YaChudo

Лань (річка)

Переглядів: 0. Оновлено 24.10.2026.

Лань
Річка Лань на мапі басейну Дніпра
52°09′22″ пн. ш. 27°17′56″ сх. д. / 52.156193° пн. ш. 27.298958° сх. д.
Витіксело Горбуни Несвізького району
• координати53°8′24.55″ пн. ш. 26°45′11.13″ сх. д. / 53.1401528° пн. ш. 26.7530917° сх. д.
• висота, м> 176,2 м
Гирлоріка Прип'ять
• координати52°9′23.87″ пн. ш. 27°17′55.25″ сх. д. / 52.1566306° пн. ш. 27.2986806° сх. д.
• висота, м< 125,8 м
Похил, м/км0,34 м/км
БасейнПрип'ять → Дніпро → Чорне море
Країни:Білорусь Білорусь
Прирічкові країни:Білорусь Білорусь
РегіонБерестейська обл.
Мінська область
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Довжина147 км
Площа басейну:2190[1]
Середньорічний стік11,3 м³/с
Притоки:Babka, Нача (притока Лані), Цепра, Балванка, Brusad і Haćd Редагувати інформацію у Вікіданих
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Лань — річка в Берестейській та Мінській областях, ліва притока Прип'яті. Належить до водного басейну Чорного моря.

Довжина — 147 км, площа басейну — 2190 км²,[1] середня витрата води в гирлі — 11,3 м³/с. Початок річки знаходиться біля села Горбуни на Копильській гряді, в середній і нижній течії річка протікає Прип'ятським Поліссям. Річка практично на всьому протязі каналізована, зарегульована водосховищем Локтиші. Ширина Лані у верхній течії 4-8 м, в нижній до 20 м, заплава шириною 0,6-1 км.[1][2] Береги річки торф'янисті, місцями піщані та супіщані, заввишки 1-2 м.

Долина річки (ширина 1-1,5 км)[1] покрита змішаними лісами, заболочена, вкрита мережею меліоративних каналів.

На річці розташоване місто Клецьк.[3] У місті, на лівому березі Лані розташований пам'ятник архітектури — церква XIX століття, в селах Домоткановічі і Яновичі — садиби XIX–XX століть.

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б в г Природа Белоруссии: Популярная энциклопедия / Редкол.: И. П. Шамякин (гл. ред.) и др. — 2-е изд. — Мн. : БелСЭ им. П. Бровки, 1989. — С. 176. — 40 000 прим. — ISBN 5-85700-001-7. (рос.)
  2. ↑ Блакітная кніга Беларусі: Энцыкл. / БелЭн; Рэдкал.: Н. А. Дзісько і інш. — Мн.: БелЭн, 1994.
  3. ↑ Клецк. Архів оригіналу за 13 червня 2011. Процитовано 12 березня 2012.

Посилання


Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).