Кіт Джозеф

Кіт Джозеф
англ. Keith Joseph
Народився	17 січня 1918[1][2][…]  Лондон, Сполучене Королівство
Помер	10 грудня 1994[1][2][…] (76 років)  Лондон, Велика Британія
Країна	Велика Британія
Діяльність	політик, військовослужбовець, баристер, company director
Alma mater	коледж Магдалени, Школа Герроу і Lockers Park Schoold
Знання мов	англійська
Учасник	Друга світова війна
Титул	баронет
Посада	міністр освіти Великої Британіїd, Державний секретар з питань бізнесу, енергетики та промислової стратегіїd, тіньовий секретар внутрішніх справd, Secretary of State for Social Servicesd, член Таємної ради Великої Британії, член Палати лордів, Член 49-го парламенту Сполученого Королівства[4], Член 48-го парламенту Сполученого Королівства[4], Член 47-го парламенту Сполученого Королівства[4], Член 46-го парламенту Сполученого Королівства[4], Член 45-го парламенту Сполученого Королівства[4], Член 44-го парламенту Сполученого Королівства[4], Член 43-го парламенту Сполученого Королівства[4], Член 42-го парламенту Сполученого Королівства[4], Член 41-го парламенту Сполученого Королівства[4], Secretary of State for Walesd, міністр охорони здоров'я Великої Британіїd, тіньовий міністр здоров'яd і Minister of State for Traded
Військове звання	солдат
Партія	Консервативна партія
Батько	Samuel Joseph, 1st Baronetd
Мати	Edna Cicely Phillipsd[3]
У шлюбі з	Hellen Louise Guggenheimerd і Yolanda Victoria Castrod
Діти	James Samuel Josephd[3], Emma Catherine Sarah Josephd[3], Julia Rachel Josephd[3] і Anna Jane Rebecca Josephd[3]

Кіт Джозеф, барон Джозеф (англ. Keith Sinjohn Joseph, Baron Joseph; нар. 17 січня 1918, Лондон — пом. 10 грудня 1994, там само) — британський політик-консерватор, міністр в урядах Гарольда Макміллана, Александра Дугласа-Г'юма, Едварда Гіта і Маргарет Тетчер. Один з найближчих соратників Тетчер, співзасновник тетчеризму.

Він був сином сера Семюеля Джозефа, мер Лондона у 1942–1943 рр., який на той час мав титул баронета. Джозеф успадкував титул баронета після смерті батька у 1944 р. З того часу він був відомий як сер Кіт Джозеф. Він здобув освіту у Коледжі Магдалени в Оксфорді, де вивчав юриспруденцію.

Під час Другої світової війни він воював у званні капітана у Королівській артилерії. У ході бойових дій на італійському фронті був поранений. Після війни він був прийнятий до колегії адвокатів, працював у страховій компанії й обирався альдерманом Лондонського Сіті.

У 1956 р. був обраний до Палати громад на довиборах. Незабаром він став парламентським секретарем. Після 1959 р. обіймав безліч дрібних посад в уряді, у тому числі у Міністерстві будівництва та Міністерстві торгівлі Після Ночі довгих ножів у 1962 р. він став членом кабінету як міністр житлового будівництва та місцевого самоврядування.

Після поразки консерваторів на виборах у 1964 р., Джозеф був представником партії з соціальних питань, а потім праці. У 1967 р. він став представником партії з питань торгівлі. Після перемоги на виборах у 1970 р., він був міністром соціальних послуг. Коли Консервативна партія знову опинилася в опозиції (1974 р.), Джозеф став прихильником Маргарет Тетчер. Він був одним із засновників аналітичного Центру політичних досліджень. Він грав значну роль у підготовці передвиборного маніфесту торі у 1979 р. Після перемоги на виборах був міністром промисловості. Він почав підготовку до приватизації багатьох державних підприємств.

Міністром промисловості залишався до 1981 р., коли очолив Міністерство освіти і науки. На цій посаді намагався ввести зміни у систему освіти, спроба реформувати зарплату вчителів призвела до конфлікту з профспілками й хвилі страйків. У 1985 р. він опублікував «Білу книгу» про функціонування університетів. У 1986 р. він пішов у відставку з кабінету, а у 1987 р. залишив парламент. Він отримав титул барона Джозефа і входив до Палати лордів. Він помер у 1994 р.

• Hansard 1803—2005: contributions in Parliament by Sir Keith Joseph [Архівовано 8 серпня 2015 у Wayback Machine.]