Ласло Деже

Ласло Деже
Народився	26 жовтня 1927[3][4][…]  Bugyid, Dabas Districtd, Пешт, Угорщина[3]
Помер	16 серпня 2016[1][2] (88 років)
Країна	Угорщина
Діяльність	мовознавець, викладач університету
Галузь	мовознавство[6], угорська[6], слов'янознавство[6] і соціолінгвістика[6]
Alma mater	Будапештський університет (1956)
Знання мов	угорська[6]

Ласло Деже (угор. Dezső László, 26 жовтня 1927, с. Буді, Пешт, Угорське королівство — 16 серпня 2016, Падуя, Венето, Італія) — угорський мовознавець, доктор філологічних наук з 1972, професор з 1975.

Закінчив 1952 Будапештський університет.

Від 1956 — молодий викладач Інституту іноземних мов, науковий співробітник Будапештського університету, з 1963 — керівник групи типології Інституту мовознавства АН СРСР, з 1972 — доцент, а з 1975 — професор, завідувач кафедри загального мовознавства Дебреценського університету, з 1985 — професор і завідувач кафедри угорської мови та літератури Падуанського університету (Італія).

Фахівець із загального мовознавства, славістики та україністики.

Досліджує типологічні характеристику та історичну типологію угорської і слов'янських мов, історію української мови, зокрема закарпатських говорів.

Пише угорською і російською мовами.

Основні праці з україністики:

• «Пам'ятки ділової писемності Закарпаття» (1965),
• «Нариси з історії закарпатських говорів» (1967),
• «Закарпатська лексика середини XVI ст.: Нягівські повчання. Словник і аналіз» (1985, усі — рос. мовою)
• «Угорські запозичення у закарпатських пам'ятках XVIXVIII СТ.» (1989, угор. мовою).

• Я. Д. Ісаєвич. Деже Ласло [Архівовано 5 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 308. — ISBN 966-00-0405-2.
• Я. Д. Ісаєвич. Деже Ласло [Архівовано 10 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2026. — ISBN 966-02-2074-X.
• П. П. Чучка. Деже Ласло // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови ; ред. В. М. Русанівський [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія, 2000. — ISBN 966-7492-07-9.

1. ↑ ^{а б} Katalog der Deutschen Nationalbibliothek
2. ↑ ^{а б} ідентифікатор PIM
3. ↑ ^{а б} https://mek.oszk.hu/00000/00019/html/d/i002964.htm
4. ↑ https://real.mtak.hu/107209/1/DezsoLaszloamagyar-ukrannyelvikapcsolatokkutatoja.pdf — С. 267.
5. ↑ Révai Új Lexikona — 1996. — ISBN 963-9015-17-2
6. ↑ ^{а б в г д} Чеська національна авторитетна база даних