YaChudo

Ласло Райк

Переглядів: 0. Оновлено 04.11.2026.

Ласло Райк
угор. Rajk László
Прапор
Прапор
Міністр внутрішніх справ Угорщини
Попередник:Імре Надь
Спадкоємець:Янош Кадар
Прапор
Прапор
Міністр закордонних справ Угорщини
Попередник:Ерік Мольнар
Спадкоємець:Дюла Каллай
 
Народження:8 березня 1909[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Одоргею-Секуєск, Харгіта, Румунія[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Смерть:15 жовтня 1949[1][2][…] (40 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Будапешт, Угорщина[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Причина смерті:повішення Редагувати інформацію у Вікіданих
Поховання:Керепеші Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна: Угорщина Редагувати інформацію у Вікіданих
Освіта:Будапештський університет (1933) Редагувати інформацію у Вікіданих
Партія:Угорська комуністична партія[5], Угорська партія трудящих[6] і Комуністична партія Угорщини[6] Редагувати інформацію у Вікіданих
Шлюб:Júlia Rajkd[7] Редагувати інформацію у Вікіданих
Діти:László Rajk Jr.d Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди:
орден Угорської свободи

CMNS: Ласло Райк у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Ласло Райк (угор. Rajk László; 8 травня 1909, Одорхею-Секуєск, Австро-Угорська імперія — †15 жовтня 1949, Будапешт, Угорська Народна Республіка) — угорський комуніст, політичний діяч, в роки диктатури Матяша Ракоші — міністр внутрішніх справ, який став жертвою політичних репресій.

Біографія

Виходець із трансильванських саксів, дев'ятий з 11 дітей в сім'ї. За фахом — викладач-філолог. Навчався у Франції, де познайомився з марксистським вченням. Повернувся до Угорського королівства в 1930. У 1931 вступив в Комуністичну партію Угорщини (КПУ) і Комсомол. У 1931 і 1933 заарештовувався. У 1934 — працівник відділу пропаганди Комуністичного союзу молоді Угорщини, а потім керівник комуністичної фракції Всеугорського союзу робітників-будівельників. Райк був одним з організаторів і керівників потужного страйку робітників-будівельників в 1935. У 1936 виїхав до Чехословацької республіки.

У 1937-1939 воював у складі інтернаціональної бригади в Іспанії, був комісаром угорського батальйону. Після поразки Іспанської республіки в 1939 був році інтернований у Французькій республіці. У 1941 нелегально повернувся до Угорського королівства, де був заарештований і засуджений до тривалого тюремного ув'язнення. Звільнений у вересні 1944, призначений секретарем ЦК КПУ. Він зіграв велику роль в досягненні єдності між КПУ і Соціал-демократичною партією, оформленій угодою від 10 вересня 1944. У листопаді 1944 був знову заарештований.

Після повернення до Угорського королівства в травні 1945 Райк очолив партійну організацію Будапешта, став членом ЦК і Політбюро КПУ. В кінці 1945 — вересні 1946 — секретар ЦК КПУ, з жовтня 1946 — Заступник генерального секретаря КПУ. З березня 1946 — міністр внутрішніх справ, з серпня 1948 — міністр закордонних справ Угорської республіки. 30 травня 1949 був заарештований і на основі неправдивого обвинувачення (вирок від 22 вересня) страчений. Посмертно реабілітований в 1955. Перепоховання останків Райка 6 жовтня 1956, на якому були присутні 100 000 осіб, стало наймасовішою публічної маніфестацією напередодні повстання 1956.

Примітки

  1. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б SNAC — 2010.
  3. ↑ а б Find a Grave — 1996.
  4. ↑ а б Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
  5. ↑ Történelmi Tár — 2010.
  6. ↑ а б István V. Az ​Ideiglenes Nemzetgyűlés almanachja 1944–1945 — Budapest: 1994. — С. 364. — 598 с. — ISBN 963-03-3857-2
  7. ↑ Peto A. Hongrie 1956, Júlia Rajk ou le pouvoir du deuil // Clio: women, gender, history — Presses Universitaire du Mirail, Éditions Belin, Presses universitaires du Mirail, 2015. — вип. 41. — P. 151–163. — ISSN 1252-7017; 1777-5299; 2554-3822 — doi:10.4000/CLIO.12406

Бібліографія

Джерела

  • Georg Hermann Hodos: Schauprozesse. Stalinistische Säuberungen in Osteuropa 1948—1954. Links, Berlin 1990, ISBN 3-86153-010-4.
  • Duncan Shiels: Die Brüder Rajk. Ein europäisches Familiendrama. Zsolnay Verlag, Wien 2008, ISBN 978-3-552-05434-9.
  • László Rajk und Komplicen vor dem Volksgericht. Mit einem Vorwort von Kurt Hager. Dietz, Berlin 1949. (Darstellung des Schauprozesses aus Sicht der SED)
  • Béla Szász: «Freiwillige an den Galgen. Die Geschichte eines Schauprozesses». Greno, Nördlingen 1986, ISBN 3-89190-219-0

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).