Лангбейніт
| Лангбейніт | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[1]  |
| Абревіатура | Lbn[2] |
| Хімічна формула | K₂Mg₂(SO₄)₃ |
| Nickel-Strunz 8 | VI/A.02[3] |
| Nickel-Strunz 10 | 7.AC.10[4] |
| Dana 8 | 28.4.4.1 |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | кубічна сингонія |
| Вид симетрії | кубічна-тритетраедричнаd |
| Просторова група | space group P2₁3d[5] |
| Густина | 2840,39 кілограм на кубічний метр[6] |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | Adalbert Langbeind |
| Типова місцевість | Wilhelmshall, Halberstadtd[4] |
 Лангбейніт у Вікісховищі | |
Лангбейніт[7] – мінерал, сульфат калію і магнію острівної будови.
Загальний опис
Хімічна формула: K2Mg2[SO4]3. Містить (%) : K2O – 22,70; MgO – 19,42; SO3 – 57,88. Часто Mg заміщується Ca.
Сингонія кубічна. Пентагон-тритетраедричний вид.
Форми виділення: брунькоподібні маси і розсіяні зерна в соляних родов., які утворюють пласти, рідко у вигляді кристалів.
Спайності не має.
Густина 2,83. Твердість 3-4. Безбарвний, прозорий, іноді жовтуватий, рожевуватий, червонуватий, фіолетовий або сірий. Блиск сильний скляний. Злам раковистий. Ізотропний.
Зустрічається в соляних калійних родов. разом з галітом, сильвіном та ін. Рідкісний.
За прізв. А.Ланґбейна (A.Langbein), S. Zuckschwerdt, 1891.
Див. також
Примітки
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ Штрунц Г., Теннісон К. Mineralogische Tabellen : Eine Klassifizierung der Mineralien auf kristallchemischer Grundlage, mit einer Einfuhrung in die Kristallchemie — 8 — Лейпциг: Akademische Verlagsgesellschaft, 1982.
- ↑ а б Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ (unspecified title) — doi:10.1107/S2052252521012628
- ↑ (unspecified title) — doi:10.1063/1.4812323
- ↑ Г. Кульчицька, Д. Черниш, Л. Сєтая. Українська номенклатура мінералів / відп. ред. О. Пономаренко. — К. : Академперіодика, 2022. — С. 200. — ISBN 978-966-360-463-3.
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Лангбейніт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Лангбейніт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
Посилання
- Langbeinite - Webmin [Архівовано 7 лютого 2010 у Wayback Machine.]
- Mineral Data Publishing [Архівовано 5 лютого 2012 у Wayback Machine.]
- Mindat with location data [Архівовано 21 квітня 2019 у Wayback Machine.]
- Langbeinite - Webmineral data [Архівовано 26 квітня 2019 у Wayback Machine.]
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).