YaChudo

Лазуткін Дмитро Михайлович

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

Дмитро Лазуткін
Лазуткін Дмитро Михайлович

Дмитро Лазуткін (2025 рік)
Дмитро Лазуткін
Народився18 листопада 1978 (47 років)
Київ
ГромадянствоУкраїна Україна
Діяльністьречник Міністерства оборони України[1]
Сфера роботипоезія[2], журналістика[2] і телевізійне виробництвоd[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materНТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовросійська[2] і українська[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Мова творівукраїнська
ЧленствоУкраїнський ПЕН[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Національна премія України імені Тараса Шевченка — 2024
Відзнака Президента України «За оборону України»
Відзнака Президента України «За оборону України»
Медаль «Честь. Слава. Держава»
Медаль «Честь. Слава. Держава»
ПреміїБлаговіст, Смолоскип
CMNS: Лазуткін Дмитро Михайлович у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
Q: Висловлювання у Вікіцитатах

Дмитро Лазуткін (18 листопада 1978, Київ) — український поет, військовослужбовець, журналіст, телевізійний продюсер, спортивний коментатор. Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (2024). З 2023 року проходив військову службу у складі 47 ОМБр «Маґура» (начальник служби зв'язків із громадськістю[4]) і у 59 ОМПБр ЗС України. Військове звання — майор. Речник Міністерства оборони України (з 10.04.2024)[4], ТВО начальника Управління масової інформації (з червня 2025).

Життєпис

Народився 1978 року в Києві. Закінчив Національний технічний університет України («НТУУ КПІ»). Працював інженером-металургом, тренером з карате, журналістом, ведучим програми «У світі єдиноборств», «ПроРегбі», «Чоловічий клуб» на Першому Національному телеканалі, коментував Олімпійські ігри в Пекіні, Ванкувері, Лондоні. Коментував бокс на телеканалі «Інтер». З 2018 року працює генеральним продюсером телеканалу XSPORT. Є учасником поетичних фестивалів «Ї», "Остання барикада", «Київські Лаври», «Файне місто»,«Меридіан Черновіц», «Земля поетів». В 2012 році заснував спільно з Борисом Севастьяновим музичний проєкт "Артерія". На слова Дмитра Лазуткіна написані пісні "Така спокуслива", "Реквієм", "Сни", "Шабля" гурту Kozak system.

23 серпня 2021 взяв участь у фестивалі «Ти у мене єдина» в Сєвєродонецьку, підтримавши своїм виступом встановлення рекорду з наймасовішого виконання пісні Володимира Івасюка «Червона рута», коли цю пісню на центральній площі міста одночасно заспівали понад 5200 виконавців[5].

Вторгнення Росії в Україну

З червня 2023 року вступив до лав ЗСУ. Брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України від російської агресії у складі 47 ОМБр «Магура» в Пологівському р-ні Запорізької обл. і у Покровському районі Донецької обл. Отримав статус учасника бойових дій 21 листопада 2023 року.[6]

В 2024 році у «Видавництві Старого Лева» вийшла книга комбатантської лірики Дмитра Лазуткіна «Будемо жити вічно», яка отримала літературну премію ім. Бориса Нечерди.[7]

Речник Міністерства оборони України

З 10 квітня 2024 року виконував обов'язки речника Міністерства оборони України[8].

Твори

Є автором вірша «Реквієм», який, покладений на музику Алли Загайкевич, став однією з частин ораторії «З нами Бог» режисера Сергія Проскурні. Ця ораторія, присвячена Героям Небесної Сотні та військовим, що воюють на сході України, була поставлена на Софіївській площі до 23-ї річниці Незалежності України[9]. Автор текстів кількох пісень гурту Kozak system.

В Харкові став переможцем Чемпіонату України з поетичного слему. Переміг у міжнародному слемі у Відні (2024).[10]

Поетичні збірки (українською)
  • «Дахи» (Київ: Гопак, 2003)
  • «Солодощі для плазунів» (Київ: Факт, 2005)
  • «Набиті травою священні корови» (Київ: Смолоскип, 2006)
  • «Бензин» (Київ: Факт, 2008)
  • «Добрі пісні про поганих дівчат» (Meridian Czernowitz, 2012)
  • «Колядки і вальси» (Тернопіль: Крок, 2014)
  • «Червона книга» (МЧ, 2015)
  • «Артерія» (Львів: Видавництво Старого Лева, 2018)
  • «Закладка» (Львів: Видавництво Старого Лева, 2022)
  • «Будемо жити вічно» (Львів: Видавництво Старого Лева, 2024)

Поетичні збірки (іноземні видання):

Ocean Indyjski, Dmytro Łazutkin. (Wydawnitstwo Pogranicze/ 2023/.Przełożył Marcin Gaczkowski. Biblioteka Poezji Ukrainy «W OBLICZU WOJNY»)[11], «Трактористы, не давите ёжиков!» (Київ: Каяла, 2020), «Паприка грёз» (Москва: Новое литературное обозрение, 2006)

Нагороди

Літературні

  • лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (2024)[14]
  • лауреат премії ім. Бориса Нечерди (2025) за книгу «Будемо жити вічно»
  • лауреат конкурсу малої прози ім. Івана Чендея (2025)
  • лауреат премії ім. Б-І. Антонича «Привітання життя» (2000)
  • переможець конкурсу найкращих творів молодих українських літераторів «Гранослов» (2000 — дипломант; 2002 — лауреат)
  • видавництва «Смолоскип» (2002 — лауреат (заохочувальна премія))
  • стипендіат програми «Gaude Polonia» (Польща, 2004)
  • «Літературний Олімп» (2006)
  • «Культреванш»
  • лауреат російського конкурсу для письменників СНД «Русская премия» (2006)
  • переможець 1-го Відкритого Чемпіонату України з оберслему (Харків, 2007)
  • «Співдружність дебютів» (диплом ІІІ ступеня), Таджикистан (2008)
  • отримав звання «Король поетів» на фестивалі «Порядок слов» (Мінськ)
  • лауреат премії «Благовіст» (2013)
  • премія ім. Юрія Яновського (2018)[15]
  • премія фестивалю «Київські лаври» (2018)

Спортивні

  • бронзовий призер Кубка світу з кікбоксінгу і кік-джитсу
  • Чемпіон України з козацького двобою
  • Володар чорного поясу (1-го дану) з кемпо-карате
  • переможець Кубка Європи (2013) з елітних боїв (кікбоксинг, розділ фулл-контакт) за версією IFEF

Примітки

  1. ↑ У міноборони новий речник - Шевченківський лавреат Лазуткін. dw.com.
  2. ↑ а б в г д Чеська національна авторитетна база даних
  3. ↑ Члени ПЕН
  4. ↑ а б Поет і військовий Дмитро Лазуткін став речником Міноборони. hromadske. 10 квіт. 2024 р.
  5. ↑ На Луганщині встановили всеукраїнський рекорд з одночасного виконання пісні "Червона рута". Новинарня. 25 серпня 2021. Архів оригіналу за 27 серпня 2021.
  6. ↑ КИЇВ24 | Телеканал Київ (21 лютого 2024). Після захоплення Авдіївки росіяни намагаються наступати далі - офіцер ЗСУ Дмитро Лазуткін. Процитовано 8 січня 2026 — через YouTube.
  7. ↑ Ми - Україна (31 грудня 2023). ⚡ НАПРУЖЕНО ТРИМАЄМО АВДІЇВКУ! Ворог ПЕРЕГРУПОВУЄ війська ДЛЯ НАСТУПУ / ЛАЗУТКІН. Процитовано 8 січня 2026 — через YouTube.
  8. ↑ Лауреат Шевченківської премії став речником Міноборони. Українська правда. Життя.
  9. ↑ Мистецька присвята сучасним українським Героям // Міністерство культури України. — 25 серпня 2014. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 27 серпня 2014.
  10. ↑ Яворський, Олексій (13 листопада 2024). Український військовий Дмитро Лазуткін здобув перемогу на міжнародному поетичному слемі у Відні. ШоТам (укр.). Процитовано 24 лютого 2025.
  11. ↑ Ocean Indyjski, Dmytro Łazutkin. Wydawnictwo Pogranicze.
  12. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 559/2022
  13. ↑ Олександр, Гливинський (22 квіт. 2026 р.). Військові журналісти - члени АСЖУ отримали відзнаку Київського міського голови.
  14. ↑ Указ Президента України № 143/2024 Про присудження Національної премії України імені Тараса Шевченка.
  15. ↑ З ІСТОРІЇ ПРЕМІЙ ІМЕНІ ЮРІЯ ЯНОВСЬКОГО. n-slovo.com.ua. 20.12.2018.

Джерела

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).