Лакшмі Баї

Лакшмі Баї
гінді लक्ष्मी बाई маратхі lakshmi bai англ. Manikarnika Tambe
Ім'я при народженні	Манікарніка
Прізвисько	Manu і Jeanne D'Arc of India
Народилася	19 листопада 1828 Варанасі
Померла	18 червня 1858 Гваліор ·загибель у битві
Країна	Імперія Маратха
Діяльність	активістка, воячка, революціонерка, борчиня за свободу
Учасник	Повстання сипаїв
Титул	рані
Посада	Queen of Jhansid
Військове звання	Військова очільниця
Конфесія	індуїзм
Рід	Тамбі
Батько	Моропант Тамбі
Мати	Бгаґіраті
У шлюбі з	Гангадар Рао Невалкар
Діти	1 син
Медіафайли у Вікісховищі

Лакшмі Баї, Рані Лакшмібай, Рані з Джхансі (гінді: Jhānsi Ki Rāni; при народженні Манікарніка Тамбе; 19 листопада 1828 — 18 червня 1858) — рані (княгиня) держави Джхансі, одна з провідних фігур Індійського повстання 1857 року. Королева-консорт княжої держави Джхансі з 1843 по 1853 рік, її регентка після початку конфлікту, військова очільниця кількох битв проти британців. Національна героїня Індії^[1].

Народжена в родині маратхів у Варанасі, Манікарніка Тамбе вступила в шлюб з раджею Джхансі, Гангадхаром Рао, в молодому віці, прийнявши ім'я Рані Лакшмібай. У шлюбі народила сина, але він помер молодим, тому, коли чоловік був на смертному одрі в 1853 році, він усиновив Дамодара Рао, молодого родича, щоб він став його наступником. Британська Ост-Індська компанія, яка на той час підкорила значну частину Індії, включаючи Джхансі, відмовилася визнати це правонаступництво та анексувала Джхансі згідно з Доктриною про перехід, ігноруючи енергійні протести Рані Лакшмібай генерал-губернатору лорду Далхаузі.

У травні 1857 року індійські війська, розміщені в Джхансі, підняли повстання та вбили більшість британців у місті; співучасть та участь Рані Лакшмібай в цих подіях була і залишається оскаржуваною. Вона взяла на себе правління в Джхансі та набрала армію, щоб відбити вторгнення з сусідніх штатів. Хоча її відносини з британцями спочатку були нейтральними, вони вирішили ставитися до неї як до ворогині: генерал-майор Г'ю Роуз атакував і захопив Джхансі в березні та квітні 1858 року. Рані втекла з облоги верхи та приєдналася до інших лідерів повстанців у Калпі, де Роуз розбив їх 22 травня. Повстанці втекли до форту Гваліор, де зробили свій останній бій; Рані Лакшмібай загинули там у бою.

Походила з брамінської родини. Донька Моропанта Тамбі, радника впливового маратха Чимнаджі Аппа, брата пешви Баджі Рао II. При народжені отримала ім'я Манікарніка. Отримала гарну освіту, володіла також зброєю, добре вправлялася з кіньми.

У 1842 році одружилась з Гангадара Рао Невалкару, магараджею Джхансі. При цьому змінила ім'я на Лакшмі Баї. Про її шлюбне життя замало відомостей. У 1851 році народила сина, який незабаром помер. Незабаром після цього Гангадар Рао склав заповіт, яким визнавав спадкоємцем трону свого небожа Дамодара Рао (його було всиновлено), а Лакшмі Баї ставала регенткою. Після смерті у 1853 році чоловіка губернатор Індії Д. Делхузі на основі закону щодо наслідування (спадок передавався лише прямим родичам, а не всиновленим) оголосив про анексію князівства Джхансі. Лакшмі Баї намагалася відстоювати права Дамодара Рао, проте марно. Натомість Лакшмі Баї отримала щомісячну платню у 5 тисяч рупій.

З початком Сипайського повстання у 1857 році Лакшмі Баї долучилася до повсталих у фортеці Джхансі, де протягом 8 діб тримала оборону проти англійців. Після цього втекла до Кампі, де приєдналася до одного з ватажків повстання Тант'я Топі. Після цього стала однією з військовиків повстання. 22 травня 1858 року звитяжила у битві при Гаулаулі. Брала участь у захоплені фортеці Гваліор. 17 червня того ж року загинула під час оборони Гваліора.

Її життя та вчинки шануються в сучасній Індії, і вона залишається потужним символом індійського націоналізму.

• Michel Naumann et Fabien Chartier, La guerre d'indépendance de l'Inde : 1857—1858, l'harmattan, 2008 (ISBN 978-2296058064) (фр.)
• Haythornthwaite, Philip J.: The Colonial Wars Source Book. London: Arms and Armour Press, 1995 ISBN 978-1-85409-436-0 (англ.)