YaChudo

Кінґ-Саунд

Переглядів: 0. Оновлено 02.11.2026.

Кінґ-Саунд

Супутниковий знімок затоки Кінґ-Саунд
16°50′00″ пд. ш. 123°25′00″ сх. д. / 16.83333333° пд. ш. 123.41666667° сх. д.
Назва на честьФіліп Паркер Кінгd Редагувати інформацію у Вікіданих
Частина відІндійський океан Редагувати інформацію у Вікіданих
Прибережні країни Австралія Редагувати інформацію у Вікіданих
РегіонЗахідна Австралія Редагувати інформацію у Вікіданих
Довжина120 км Редагувати інформацію у Вікіданих км
Ширина50 км Редагувати інформацію у Вікіданих
Площа2325 км² Редагувати інформацію у Вікіданих
Максимальна глибина50 м
Площа водозабору21 315 км²
Вливаються
  • Фіцрой, Леннардd, Меда, Робінзон і Мей Редагувати інформацію у Вікіданих
    • ідентифікатори і посилання
    GeoNames2068424
    У проєкті OpenStreetMap ↑2316598 ·R (Західна Австралія)
    Кінґ-Саунд. Карта розташування: Австралія
    Кінґ-Саунд
    Кінґ-Саунд
    Кінґ-Саунд (Австралія)
    Мапа
    CMNS: Кінґ-Саунд у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

    Кінґ-Саунд (англ. King Sound) — велика затока (зунд) на крайній півночі Західної Австралії. Вона розширюється від гирла річки Фіцрой, одного з найбільших водотоків Австралії, і відкривається в Індійський океан.

    Географія

    Відлив на пристані Дербі на Кінґ-Саунді
    Кінґ-Саунд з Міжнародної космічної станції

    Затока простяглася приблизно на 120 км завдовжки і в середньому становить близько 50 км у ширину. Портове місто Дербі розташоване біля гирла річки Фіцрой (733 км) на східному березі Кінґ-Саунду. Кінґ-Саунд має найвищі припливи в Австралії та одні з найвищих у світі, досягаючи максимального діапазону припливів у 11,8 м поблизу Дербі[1]. У 1997—1998 роках проводилися дослідження діапазону припливів і відпливів і динаміки води[2].

    Вода в межах затоки зазвичай каламутна[3]. Каламутність пов'язана з ерозією прибережних мілин під час припливів і відпливів.

    Відкриті води затоки займають 2325 км²[4]. Інші найбільші річки, які впадають у затоку, включають річку Леннард (180 км), Робінсон (107 км), Меда (88 км) та Мей (69 км). Кінґ-Саунд має площу водозбірного басейну 21 315 км²[4]. Затока є частиною геологічного басейну Каннінг[3]. Клімат тропічний напівзасушливий з сильним мусонними вітрами[3].

    Кінґ-Саунд межує з групами островів архіпелагу Буканір на сході та півостровом Дампір на заході[5].

    Середня глибина Кінґ-Саунд 18 метрів[4]. У гирлі затоки є канал глибиною 50 метрів і шириною 20 кілометрів[4].

    Історія

    Традиційними власниками та корінними мешканцями цього району є корінні австралійці, а саме племена німанбурру, нюльнюль і варрва[6].

    Першим європейцем, який дослідив затоку, був Вільям Дампір, який відвідав цей регіон на борту судна «Сігнет» під командуванням Чарльза Свона, у 1688 році.

    Відомий геодезист та британський капітан Філліп Паркер Кінґ на шлюпі HMS Bathurst, один із перших дослідників узбережжя Австралії, досліджував берегову лінію в 1821 році і назвав цю територію затокою Сігнет[7]. Пізніше цей район відвідали англійські військові моряки Джон Стокс і Джон Вікем на борту корабля «Бігль» в 1838 році. Пізніше затока була названа на честь Кінґа[8].

    У 1880-х роках це було одне з місць короткочасної золотої лихоманки в Кімберлі[9][10].

    Вузька затока Докторс-Крік, що на півдні Кінг-Саунду, була місцем різноманітних пропозицій щодо припливних енергетичних установок з 1960-х років[11]. У 2013 році проект «Derby Tidal Power» від компанії «Tidal Energy Australia» отримав екологічне схвалення[12]. Очікується, що будівництво приливної електростанції потужністю 40 МВт коштуватиме 375 мільйонів доларів США[12].

    Примітки

    1. ↑ Derby tides at derbytourism.com.au [Архівовано 2007-02-18 у Wayback Machine.]. Процитовано 15 лютого 2025
    2. ↑ Water and fine sediment dynamics in King Sound, Western Australia, Australian Ocean Data Network, 1998, архів оригіналу за 6 лютого 2016, процитовано 15 лютого 2025
    3. ↑ а б в Semeniuk, V. (Вересень 1981). Long-term erosion of the tidal flats King Sound, north western Australia. Marine Geology (англ.). 43 (1—2): 21—48. doi:10.1016/0025-3227(81)90127-4. Процитовано 15 лютого 2025.
    4. ↑ а б в г Wolanski, E; Spagnol, S (Квітень 2003). Dynamics of the turbidity maximum in King Sound, tropical Western Australia. Estuarine, Coastal and Shelf Science (англ.). 56 (5—6): 877—890. doi:10.1016/S0272-7714(02)00214-7. Процитовано 15 лютого 2025.
    5. ↑ Australian Hydrographic Service; Australia. Army. Defence Topographic Agency (2003), Buccaneer Archipelago and King Sound, Australia – north west coast, Western Australia (англ.) (вид. New ed., 10 January 2003), Australian Hydrographic Service, процитовано 15 лютого 2025
    6. ↑ Ausanthrop – AusAnthrop Australian Aboriginal tribal database (англ.). 2011. Процитовано 15 лютого 2025.
    7. ↑ King, Phillip Parker (1827). Narrative of a Survey of the Intertropical and Western Coasts of Australia. London: John Murray. http://gutenberg.net.au/ebooks/e00028.html#chapter02
    8. ↑ Murray, Ian; Hercock, Marion; Murray, Ian; Hercock, Marion (2008), Where on the coast is that? (англ.), Hesperian Press, ISBN 978-0-85905-452-2 page 160
    9. ↑ KING SOUND AND CAMBRIDGE GULF KIMBERLEY, W.A. The Sydney Morning Herald (англ.). National Library of Australia. 6 вересня 1886. с. 9. Процитовано 15 лютого 2025.
    10. ↑ THE KIMBERLEY RUSH. Globe. Sydney: National Library of Australia. 20 травня 1886. с. 5 Edition: FIRST EDITION and EVENING. Процитовано 15 лютого 2025.
    11. ↑ Neill, Simon P.; Hemer, Mark; Robins, Peter E.; Griffiths, Alana; Furnish, Aaron; Angeloudis, Athanasios (Червень 2021). Tidal range resource of Australia. Renewable Energy (англ.). 170: 683—692. doi:10.1016/j.renene.2021.02.035. hdl:20.500.11820/39c65964-e961-4018-ac46-e67faeadf447.
    12. ↑ а б Collins, Ben (2 липня 2021). North-west Australian tidal power project in final stages of federal environmental approvals. ABC News (англ.). Australian Broadcasting Corporation. Процитовано 15 лютого 2025.

    Посилання

    Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).