Кусунокі (1945)
| «Кусунокі» | ||
|---|---|---|
| 楠
| ||
| Служба | ||
| Тип/клас | Ескортні міноносці типу «Мацу» | |
| Держава прапора |  Японія
| |
| Належність | 
| |
| Корабельня | верф ВМФ у Йокосуці | |
| Закладено | 9 листопада 1944 | |
| Спущено на воду | 8 січня 1945 | |
| Введено в експлуатацію | 28 квітня 1945 | |
| На службі | 1945 | |
| Виведений зі складу флоту | 5 жовтня 1945 | |
| Статус | в 1947 переданий Великій Британії, зданий на злам | |
| Ідентифікація | ||
| Параметри | ||
| Тоннаж | 1350 | |
| Довжина | 100,0 м | |
| Ширина | 9,4 м | |
| Осадка | 3,4 м | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | 2 парові турбіни, 2 парові котли | |
| Потужність | 19 000 к.с. (14 МВт) | |
| Швидкість | 27,3 вузла | |
| Дальність плавання | 4680 миль (8670 км) на швидкості 16 вузлів | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 3 (1х2 + 1х1) × 127-мм / 40 калібрів гармати Тип 89 | |
| Торпедно-мінне озброєння | 4 (1х4) × 610-мм торпедних апарати (4 торпеди)
60 глибинних бомб | |
| Зенітне озброєння | 25 (4х3 + 13х1) × 25-мм гармат | |
«Кусунокі» (Kusunoki, яп. 楠) — ескортний міноносець Імперського флоту Японії, який брав участь у Другій світовій війні.
Історія створення
Корабель, який став двадцять п'ятим серед завершених ескортних есмінців типу «Мацу» (та сьомим серед таких кораблів підтипу «Татібана»), заклали 9 листопада 1944 року на верфі флоту в Йокосуці. Спущений на воду 8 січня 1945 року, вступив у стрій 28 квітня того ж року.
Історія служби
За весь час після завершення та до закінчення війни «Кусунокі» не полишав вод Японського архіпелагу, при цьому з 15 липня він був підпорядкований військово-морському округу Майдзуру (обернене до Японського моря узбережжя Хонсю) та перейшов туди, де й перебував на момент капітуляції.
У жовтні 1945-го корабель виключили зі списків ВМФ та призначили для участі в репатріації японців (по завершенні війни з окупованих територій на Японські острови вивезли кілька мільйонів військовослужбовців та цивільних японської національності).
16 липня 1947-го «Кусунокі» передали британцям, які пустили його на злам.[1]
Примітки
- ↑ Long Lancers. www.combinedfleet.com. Архів оригіналу за 7 грудня 2021. Процитовано 7 грудня 2021.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).