Кі-но Цураюкі
| Кі-но Цураюкі 紀貫之 | |
|---|---|
| яп. 紀貫之 | |
Уявний портрет Кі-но Цураюкі (19 століття) | |
| Псевдонім | 内教坊の阿古久曽 |
| Народився | 866 (872) Хей'ан-кьо, Японія |
| Помер | 945 Хей'ан-кьо, Японія |
| Поховання | Гора Хієй |
| Країна | Японія |
| Діяльність | поет |
| Знання мов | японська |
| Мова творів | японська |
| Жанр | вака |
| Magnum opus | Кокін вака-сю |
| Рід | Рід Кі |
| Батько | Ki no Mochiyukid |
| У шлюбі з | Former wife of Ki no Tsurayukid |
| Діти | Ki no Tokibumid |
| | |
Кі-но Цураюкі (яп. 紀貫之, きのつらゆき; 866 (872) — 945) — японський аристократ, поет і літературознавець періоду Хей'ан. Один з «36 видатних поетів Японії».
Короткі відомості
За життя займав різні чиновницькі посади у столиці та регіонах: був наглядачем і писарем Імператорської бібліотеки, провінціалом провінції Тоса, тимчасовим головою Теслярського відомства Імпреторського палацу. Проте ніколи не обіймав посади, яка б відповідала б його здібностям. Вважався найкращим поетом Японії свого часу.
Разом із Кі но Томонорі, Осікоті но Міцуне та Мібу но Тадаміне упорядкував «Збірку старих і нових японських пісень». Склав вступ до цієї збірки, який написав японською абеткою каною. Ця передмова вважається першою критичною статтею вака.
Автор «Щоденника з Тоси», «Збірки новообраних пісень», «Збірки Цураюкі» тощо.
Вірші
Гірською вишнею
В тумані промайнула -
І роздивитись до ладу не зміг,
Та закохався
Майже до нестями!
Кі-но Цураюкі (905) «Кокін вака-сю», XI (пісні кохання), 479[2]
Примітки
Джерела та література
- Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — Київ: «Аквілон-Прес», 1997.
- Кокін-вака-сю. Збірка старих і нових японських пісень / Переклад І. Бондаренко. — Київ: Факт, 2006.
Посилання
- Список творів Кі-но Цураюкі [Архівовано 28 квітня 2012 у Wayback Machine.](яп.)
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).
