YaChudo

Ла Мі Ран

Переглядів: 0. Оновлено 27.10.2026.

Ла Мі Ран
кор. 라미란
Народилася6 березня 1975 (51 рік)
повіт Чонсон, провінція Канвон, Республіка Корея
Національністькореянка
ГромадянствоПівденна Корея Південна Корея
ДіяльністьАкторка
Alma materСеульський інститут мистецтвd Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки діяльності2005 — дотепер
IMDbnm1960271
CMNS: Ла Мі Ран у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Ла Мі Ран (кор. 라미란, 羅美蘭, нар. 6 березня 1975, повіт Чонсон, провінція Канвон, Республіка Корея) — південнокорейська акторка.

Біографія

Ла Мі Ран народилася в маленькому містечку повіту Чонсон, провінції Канвон, Республіки Корея. Свою акторську кар'єру вона розпочала у 2005 році з виконання невеликої ролі у фільмі «Співчуття пані Помста». У наступні декілька років вона зіграла десятки другорядних ролей в фільмах та серіалах[1], та стала однією з найпопулярніших акторок другого плану Кореї[2]. Підвищенню популярності Мі Ран сприяла другорядна роль у популярному серіалі «Відповідь у 1988»[3], після чого вона зіграла одну з головних ролей у серіалі «Соціальний клуб „Месники“»[4]. У 2016 році Мі Ран разом з ще декількома корейськими зірками стала ведучою розважального шоу «Sister's Slam Dunk» що виходило на KBS[5], за що отримала нагороду за майстерність ведучої шоу[6]. Навесні 2018 року акторка отримала одну з головних ролей у серіалі «Диво, яке ми зустріли»[7][8], в якому вдало виконала роль типової корейської домогосподарки яка після раптової смерті чоловіка змушена взяти на себе всю відповідальність за свою родину.

У 2019 році відбулася прем'єра нового фільму головну роль в якому виконала Мі Ран[9].

Фільмографія

Телевізійні серіали

Рік Назва Роль Мережа
2009 «Чоловік попелюшка» Вільвет Лі MBC
2011 «Дует» Об Дукне
2012 «Король моди» робітниця Йонгуля SBS
«Два королівських серця» камео MBC
«Ти мені подобаєшся» Юн Конджа SBS
2013 «Чан Ок Чон, Життя в коханні» дружина Чо Сасока
«Груба міс Йон Е» (12 сезон) Ла Міран tvN
«Первісток» На Місун jTBC
«Підозріла домогосподарка» Ян Міджа SBS
«Спадкоємці» мате Мьонсу, (камео)
2014 «Ти красуня О Ман Бок» (спеціальна драма) Нам Місун KBS2
«Давай їсти» камео, (16 серія) tvN
«Груба міс Йон Е» (13 сезон) Ла Міран
«Викрадене серце» Ккансун jTBC
«Відьмацька любов» Пек Наре tvN
«Проста русалонька» Себлін
«Людина-лезо» Еліза Пак KBS2
2015 «Груба міс Йон Е» (14 сезон) Ла Міран tvN
«Відповідь у 1988» Ла Міран
2016 «Поверніться, Містер» Майя SBS
«Джентльмен з ательє Вольгусу» Бок Санньо KBS2
«Груба міс Йон Е» (15 сезон) Ла Міран tvN
2017 «Соціальний клуб «Месники»» Хон Дохї
«Останній тиждень мадам Чан» (спеціальна драма) мадам Чан KBS
2018 «Диво, яке ми зустріли» Чо Йонхва KBS2
«Краса всередині» Хан Сегю (10 серія) JTBC
2019 «Розтопи мене тихо» Кан Ок Бон (камео, 6 серія) tvN
«Чорний пес: Бути вчителем» Пак Сон Сун
2022 «Клініка лікара Пака» (Вебсеріал) Са Мо Рім TVING
2023 «Хороша погана мати» Джін Йон Сун JBTC

Фільми

Рік Назва Роль
2005 «Співчуття пані Помста» О Су Хї
2006 «Заборонений квест» домашня господарка 1
«Вторгнення динозавра» камео
«Місія гендерний контроль» Ун Ньо
2007 «Напад на банк» Місіс Бон
2008 «Класне життя» камео
«Рум'яна міс» тітка Чун Ньо
«Портрет краси» nobleman's wife
2009 «Спрага» медсестра Ю
«Черепаха що біжить» камео
«У пошуках слона» вчителька
2010 «Гангстери в сутінках» камео
«Ворог до кінця» старша медсестра
«Привіт привід» камео
2011 «Діти» екстрасенс, (камео)
«Пізній цвіт» медсестра
«Танцююче місто» Рі Чон Рім
«Пенні Пінчерс» власниця
2012 «Королева танцю» Мьон Є
«Продовження ритму» камео
«Коп на подіумі» камео
«Два місяці» На Мі Ран
«Історії жахів» мати
«Торговці людьми» кур'єр, (камео)
«Кодове ім'я: Шакал» прибиральниця
2013 «Південна межа» Ла Мі Ран, (камео)
«Надто звичайна пара» Місіс Сон
«Шпигун: Операція під прикриттям» Яколт
«Дія» лікар Чхве, (камео)
«Надія» дружина Кван Сіка
«Вага» жінка з Інчхона
2014 «Гаряча молода кров» На Йон
«Моя любов, моя наречена» мадам
«Великий матч» дружина Йон Хо
«Ода моєму батькові» тітка Док Су
2015 «Casa Amor: Ексклюзив для дам» Им Сун Ок
«Чудовий кошмар» Мі Сун
«Гімалаї» Чо Мьон Є
«Тигр: Історія старого мисливця» дружина Чхіль Гу
2016 «Сондаль: Людина, яка продає річку» буддістка Юн
«Остання принцеса» Бок Сун
2017 «Звичайна людина» Сон Чон Сук (спеціальна поява)
«Мер» Ян Чін Чжу
2018 «Вище суспільство» Лі Хва Ран
«Близькі незнайомці» Кім Со Воль (спеціальна поява)
2019 «Чувак у мені» О Мі Сон
«Міс та місіс коп» Мі Йон
2020 «Чесний кандидат» Чу Сан Сук
2021 «Новорічний блюз» камео
2022 «Чесний кандидат 2» Чу Сан Сук
«Повертайся додому» Йон Сім
«Родина біля шосе» Йон Сон
2023 «Громадянка Деок Хі»
В очікуванні «Дай п’ять» Сон Ньо

Дискографія

Назва Деталі альбому Пікові
позиції
у чартах 		Продажі Альбом
KOR
[10] 		US
World
[11]
«Shut Up»
(featuring Yoo Hee-yeol) 		3 — Сингли поза альбомом
«Show Time»
(with Lee Sung-kyung)[13][14]
  • Реліз: 2019
 — — — Miss & Mrs. Cops OST
«RAMIRANI „“라미란이»
(with Mirani)[15]
  • Реліз: 1 червня 2021
 — — — Сингли поза альбомом

Нагороди

Рік Нагорода Категорія Робота Результат Прим.
2010 15-й Пусанський міжнародний кінофестиваль Краща акторка (Korean Cinema Today — Vision program) «Танцюче місто» Перемога
2012 49-та Премія Великий дзвін Краща акторка другого плану «Королева танцю» Номінація
33-тя Кінопремія Блакитний дракон Номінація
2013 34-та Кінопремія Блакитний дракон «Надія» Перемога [16]
2014 5-та Премія Корейської асоціації кінорепортерів (KOFRA) Перемога [17]
50-та Премія мистецтв Пексан Краща кіноакторка другого плану Номінація
51-ша Премія Великий дзвін Краща акторка другого плану Номінація
35-та Кінопремія Блакитний дракон «Моя любов, моя наречена» Номінація
14-та Премія розваг MBC Нагорода за майстерність у варьете шоу «Справжній чоловік» Перемога
2015 10-та Премія Max Movie Краща акторка другого плану «Ода моєму батькові» Номінація
52-га Премія Великий дзвін Номінація
36-та Кінопремія Блакитний дракон Номінація
2016 11-та Премія Max Movie «Гімалаї» Перемога
21-ша Премія Chunsa Film Art Номінація
Спеціальна нагорода за популярність Перемога [18]
25-та Кінопремія Буїль Краща акторка другого плану Номінація
52-га Премія мистецтв Пексан Краща кіноакторка другого плану Перемога [19]
Краща акторка телебачення «Відповідь у 1988» Номінація [20]
Найпопулярніша акторка Номінація
2-й Фестиваль Scene Stealer Scene Stealer of the Year Перемога
10-та Премія Корейського кабельного телебачення Популярна зірка Перемога [21]
1-ша Премія tvN 10 Scene Stealer, Actress Перемога [22]
15-та Премія розваг KBS Нагорода за високу майстерність у варьете шоу «Sister's Slam Dunk» Перемога
30-та Премія KBS драма Краща акторка другого плану «Джентльмен з ателье Вольгусу» Перемога [23]
Краща пара (Разом з Чха Ін Пхьо) Перемога
24-та Премія SBS драма Спеціальна нагорода (акторки фентезійної драми) «Поверніться, Містер» Номінація
2-га Премія Fashionista Краща модниця у категорії краса — Номінація [24]
37-ма Кінопремія Блакитний дракон Краща акторка другого плану «Остання принцеса» Номінація
53-тя Премія Великий дзвін Перемога [25]
2017 8-ма Премія Корейської асоціації кінорепортерів (KOFRA) Перемога [26]
53-тя Премія мистецтв Пексан Краща кіноакторка другого плану Номінація
22-га Премія Chunsa Film Art Краща акторка другого плану Номінація
26-та Кінопремія Буїль Номінація
8-ма Премія популярної корейської культури та мистецтв Подяка від міністру культури, спорту та туризму — Перемога [27]
31-ша Премія KBS драма Нагорода за майстерність (акторки одноактної / спеціальної / короткої драми) «Останній тиждень мадам Чан» Перемога [28]
2018 54-та Премія мистецтв Пексан Краща акторка другого плану на телебаченні «Соціальний клуб „Месники“» Номінація [29]
6-та Премія «Зірок МААТР» Краща акторка другого плану «Диво, яке ми зустріли» Номінація [30]
32-га Премія KBS драма Нагорода за майстерність (акторка середньотривалої драми) Перемога [31]
Краща пара (Разом з Кім Мьон Міном) Перемога

Примітки

  1. ↑ Veteran Supporting Actors Behind Success of Domestic Films (англ.). Архів оригіналу за 13 липня 2020. Процитовано 10 лютого 2019.
  2. ↑ Hwang, Hee-yeon; Kim, Hyung-seok (17 жовтня 2014). 10 Scene Stealers⑨ - LA Mi-ran: Interchangeable Regardless of Genre or Character. Korean Cinema Today. Архів оригіналу за 20 грудня 2016.
  3. ↑ Actress Ra Mi-ran looking great at 40'응팔' 치타여사 라미란 반전화보 화제 (англ.). Архів оригіналу за 29 липня 2018. Процитовано 10 лютого 2019.
  4. ↑ No-romance dramas draw strong viewers' response. Архів оригіналу за 29 липня 2018. Процитовано 10 лютого 2019.
  5. ↑ KBS's new variety show revives woman stars. Архів оригіналу за 26 серпня 2018. Процитовано 10 лютого 2019.
  6. ↑ '9년 외길의 승리' 김종민, 2016 KBS 연예대상 대상 수상 (종합) (кор.). Процитовано 20 листопада 2023.
  7. ↑ 'The Miracle We Met': a heart-warming, twist-packed story. Архів оригіналу за 15 листопада 2019. Процитовано 10 лютого 2019.
  8. ↑ The Miracle We Met. Архів оригіналу за 9 лютого 2019. Процитовано 10 лютого 2019.
  9. ↑ LA Mi-ran Takes on First Lead Role in GIRL COPS. Korean Film Biz Zone. 16 квітня 2018. Архів оригіналу за 2 червня 2021. Процитовано 10 лютого 2019.
  10. ↑ Пікові позиції у Gaon Digital Chart: Gaon Digital Chart. Gaon Chart (кор.). Korea Music Content Industry Association. Архів оригіналу за 12 січня 2015. Процитовано 23 червня 2017.
    • Shut Up. Gaon Chart (кор.). 15 серпня 2016. Архів оригіналу за 15 серпня 2016.
    • Right?. Gaon Chart (кор.). 23 червня 2017.
    • LaLaLa Song. Gaon Chart (кор.). 23 червня 2017.
  11. ↑ World Digital Song Sales : Page 1 | Billboard. Billboard (англ.). Процитовано 24 травня 2017.
  12. ↑ Кумулятивні продажі «Shut Up»:
  13. ↑ '걸캅스', 라미라X이성경 직접 부른 OST 뮤비 공개. Naver (кор.). 2 травня 2019. Архів оригіналу за 27 лютого 2020. Процитовано 27 лютого 2020.
  14. ↑ “어디서 들어본 목소리인데…” 영화 속 OST를 부른 주인공은?. news.maxmovie (кор.). 13 травня 2019. Архів оригіналу за 27 лютого 2020. Процитовано 27 лютого 2020.
  15. ↑ Hwang Ji-young (1 червня 2021). [알쓸신곡] "뭔 상관이야?"…라미란X미란이, 모두의 응원가. Naver (кор.). Daily Sports. Процитовано 1 червня 2021.
  16. ↑ HOPE Scores Best Film at 34th Blue Dragon Awards. Korean Film Biz Zone. 25 листопада 2013. Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 8 лютого 2019.
  17. ↑ Conran, Pierce (28 січня 2014). Korean Film Reporters Name SNOWPIERCER Best of 2013. Korean Film Biz Zone. Архів оригіналу за 19 жовтня 2016. Процитовано 8 лютого 2019.
  18. ↑ Chunsa Film Art Awards 2016 Winners. Hancinema. 6 квітня 2016. Архів оригіналу за 21 червня 2019. Процитовано 8 лютого 2019.
  19. ↑ BaekSang Grand Prize Goes to Director LEE Joon-ik. Korean Film Biz Zone. 13 червня 2016. Архів оригіналу за 22 листопада 2021. Процитовано 8 лютого 2019.
  20. ↑ Top stars in line for acting awards. Korea JoongAng Daily. 10 травня 2016. Архів оригіналу за 11 серпня 2018. Процитовано 8 лютого 2019.
  21. ↑ 박해진 웃고 '응팔' 싹쓸이..'케이블대상' 빛낸 사람들(종합). Naver (кор.). 25 березня 2016. Архів оригіналу за 27 серпня 2018. Процитовано 8 лютого 2019.
  22. ↑ tvN10 Awards’ full list of winners. Kpop Herald. 10 жовтня 2016. Архів оригіналу за 1 квітня 2019. Процитовано 8 лютого 2019.
  23. ↑ Winners of the 2016 KBS Drama Awards. Asia Pacific Daily. 3 січня 2017. Архів оригіналу за 15 серпня 2020. Процитовано 8 лютого 2019.
  24. ↑ 2016 네이버X셀럽스픽 패셔니스타 어워즈, 열기 뜨겁다. Chosun (кор.). 4 листопада 2016. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 8 лютого 2019.
  25. ↑ INSIDE MEN Takes Film, Director and Actor Awards in 5-Prize Daejong Sweep. Korean Film Biz Zone. 28 грудня 2016.
  26. ↑ THE WAILING Triumphs at Korean Film Reporters Association Awards. Korean Film Biz Zone. 24 січня 2017. Архів оригіналу за 27 серпня 2018. Процитовано 8 лютого 2019.
  27. ↑ Ji, Min-kyung (30 жовтня 2017). 엑소·박보검·지성·윤여정 등 28人 2017 대중문화예술상 수상. Naver (кор.). Osen. Архів оригіналу за 30 жовтня 2017.
  28. ↑ KBS Drama Awards 2017: Kim Young Chul, Chun Ho Jin share grand prize; complete winners list. International Business Times. 1 січня 2018. Архів оригіналу за 1 січня 2018. Процитовано 8 лютого 2019.
  29. ↑ 제54회 백상예술대상, TV·영화 각 부문별 수상 후보자 공개. JTBC (кор.). 6 квітня 2018. Архів оригіналу за 9 квітня 2018. Процитовано 8 лютого 2019.
  30. ↑ 이병헌·손예진·아이유 APAN스타어워즈 노미네이트. Star News (кор.). 27 вересня 2018. Архів оригіналу за 9 жовтня 2021. Процитовано 8 лютого 2019.
  31. ↑ [2018 KBS 연기대상] 유동근 대상 "장미희 덕분인데 내가 왜..대하드라마 부활 기원". 10Asia (кор.). 1 січня 2019. Архів оригіналу за 1 січня 2019. Процитовано 8 лютого 2019.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).