Курівці

село Курівці
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Тернопільський район
Тер. громада	Тернопільська міська територіальна громада
Код КАТОТТГ	UA61040490070077728
Основні дані
Засноване	1785
Населення	710
Поштовий індекс	47281
Телефонний код	+380 3540
Географічні дані
Географічні координати	49°38′3″ пн. ш. 25°28′32″ сх. д. / 49.63417° пн. ш. 25.47556° сх. д.
Водойми	річка Нестерівка
Відстань до обласного центру	14 км
Відстань до районного центру	14 км
Місцева влада
Адреса ради	46001,м. Тернопіль, вул. Листопадова, 5
Карта
Курівці
Курівці
Мапа
Курівці у Вікісховищі

Курівці́ — село в Україні, у Тернопільській міській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Центр Куровецької сільської ради (до 2018). Залізнична станція. Населення — 718 осіб станом на 2003 рік. До 2018 — центр сільської ради. Від 2018 року ввійшло у склад Тернопільської міської громади.

Село розташоване на Західному Поділлі, простяглося у вузькій долині річки Нестерівка — лівої притоки Серета. Місцевість розташована в західній частині правобережного лісостепу на Волино-Подільському плато. Через село проходить залізничне сполучення Львів — Тернопіль.

Східна частина села, розложена на двох пагорбах, зветься «Зарваниця», західна — на великому пагорбі — має назву «Селяни». Третя частина Курівець (це своєрідний присілок і там, згідно з переказами, колись було село) має назву «Ценево». Ці три частини розмежовані яром («ровами») та річкою. Долина над Нестерівкою із закрутами річки, сіножатями та пасовиськами, лісосмугою при залізниці та Крутим Горбом надають привабливості околицям села^{[джерело?]}.

Відоме від XVI ст. Поблизу Курівців виявлено археологічні пам'ятки пізнього палеоліту.

У 1854 році село увійшло до складу Ігровицького повіту Тернопільського округу, який проіснував до адміністративної реформи 1867 року^[1].

Діяли «Просвіта», «Сільський господар» та інші товариства^[коли?].

1 серпня 1934 року в рамках реформи на підставі нового закону про самоуправління (23 березня 1933 року) село увійшло до новоствореної сільської гміни Цебрів (Тернопільський повіт Тернопільського воєводства)^[2]. Перебувала в його складі до розформування гміни в 1939 році в зв'язку з окупацією східної Польщі радянською армією, раніше узгодженою в рамках таємних протоколів пакту Молотова-Рібентропа^[3].

На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610446, розташована у приміщенні клубу. Було зареєстровано 507 виборців, явка 63,31%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 31,15%, за «Європейську Солідарність» — 14,33%, за «Голос» — 14,02%^[4]. В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Іван Чайківський (самовисування) — 24,92%, за Володимира Кісілевича (Слуга народу) — 22,40%, за Тараса Юрика (Європейська Солідарність) — 12,62%^[5].

• Церква Вознесіння Господнього, збудована у 2002 році^[6].
• Пам'ятник Тарасу Шевченку відкрито на подвір'ї школи у 1964 р. Його автор — відомий скульптор Володимир Лупійчук. Побудований на кошти, які зібрали вчителі школи та молодь села, виступаючи у навколишніх селах з постановкою п'єси Тараса Шевченка «Назар Стодоля»^[7].
• Могила та пам'ятний знак полеглим за волю України — знаходиться поруч з церквою. Освячена 22 липня 1990 р., насипана на тому місці, де з 1941 р. була могила на честь Січових Стрільців. У післявоєнні роки могила була зрівняна з землею.
• Пам'ятник односельчанам, які полягли у радянсько-німецький війні зведено у 1967 році, відновлення та реєстровано у 1995 році.

• Пам'ятка на честь скасування панщини 3 травня 1848 р. Поставлена поруч зі старою школою на початку шкільного саду, біля гостинця. У післявоєнні роки була знята, але збережена та відновлена у 1996 році.

• Франкова липа. Знаходиться в центрі села, при дорозі. Саме тут жителі села 18 травня 1898 р зустрічали І. Франка. Липу огороджено, у 1991 році встановлено меморіальну таблицю.
• Пам'ятне місце зустрічі селян з Іваном Франком та Лесем Мартовичем. Розташоване біля мосту через р. Золота Липа, на місці знаходиться кам'яна плита площею 6.5 м² та висотою 55 см^[8].

• Кімната — музей Миколи Бенцаля, видатного земляка, актора та режисера галицького театру відкрито 26 травня 1991 р. з нагоди 100 — річчя з дня народження артиста.

Працюють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів (від 1997 — ім. М. Бенцаля) клуб, бібліотека, ФАП, музей М. Бенцаля, торговельний заклад.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[9]:

• український актор і режисер Микола Гнатович Бенцаль,
• заслужений діяч науки і техніки України, доктор географічних наук, професор Олег Іванович Шаблій,
• вчений-епідеміолог Ярослав Алексевич,
• громадський діяч С. Загребельний,
• військовик Юрій Флиста^[10],
• футболіст Юрій Соколовський.

У травні 1898 році в село приїжджали Іван Франко і Лесь Мартович.

• 
  Дорожній знак при в'їзді в село
• 
  Церква Вознесіння Господнього 1858р.
• 
  Школа
• 
  Символічна могила Борцям за волю України

• Кузьма О., Уніят В. Курівці / Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 291. — ISBN 966-528-199-2.
• Курівці [Текст] / С. Налукова, Т. Лехман // Шляхами Золотого Поділля / Наукове товариство імені Шевченка ; редкол.: Р. Миколаєвич, П. Гайда, М. Кінасевич та ін. — Філядельфія, 1983. — Т. 3 : Тернопільщина і Скалатщина : Регіональний Історично-Мемуарний Збірник. — С. 404-407.
• Зборівщина: історія і сьогодення: Історико-краєзнавчий нарис / укл. М. Б. Бігус. — Тернопіль: Воля, 2008. — 480 с.
• Kurowce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 933. (пол.). — S. 933. (пол.)

• Облікова картка села^{[недоступне посилання з липня 2019]}

Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.