Кім Хон До

Кім Хон До
김홍도
Автопортрет Кім Хон До
Народилася	1745[1][2][…]  Ансан, Кьонгі, Південна Корея
Померла	1806[1]
Країна	Корея
Національність	Корейці
Місце проживання	сучасне місто Ансан
Діяльність	художник
Титул	Художник короля
Посада	придворний художник
Медіафайли у Вікісховищі

Кім Хон До (кор.: хангиль: 김홍도, 1745– прибл. 1806 to 1814) — корейський художник часів династії Чосон. Здебільшого запам'ятався зображеннями повсякденного життя простих людей, аналогічним чином до робіт художників золотої доби нідерландського живопису.^[4] Він також був широко відомий під своїм творчим псевдонімом Танвон (단원).

Малював за часів правління королів Йонджо та Чонджо, здійснив глибокі зміни в стилі живопису Чосон. Сміливо впроваджував західні методи живопису, які, здавалося, були вивчені за часів династії Цін та запровадив техніку, яка розкривала перспективу через жарти та контрасти кольорів.^[5]

Кім був членом клану Кімхе та виріс на території сучасного Ансана у Південній Кореї. У 7 років Кім Хон До навчався у відомого майстра Пхьоама Кан Сехвана, який тоді жив у відлюдництві в тому ж місті.^[6] У 1766 році, коли Кім Хон До було 21, за рекомендацією Кан Сехвана,^[7] він вступив на королівську службу як член Дохвасо, офіційних художників двору Чосон.

У 1771 році намалював портрет королівського спадкоємця (майбутнього короля Чонджо).

У 1773 році він допомагав Бйон Сан Бьоку малювати королівський портрет короля Йонджо (1694–1724–1776).

У 1776 році Кім Хон До написав картину «Дев'ятнадцять даоських безсмертних», після якої його репутація як художника стрімко зросла. У той же час новообраний король Чонджо (1752–1776–1800) замовив у нього багато картин для інституційних церков.

Кім Хон До помер у самотності та бідності, а обставини та навіть рік залишилися невідомими. Різні джерела стверджують, що він помер у 1806 році,^[8] 1810 році,^[9] або після 1814 року.^[4][7]

Сьогодні Кіма пам'ятають як одного з «Трьох Вонів» разом із Хьовоном та Овоном. Його також часто називають одним з трьох найвидатніших художників Чосон, разом з Овоном та художником XV століття Ан Гьоном.

Місто Ансан, де він провів свою юність і навчався своєму ремеслу, увічнило його пам'ять багатьма способами. Сучасний район Данвон-гу названий на його честь, як і щорічний «Фестиваль мистецтв Данвон» в Ансані. Багато громадських місць були спроектовані, використовуючи за зразов його роботи.^[10]

Різні джерела висловлюють різни думки стосовно «десятки найкращих» робіт Кім Хон До.^[8][9] Проте він був успішним у різних типах картин.

Towooart надає короткий опис та аргументований вибір картин.^[11] Корейська комісія з авторського права перераховує 757 картин, 7 каліграфій та 4 ліпнини авторства Кім Хон До.^[12] Деякі картини мають кілька описів: часто надається версія в сепії з дуже високою роздільною здатністю, а барвиста — з нижчою. Прикладом є «Бенкет для губернатора Пхеньяна» (평양감사 향안도).

• Картини, які збудували репутацію Кім Хондо.

• 
  신언인도 (1773), Індійський пророк
• 
  Gunseondo 군선도 (1776), Дев'ятнадцять даоських безсмертних

• Живопис літератів.

• Офіційні картини

Бенкет для губернатора Пхеньяна (1, Вечеря)

• коли Кім Хон До був художником короля

Кюджангак

Головний зал храму Йонджуса

Сьоджанде

• «Жанрові картини». Серед них альбом «Danwon pungsokdo», що містить серію з 25 картин.

• 
  Вчитель та учні
  (서당:書堂)
• 
  Танцюрист
  (무동:舞童)
• 
  Місце для прання
  (빨래터:漂母)
• 
  Кузня (대장간)
• 
  Оранка рисового поля
  (논갈이)
• 
  Підкування коня
  (편자박기)
• 
  씨름
• 
  Обідній час
  (점심)

• Після 1800 року та смерті короля Чонджо.

Осінній нічний пейзаж, 추성부도

Природа краща за чиновницькі ранки, 삼공불환

Роман «Художник вітру»^[13] від Лі Чон Мена зосереджений на Кім Хон До та Сін Юн Боці, якого зображено як жінку, переодягнену в чоловіка.

• Кім Хон До був згаданий у телесеріалі SBS 2008 року «Художник вітру».^[14]
• був згаданий у фільмі 2008 року «Портрет красуні».
• був згаданий у серіалі SBS « Воїн Бек Дон Су» 2011 року.

1. ↑ ^{а б в} Зведений список імен діячів мистецтва
2. ↑ Benezit Dictionary of Artists — OUP, 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7
3. ↑ The Stuttgart Database of Scientific Illustrators 1450–1950
4. ↑ ^{а б} Turner, 2003
5. ↑ e영상역사관 » 사진관 » 국가기록사진. www.ehistory.go.kr. Процитовано 31 січня 2026.
6. ↑ Koreans in History/People/Program/KBS World Radio. rki.kbs.co.kr (в'єтн.). Архів оригіналу за 2 грудня 2013. Процитовано 31 січня 2026.
7. ↑ ^{а б} Pratt, 1999
8. ↑ ^{а б} 김홍도. terms.naver.com (кор.). Процитовано 3 грудня 2022.
9. ↑ ^{а б} Britannica. Encyclopaedia Britannica: 김홍도 (кор.). Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 22 листопада 2013.
10. ↑ 단원구. terms.naver.com (кор.). Процитовано 31 січня 2026.
11. ↑ TWA, 2013
12. ↑ KCC, 2013
13. ↑ Yi, Chŏng-myŏng (2007). Param ŭi hwawŏn: Yi Chŏng-myŏng changpʻyŏn sosŏl = The painter of wind (вид. Chʻopʻan). Sŏul-si: Milliŏn Hausŭ. ISBN 978-89-91643-28-4.
14. ↑ Mysterious Artist Resurfaces on Modern Culture Scene. www.koreatimes.co.kr. Архів оригіналу за 13 грудня 2024. Процитовано 31 січня 2026.

• Енциклопедія корейської культури - Кім Хонг До
• «Мистецтво Кореї», каталог виставки з бібліотек Метрополітен-музею (повністю доступний онлайн у форматі PDF), який містить матеріали про Кім Хон До