YaChudo

ЛГБТК люди

Переглядів: 0. Оновлено 02.11.2026.

Шестисмуговий райдужний прапор, що представляє ЛГБТК-спільноту.
Новіша версія класичного веселкового прапора, який зазвичай називають прапором прогресу, з доданими кольорами для представлення більшої кількості ідентичностей.
Третя версія райдужного прапора, створена для інтерсекс-людей

ЛГБТК люди – особи, які є лесбійками, геями, бісексуальними, трансгендерами або квірами. До цієї групи часто включаються й інші особи, такі як особи з нестандартною орієнтацією, інтерсексні люди, асексуальні та аромантичні люди та люди з нестабільною орієнтацією[1][2], що позначаються варіантами абревіатури «ЛГБТК ». Група зазвичай розглядається як така, що охоплює всіх осіб, які є частиною сексуальної або гендерної меншини.[3][4][5]

Сфера застосування та термінологія

ЛГБТК люди виражають широкий спектр сексуальних та гендерних меншинних ідентичностей. Іноді для цієї групи використовується альтернативний термін «гендерні, сексуальні та романтичні меншини».[6][7]

До груп, які вписуються в більшу ЛГБТК-спільноту, належать:

Поширені варіанти ініціалізму включають ЛГБТ, ЛГБТ+, ЛГБТК+ та ЛГБТКІА+.

Спільнота

У Грінвіч-Віллидж, гей-районі на Мангеттені, розташований готель Stonewall Inn, який тут зображений прикрашений веселковими прапорами.[8][9][10]

ЛГБТК люди можуть брати участь у ЛГБТК спільноті, яка може визначатися спільною ЛГБТК-культурою, спільною географією (наприклад, гей-квартали) або участю в організаціях, орієнтованих на ЛГБТК. ЛГБТК-спільнота включає такі елементи, як ЛГБТК-соціальні рухи (включаючи організації з прав ЛГБТК), ЛГБТК-студентські групи в школах та університетах, а також релігійні групи, що підтримують ЛГБТК-спільноту. ЛГБТК-активісти та соціологи розглядають розбудову ЛГБТК-спільноти як противагу гетеросексизму, гомофобії, лесбофобії, біфобії, трансфобії, сексуалізму та іншим конформістським тискам, що існують у суспільстві загалом. Не всі ЛГБТК-люди вважають себе частиною ЛГБТК-спільноти.

Культура

Культура ЛГБТК значно варіюється залежно від географії та ідентичності учасників. Елементи, спільні для культур геїв, лесбійок, бісексуалів, трансгендерів та інтерсекс-людей, включають:

Не всі представники ЛГБТК-спільноти ідентифікують себе з ЛГБТК-культурою; це може бути пов'язано з географічною відстанню, необізнаністю про існування субкультури, страхом соціальної стигми або бажанням залишатися неідентифікованими з субкультурами чи спільнотами, що базуються на сексуальності чи гендері. Рухи квіркору та гей-сорому критикують те, що вони вважають комерціалізацією та самонав'язаною «геттоизацією» ЛГБТК-культури.[11][12]

Історія

Статуя Александера Вуда, Торонто, Канада

Історія ЛГБТК-людей сягає перших зафіксованих випадків одностатевого кохання та різноманітних гендерних ідентичностей і сексуальностей у культурах усього світу. У багатьох культурах ця історія включала маргіналізацію та переслідування, так що ці історії лише в останні десятиліття були досліджені та вплетені в більш поширені історичні наративи.

У 1994 році у Сполучених Штатах розпочалося щорічне відзначення Місяця історії ЛГБТК, який з того часу перейняли й інші країни. Це святкування передбачає висвітлення історії народу, прав ЛГБТК та пов'язаних з ними рухів за громадянські права. У Сполучених Штатах його відзначають у жовтні, включаючи Національний день камінг-ауту 11 жовтня.[13] У Сполученому Королівстві його відзначають у лютому з 2005 року.[14][15] Знаменитим досягненням в історії ЛГБТК стало підписання королевою Беатрікс закону, який зробив Нідерланди першою країною, що легалізувала одностатеві шлюби у 2001 році,[16] а ще одним – Ірландія стала першою країною, яка легалізувала одностатеві шлюби шляхом всенародного голосування у 2015 році.

Права

Юридичні права, якими володіють ЛГБТК-люди, значно відрізняються залежно від країни чи юрисдикції — від юридичного визнання одностатевих шлюбів до смертної кари за гомосексуальність.[17][18] Прикладом такого захисту є правові заборони на підбурювання до ненависті та насильства щодо ЛГБТК-людей.[19]

Закони, що стосуються ЛГБТК-людей, включають:

Дискримінація

Дискримінація щодо ЛГБТК-людей може проявлятися в правових, інституційних та соціальних формах.[20] Це включає дискримінацію, спрямовану конкретно проти лесбійок, гомосексуалів у ширшому сенсі, геїв, бісексуалів, трансгендерів, асексуалів, інтерсексуалів та небінарних людей.

Опір правам ЛГБТК існує в усьому світі. Хоча закони є «необхідною основою для досягнення рівності... захист, передбачений законом, недостатній для усунення упереджень», а «соціальна рівність не є синонімом рівності перед законом», за словами Ілана Меєра.[21] Згідно з дослідженням органу внутрішньої політики Європейського парламенту у 2012 році: «Щоб вирішити переважну більшість проблем, з якими стикаються ЛГБТК, окремі особи, суспільство, організації та органи влади повинні перестати розглядати свої відмінності як фактори, що потребують диференційованого ставлення. Хоча це здається самоочевидним, таких змін у ставленні неможливо досягти лише за допомогою одноразових короткострокових дій або лише за допомогою законодавства. ... у деяких сферах зміна поглядів деяких груп може бути просто неможливою».[22]

У деяких країнах практикується цензура питань ЛГБТК.[23]

Існують соціальні розбіжності щодо суспільного сприйняття ЛГБТК-людей, включаючи ставлення суспільства до гомосексуальності.[24][25][26]

Рухи

ЛГБТК-рухи – це соціальні рухи, що виступають за інклюзію, визнання та права ЛГБТК-людей. Ці рухи працюють над забезпеченням законних прав або впровадженням ширших соціальних змін, спрямованих на просування рівності та інклюзії.[27][28] Крім того, ЛГБТК-рухи та спільноти працюють над просуванням ЛГБТК-культури.[29][30]

Здоров'я

ЛГБТК-люди можуть стикатися з нерівністю в доступі до медичної допомоги, цілеспрямованих заходів охорони здоров'я та впливом стигми на фізичне та психічне благополуччя.[20] Психологія ЛГБТК-людей охоплює такі аспекти, як розвиток ідентичності, включаючи процес камінг-ауту, виховання дітей та сімейні практики, а також підтримку ЛГБТК-осіб.

Див. також

Примітки

  1. ↑ Definition of LGBTQ. www.merriam-webster.com (англ.). Процитовано 20 вересня 2025.
  2. ↑ Definition of LGBTQIA. www.merriam-webster.com (англ.). Процитовано 3 жовтня 2025.
  3. ↑ CDC (19 грудня 2024). Terminology. Adolescent and School Health (амер.). Процитовано 22 лютого 2026.
  4. ↑ LGBTQ+ – Stanford Med Education. mededucation.stanford.edu. Процитовано 22 лютого 2026.
  5. ↑ Sexual and gender minority – Stanford Med Education. mededucation.stanford.edu. Процитовано 22 лютого 2026.
  6. ↑ Choudhuri, Devika Dibya; Curley, Kate (20 вересня 2019), Multiplicity of LGBTQ+ Identities, Intersections, and Complexities, Rethinking LGBTQIA Students and Collegiate Contexts, Routledge: 3—16, doi:10.4324/9780429447297-1, ISBN 978-0-429-44729-7, архів оригіналу за 23 березня 2023, процитовано 9 червня 2021{{citation}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром work з ISBN (посилання)
  7. ↑ Lapointe, Alicia (2016), Rodriguez, Nelson M.; Martino, Wayne J.; Ingrey, Jennifer C.; Brockenbrough, Edward (ред.), Postgay, Critical Concepts in Queer Studies and Education: An International Guide for the Twenty-First Century, Queer Studies and Education, New York: Palgrave Macmillan US: 205—218, doi:10.1057/978-1-137-55425-3_21, ISBN 978-1-137-55425-3, архів оригіналу за 23 березня 2023, процитовано 9 червня 2021{{citation}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром work з ISBN (посилання)
  8. ↑ Julia Goicochea (16 серпня 2017). Why New York City Is a Major Destination for LGBT Travelers. The Culture Trip. Архів оригіналу за 2 січня 2020. Процитовано 2 лютого 2019.
  9. ↑ Eli Rosenberg (24 червня 2016). Stonewall Inn Named National Monument, a First for the Gay Rights Movement. The New York Times. Архів оригіналу за 6 травня 2020. Процитовано 25 червня 2016.
  10. ↑ Workforce Diversity The Stonewall Inn, National Historic Landmark National Register Number: 99000562. National Park Service, U.S. Department of the Interior. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 21 квітня 2016.
  11. ↑ du Pleissis, Michael; Chapman, Kathleen (Лютий 1997). Queercore: The distinct identities of subculture. College Literature. ISSN 0093-3139. Архів оригіналу за 17 жовтня 2007. Процитовано 21 червня 2007 — через Find Articles.
  12. ↑ Gay Shame: A Celebration of Resistance. gayshamesf.org. Архів оригіналу за 13 січня 2013. Процитовано 18 серпня 2009.
  13. ↑ LGBT History Month Resources. GLSEN. 9 жовтня 2001. Архів оригіналу за 18 червня 2013. Процитовано 2 листопада 2013.
  14. ↑ Local Government Act 2003 (c. 26) – Statute Law Database. Statutelaw.gov.uk. 27 травня 2011. Архів оригіналу за 18 жовтня 2019. Процитовано 2 листопада 2013.
  15. ↑ Local Government Act 1988 (c. 9) ([Архівовано November 22, 2005, у Wayback Machine.]), section 28. Accessed July 1, 2006 on opsi.gov.uk.
  16. ↑ Homosexuality and the Law: A Dictionary. Abc-Clio. 2001. ISBN 9781576072677.
  17. ↑ Angelo, Paul J.; Bocci, Dominic (29 січня 2021). The Changing Landscape of Global LGBTQ+ Rights. Council on Foreign Relations. Процитовано 16 вересня 2025.
  18. ↑ The Rights of Lesbian, Gay, Bisexual and Transgender People. American Civil Liberties Union. 11 березня 2002. Процитовано 16 вересня 2025.
  19. ↑ Gaggioli Gasteyger, Gloria; Kilibarda, Pavle (21 серпня 2025). The Prohibition of Incitement to Hatred and Violence on the Basis of Sexual Orientation and Gender Identity. Equality and Non-Discrimination. Geneva Academy of International Humanitarian Law and Human Rights. с. 84—131. ISBN 978-2-9701458-4-4.
  20. ↑ а б Ramos, Natalia; Burgess, Alexis; Ollen, Elizabeth (2023). The Current Status of Sociopolitical and Legal Issues Faced by Lesbian, Gay, Bisexual, Transgender, Queer, and Questioning Youth. Adolescent Psychiatry (Hilversum, Netherlands). 12 (3): 180—195. doi:10.2174/2210676611666211105120645. ISSN 2210-6766. PMC 10104455. PMID 37064428.
  21. ↑ Meyer, Ilan H. (Серпень 2016). The Elusive Promise of LGBT Equality. American Journal of Public Health. 106 (8): 1356—1358. doi:10.2105/AJPH.2016.303221. PMC 4940645. PMID 27400347.
  22. ↑ (Звіт). Brussels. {{cite report}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  23. ↑ Rehman, Javaid; Polymenopoulou, Eleni (10 жовтня 2012). Is Green a Part of the Rainbow? Sharia, Homosexuality and LGBT Rights in the Muslim World. Fordham International Law Journal (англ.). Social Science Research Network. Архів оригіналу за 21 липня 2018. Процитовано 2 грудня 2019.
  24. ↑ Suls, Rob (4 жовтня 2016). Deep divides between, within parties on public debates about LGBT issues. Pew Research Center. Процитовано 16 вересня 2025.
  25. ↑ Kramer, Sarah (20 травня 2011). 'Coming Out': Gay Teenagers, in Their Own Words. The New York Times. Процитовано 16 вересня 2025. 'The amount of attention that has been given to debates over L.G.B.T. issues in the last year is another sign of how deeply American society remains divided over L.G.B.T. issues,' said George Chauncey, a Yale University professor of 20th-century United States history and lesbian and gay history, ...
  26. ↑ Rivers, Brendan (20 червня 2025). Religious liberty law illustrates Georgia's evolving discourse on LGBTQ issues. Atlanta: WABE. Процитовано 16 вересня 2025.
  27. ↑ Morris, Bonnie J. (16 березня 2023). A brief history of lesbian, gay, bisexual, and transgender social movements. American Psychological Association. Процитовано 16 вересня 2025.
  28. ↑ Shaw, Ari (17 липня 2025). The Global Threat to LGBTQ Rights. Foreign Affairs. Процитовано 16 вересня 2025. Every country is different, but on the whole, advances in LGBTQ rights have been driven by sustained advocacy campaigns that made use of institutional pathways for reform in democratic or democratizing environments. Many countries that transitioned from authoritarian to democratic rule, such as Brazil and South Africa, adopted constitutions that embraced international human rights standards and protections for marginalized groups, enabling LGBTQ activists to challenge discriminatory laws through litigation or legislative lobbying.
  29. ↑ Anderson, Porter (15 листопада 2022). In England, the Polari Prize Names Its 2022 Winners. Publishing Perspectives. Процитовано 17 вересня 2025. The award program's organizers say it's the only such program in the United Kingdom specifically dedicated to LGBTQ culture.
  30. ↑ Bajko, Matthew S. (25 червня 2019). SF to make Castro an LGBTQ district. Bay Area Reporter. Процитовано 17 вересня 2025. ... GLBT Historical Society Executive Director Terry Beswick hailed the board's vote in support of its creation. 'For many people around the world, San Francisco's Castro neighborhood is known as the center of the queer universe and has played a pivotal role in the advancement of LGBTQ culture and political power....

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).