YaChudo

Кісмайо

Переглядів: 0. Оновлено 24.10.2026.


Місто
Кісмайо
сом. Kismaayo
Координати 0°21′30″ пд. ш. 42°33′00″ сх. д. / 0.35833° пд. ш. 42.55000° сх. д.
Країна
ПровінціяНижня Джуба
Межує зІндійський океан Редагувати інформацію у Вікіданих
Площа42 км² Редагувати інформацію у Вікіданих
Висота центру0 м Редагувати інформацію у Вікіданих
Офіційна мовасомалійська мова і суахілі Редагувати інформацію у Вікіданих
Населення73 300  (2011)
GeoNames55671
Кісмайо. Карта розташування: Сомалі
Кісмайо
Кісмайо
Кісмайо (Сомалі)
Кісмайо. Карта розташування: Сомалі
Кісмайо
Кісмайо
Кісмайо (Сомалі)
Мапа
CMNS: Кісмайо у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
Аеропорт Кісмайо

Кісмайо[1][2] (сом. Kismaayo; араб. كيسمايو) — портове місто в Сомалі. Є адміністративним центром провінції Сомалі Нижня Джуба і столицею невизнаної держави Джубаленд[3]. Океанський порт і аеропорт.

Географія

Розташоване на півдні країни, поблизу кордону з Кенією. Місто лежить на березі Індійського океану, поблизу гирла річки Джуба. Поруч з містом, в океані знаходяться острови Баджуні.

Клімат

Місто знаходиться у зоні, котра характеризується кліматом помірних степів та напівпустель. Найтепліший місяць — квітень із середньою температурою 28.3 °C (83 °F). Найхолодніший місяць — липень, із середньою температурою 25.6 °С (78 °F).[4]

Клімат Кісмайо
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Абсолютний максимум, °C 31 31 33 37 32 31 33 30 32 32 32 32 37
Середній максимум, °C 30 30 31 31 30 28 28 28 28 30 31 30 30
Середня температура, °C 27 27 27 28 27 25 25 25 25 27 28 27 27
Середній мінімум, °C 24 24 24 25 25 23 23 22 22 24 25 24 24
Абсолютний мінімум, °C 22 22 22 22 21 22 18 20 20 22 22 20 18
Норма опадів, мм 0 0 0 10 70 60 30 0 0 0 0 0 220
Днів з дощем 0 0 0 1 5 4 3 0 0 0 0 0 18
Вологість повітря, % 81 81 79 78 78 80 84 82 82 81 80 81 81
Джерело: Weatherbase

Історія

Місто Кісмайо було побудоване народом баджуні, які розмовляють мовою суахілі. Пізніше в цей регіон прийшли племена сомалі. В даний час населення міста і околиць мультиетнічне.

В 1835 році Кісмайо і його околиці були підпорядковані султану Занзібару. З 1895 року район Джубаленд, у якому знаходився Кісмайо, увійшов до складу британської колонії Кенія. В 1925 він був переданий Італії і в 1926 році увійшов до складу колонії Італійське Сомалі. Кісмайо стає адміністративним центром провінції Ольтра Джиба. Місто розділене на п'ять округів, а саме Farjano, Faanoole, Shaqaalaha, Siinaay і Calanleey. Початок заснування міста почався з району Calenleey, він є найстарішим зі всіх чотирьох районів. Крім етнічних сомалійців в місті проживають різні групи населення, включаючи індійців, арабів, банту, браванезійців, баджуні тощо[5].

У роки громадянської війни в Сомалі за володіння Кісмайо велися запеклі бої. Конфлікт у Джубаленді торкався майже всіх сомалійських кланів, які так чи інакше претендують на ці території, оскільки кожен з кланів має часткове володіння в Кісмайо або Нижній Джубі[6]. Іншими словами, конфліктогенність ситуації на півдні цілком і повністю залежить від основоположного питання, кому належать ці території. Кожен клан має свої власні вимоги на основі своєї інтерпретації історичних подій. В епіцентрі боротьби виявився контроль над портом, який використовується для отримання доходів від експорту вугілля та імпорту інших товарів, а особливо від контрабанди цукру з Кенії. Клани, що контролюють Кісмайо, мають найкращі умови для життя в Джубаленді, і місто сприймається ними як столиця цієї невизнаної держави.

Незважаючи на широке поширення кланової родини дарод, домінуючої на території між річками Джуба і Тана, багато інших кланів і соціальних групи складають значну частину від загальної чисельності населення, і вважають за необхідне отримувати свою частку від порту. Але в даному випадку перерозподіл контролю над Кісмайо, може стати джерелом доходу для збройної опозиції, в особі Харакат аш-Шабаб а[7].

Зусилля за мирною угодою в Джубаленді сприятливо вплинули на результат боротьби за нижню Джубу і порт Кісмайо. Бандформування інших регіонів продовжували військові дії, але тим не менш угода була досягнута в серпні 1993 року в столиці Джубаленду, у якому взяли участь 154 лідери різних угруповань. Проте конфлікт знову вибухнула в лютому 1994 року, старійшини не змогли примусити до миру два ополчення. ЮНОСОМ II спробував використати всеосяжний договір з врегулювання конфлікту в Кісмайо між провідними бойовиками, як шаблон для національного примирення. У травні 1994 року спеціальний представник ООН Лансана Куяте скріпив угоду в Найробі, виголосивши промову: «польові командири в даний час мирні лідери», але оптимістичний висновок не підтверджується наступними подіями. Всеосяжна національна конференція з примирення не відбулася[8].

Спочатку Кісмайо був опорною базою утвореного в 1999 році Альянсу долини Джуба. У вересні 2006 року місто було зайняте військами Союзу ісламських судів, але 1 січня 2007 вони були вибиті з Кісмайо частинами ефіопської армії і сомалійського перехідного уряду.

З серпня 2008 року Кісмайо контролювався військами Харакат аш-Шабабу, радикального крила Союзу ісламських судів. Восени 2012 року сили Африканського союзу (конкретніше — Кенії та Ефіопії за допомогою Перехідного уряду Сомалі і руху Раскамбоні) вибили Харакат аш Шабаб з Кісмайо, встановивши контроль над містом.

Примітки

  1. ↑ Сомалі // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  2. ↑ Атлас світу, 2005.
  3. ↑ Somalia: Southwest state leader on visit to Jubaland — See more at: http://www.garoweonline.com/page/show/post/1329/somalia-southwest-state-leader-on-visit-to-jubaland#sthash.IjwYTzRk.dpuf [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] // Garowe online, 27.12.2014
  4. ↑ Клімат Кісмайо. Архів оригіналу за 28 березня 2022. Процитовано 28 березня 2022.
  5. ↑ Кісмайо. Архів оригіналу за 24 грудня 2015. Процитовано 13 вересня 2015.
  6. ↑ Farah I. Hussein A. and Lind J. Deegaan, Politics and War in Somalia / / Scarcity and Surfeit The ecology of Africa's conflicts Chapter seven. p. 321
  7. ↑ Menkhaus K. After the Kenyan intervention in Somalia 2012. // The enough. Project to end genocide and crimes against humanity. pp. 4-5. (англ.)
  8. ↑ Goodfield BA Challenges and Psychological Dynamics of Negotiating Risks in Failed States: The Somali Case. p. 28. (англ.)

Література

  • Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.

Посилання

    Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).