ЛМ-36
| ЛМ-36/ЛП-36 | |
|---|---|
Вагон ЛМ-36-4501 | |
| Виробництво | |
| Підприємство-виробник | ВАРЗ |
| Випускався | 1937 рр |
| Екземпляри | ЛМ-36: 1 ЛП-36: 1 |
| Розміри | |
| Довжина | 15,288 мм |
| Ширина | 2560 мм |
| Висота | 3288 мм |
| Ширина колії | 1524 мм |
| База вагону | 7700 мм |
| База ввізка | 1800 мм |
| Місткість | |
| Місць для сидіння | 43 |
| Двигун | |
| Потужність | 550 кВт |
| | |
ЛМ-36 і ЛП-36 — радянські односторонні експериментальні чотиривісні трамвайні вагони, моторний та причіпний відповідно.
Історія
У 1937 році ленінградський завод ВАРЗ в єдиному екземплярі випустив експериментальний поїзд МЧ (моторний чотиривісний) з причіпним вагоном ПЧ («причіпний чотиривісний») — початкові назви моделей. На ньому було успішно випробувано найбільш передові технічні рішення того часу. Вагон став першою моделлю заводу ВАРЗ, що має суцільнометалевий кузов.
| Креслення вагона ЛМ-36 | |
| Креслення вагона ЛП-36 | |
| Поїзд у 1952 р. в Ленінграді (кольорове фото) | |
Від своїх попередників вагони відрізнялися незвичними плавними обводами корпусу та широкими трисекційними дверима в центральній частині (проріз збільшений у 1,5 раза). Тут вперше застосували автоматичну систему керування, кліщовий гальмо, струмоприймач типу пантограф, підгумовані колеса. Потяг також виділявся зовнішнім виглядом і типом внутрішнього оздоблення серед усіх сучасних йому вагонів: кузов був пофарбований у блакитний колір (на відміну від традиційного червоного), оздоблений безліччю хромованих деталей, у салоні були встановлені м'які дивани — на відміну від звичних жорстких дерев'яних. Завдяки своєму забарвленню, оригінальному для того часу, новий трамвайний потяг отримав прізвисько «блакитний експрес».
-
Передня частина салону ЛМ-36 -
Задня частина салону ЛМ-36
Війна завадила серійному впровадженню нововведень, втілених цьому поїзді. Після війни МЧ був відремонтований і укомплектований стандартним для ЛМ-33 обладнанням. Московським «співбратом» МЧ з технічних рішень та дизайну став експериментальний вагон М-36 (всього 4 зразки), а також дрібносерійний М-38 (трамвайний вагон) М-38 (близько 40 вагонів).
Також після війни, при складанні нової класифікації рухомого складу міського трамвая, модель стала назватись ЛМ-36 (причіп відповідно до ЛП-36).
Було випущено всього один поїзд (ЛМ-36+ЛП-36), який експлуатувався в Ленінграді до 1957 року. Потяг було приписано до трамвайного парку імені Скороходова і працював на 12 маршруті (Барочна вул. — Охта). Згодом він був переданий в Горький, де пропрацював до 1967 року. Донині вагони не збереглися.

Посилання
- Про прототипи: Трамвайний поїзд ЛМ(ЛП) - 36
- ЛМ-36 та ЛП-36 на сайті Transphoto.ru
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).
