YaChudo

Ласло Арань

Переглядів: 0. Оновлено 04.11.2026.

Ласло Арань
угор. Arany László Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився24 березня 1844[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Салонта, Біхор, Румунія Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер1 серпня 1898[1][2] (54 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Будапешт, Угорщина[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняКерепеші Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Угорщина Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьперекладач, політик, поет, письменник Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовугорська[2][3] і англійська Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоУгорська академія наук і Товариство Кішфалудіd Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяЛіберальна партія (Угорщина)[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоЯнош Арань Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиЮліанна Ерчеїd Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриJulianna Aranyd Редагувати інформацію у Вікіданих
Автограф

CMNS: Ласло Арань у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
Q: Висловлювання у Вікіцитатах
S: Роботи у Вікіджерелах

Ласло Арань (угор. Arany László; 24 березня 1844, Надьсалонт, Австрійська імперія — 1 серпня 1898, Будапешт, Австро-Угорщина) — угорський прозаїк, поет, перекладач, фольклорист. Член Угорської академії наук (з 1858).

Біографія

Трансильванський угорець. Народився в сім'ї поета Яноша Араня.

Автор прозових і поетичних творів, збірок народних казок, літературних перекладів, досліджень.

Збирав оригінальні народні казки й 1862 року видав їх окремим томом («Угорські народні казки»), потім опублікував поетичну розповідь на основі угорської легенди Ельфріда, був прийнятий до літературного товариства імені Братів Кішфалуді.

Слідом за своїм батьком, Арань активно звертався до так званої Гуннської спадщини — праісторії мадяр. Широко відомий завдяки праці «Битва гунів» (Hunok harca, 1872), в якій описує боротьбу тевтонів (німців) і мадярів в Угорщині і закликає своїх співвітчизників боротися із засиллям німецької мови та культури. Відомий також своїми баладами, в тому числі «Welsh Бардо», опублікованій в 1863, в якій містилась прихована критика політики Габсбургів в Угорщині.

1872 анонімно опублікував роман у віршах «A délibábok hőse», який мав великий успіх.

Перекладав твори Шекспіра і Мольєра, сатиричну поему «Герой мрії».

Примітки

  1. ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #12888911X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ CONOR.Sl
  4. ↑ Dániel B., József P., Judit P. Képviselők és főrendek a dualizmus kori Magyarországon — Líceum Kiadó, 2020. — С. 146. — 639 с. — ISBN 978-963-496-144-4

Джерела

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).