑ Soccerdonna — 2010.
  2. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #1371011508 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. ↑ Lea Schüller unterschreibt bis 2020 bei der SGS Essen (нім.). SGS Essen. 11 липня 2017. Архів оригіналу за 5 березня 2018. Процитовано 9 березня 2018.
  4. ↑ FC Bayern holt Islacker aus Frankfurt (нім.). DFB. 27 травня 2017. Процитовано 9 березня 2018.
  5. ↑ Schüller mit Doppelpack: Bayern-Frauen schlagen Freiburg mit 3:1 [Schüller with a brace: Bayern women beat Freiburg 3-1] (нім.). FC Bayern München. 9 серпня 2020. Процитовано 5 червня 2022.
  6. ↑ UWCL-Generalprobe: Bayern-Frauen mit 4:0-Sieg gegen Slavia Prag [UWCL dress rehearsal: Bayern women with a 4-0 win against Slavia Prague] (нім.). FC Bayern München. 16 серпня 2020. Процитовано 5 червня 2022.
  7. ↑ Bayern-Frauen scheitern nach großem Kampf im UWCL-Viertelfinale [Bayern women fail after big fight in UWCL quarterfinals] (нім.). FC Bayern München. 23 серпня 2020. Процитовано 5 червня 2022.
  8. ↑ Flyeralarm Frauen-Bundesliga Torjägerinnen 2020-21. Kicker (нім.). Olympia-Verlag. Процитовано 30 листопада 2024.
  9. ↑ @fcbfrauen (9 червня 2022). Unsere 𝖳𝖮𝖯 𝖲𝖢𝖮𝖱𝖤𝖱 der Saison 2021/2022! (Твіт). Процитовано 18 червня 2022 — через Твіттер.
  10. ↑ Live Commentary - Eintracht Frankfurt Ladies vs FC Bayern Women | 9 March 2024. Sky Sports. Процитовано 19 березня 2024.
  11. ↑ Unbridled joy as FC Bayern Women celebrate double.
  12. ↑ Lea Schüller moving to Manchester United.
  13. ↑ Confirmed: Schuller joins United Women. ManUtd.com. Процитовано 29 грудня 2025.
  14. ↑ Sanders, Emma (29 грудня 2025). Manchester United sign Germany international Lea Schuller. BBC Sport. Процитовано 29 грудня 2025.
  15. ↑ Sanders, Emma (10 січня 2026). Arsenal against Man Utd ends goalless at Emirates. BBC Sport (брит.). Архів оригіналу за 10 січня 2026. Процитовано 10 січня 2026.
  16. ↑ Spencer, Jamie (18 січня 2026). Match report: United Women 5 Burnley 0. ManUtd.com. Архів оригіналу за 18 січня 2026. Процитовано 18 січня 2026.
  17. ↑ 0:1 gegen Frankreich: U 20 unglücklich im Viertelfinale ausgeschieden (нім.). DFB. 25 листопада 2016. Процитовано 9 березня 2018.
  18. ↑ Burgner, Benedict (27 червня 2017). SGS Essen: Lea Schüller war bei der Nationalmannschaft. RevierSport (нім.). Процитовано 9 березня 2018.
  19. ↑ EM-Generalprobe gegen Brasilien: Testphase für DFB-Frauen vorbei. Eurosport Deutschland (нім.). 3 липня 2017. Процитовано 9 березня 2018.
  20. ↑ Germany 4–0 Czechia. УЄФА. UEFA. Процитовано 30 листопада 2024.
  21. ↑ Voss-Tecklenburg beruft WM-Kader [Voss-Tecklenburg appoints World Cup squad] (нім.). Німецький футбольний союз. 14 травня 2019.
  22. ↑ Voss-Tecklenburg beruft endgültigen Kader für die EM in England. DFB. 18 червня 2022. Процитовано 18 червня 2022.
  23. ↑ Voss-Tecklenburg beruft finalen Kader für die Weltmeisterschaft [Voss-Tecklenburg calls final squad for the World Cup] (нім.). Німецький футбольний союз. 8 липня 2023. Архів оригіналу за 8 липня 2023. Процитовано 31 травня 2023.
  24. ↑ Das ist Hrubeschs Olympia-Kader für Frankreich. dfb.de. 3 липня 2024.
  25. ↑ Spain 0-1 Germany: Germany win women's football bronze at Paris 2024. BBC Sport. Процитовано 29 грудня 2025.
  26. ↑ Wück announces squad for UEFA Women's EUROs in Switzerland. Німецький футбольний союз. 12 червня 2025. Архів оригіналу за 19 червня 2025. Процитовано 19 червня 2025.
  27. ↑ Germany 2-0 Poland: Jule Brand and Lea Schuller score as eight-time champions start with win. BBC Sport (брит.). 4 липня 2025. Процитовано 10 січня 2026.
  28. ↑ Fußball-EM 2022: Das sind die 59 lesbischen, bisexuellen und queeren Spielerinnen. L.MAG (нім.). 6 липня 2022. Процитовано 10 серпня 2022.
  29. ↑ Gottschalk, Melanie (10 серпня 2024). Nach Olympia-Enttäuschung: DFB-Spielerin erlebt auch noch Trennungsschmerz. Frankfurster Rundschau (нім.). Процитовано 10 серпня 2024.
  30. ↑ DFB-Star Lea Schüller liebt Italien-Stürmerin! [DFB-Star Lea Schüller liebt Italien-Stürmerin!]. www.rtl.de.
  31. ↑ Fußballer, Fußballerin und Trainer des Jahres: kicker-Awards an Nkunku, Schüller und Streich. Kicker (нім.). 31 липня 2022. Процитовано 31 липня 2022.
  32. ↑ Silbernes Lorbeerblatt für Bronze-Gewinnerinnen. dfb.de (нім.). DFB. 4 листопада 2024. Процитовано 2 грудня 2024.
  33. ↑ Verleihung des Silbernen Lorbeerblattes. bundespraesident.de (нім.). Bundespräsidialamt. 4 листопада 2024. Процитовано 13 грудня 2024.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).