Курячі Лози

село Курячі Лози
Герб Прапор
Країна	Україна
Область	Миколаївська область
Район	Первомайський район
Тер. громада	Кривоозерська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA48080090100010027
Основні дані
Засноване	1762
Населення	1698
Площа	4,001 км²
Густота населення	424,39 осіб/км²
Поштовий індекс	55120
Телефонний код	+380 5133
Географічні дані
Географічні координати	48°5′0″ пн. ш. 30°20′42″ сх. д. / 48.08333° пн. ш. 30.34500° сх. д.
Середня висота над рівнем моря	168 м
Місцева влада
Адреса ради	55100, Миколаївська обл., Первомайський р-н, смт Криве Озеро, вул. 1 Травня, 15
Карта
Курячі Лози
Курячі Лози
Мапа
Курячі Лози у Вікісховищі

Ку́рячі Ло́зи — село в Україні, у Кривоозерській селищній громаді Первомайського району Миколаївської області. Населення становить 1698 осіб.

Біля села розташоване заповідне урочище «Курячі Лози».

В окрузі знайдені клади і поселення IV тис. до н. е. (трипільська культура) і епохи пізньої бронзи (кінець II тис. до н. е.).

Вперше село згадується в документах Подільської єпархії в 1762 році. Назва села ймовірно пов'язана з густими зарослями верболозу де були гнізда диких курей.

У XVIII ст. землі сучасної Миколаївщини починають активно освоюватись під захистом Війська Запорізького — одночасно і поряд засновуються зимівники, місце проживання, реєстрових, військових козаків і звичайні села, місце проживання, вільних козаків, козаків-селян, козаків-хліборобів, втікачів від польського гніту.

Саме такі вільні селяни-козаки-хлібороби, втікачі від панського гніту з Поділля і Київщини і заснували село Курячі Лози як навколишні сіле, зимівники і хутори. Дуже швидко у села об'явився володар — князь Любомирський, який спочатку надавав їм певні пільги, але з часом вони потрапили у повну залежність (3-4 дні панщини, різні повинності, натуральний і грошовий чинш).

В 1784 році згадано 60 дворів і 406 жителів. Північно-східна частина села, аж до встановлення радянської влади називалась Адамівкою.

В 1914 році в селі проживало більш ніж 2500 чоловік.

У 20 сторіччі село дуже постраждало внаслідок Голодомору 1932—33 рр. та репресій 1937—38 рр.

У щиті, понижено перетятому зеленим і червоним, вузька срібна хвиляста балка. У першій частині стоїть золота куріпка, супроводжувана в лівому верхньому кутку золотим сонцем без обличчя з такими ж променями, прямими і полум'яподібними поперемінно, праворуч трьома, а зліва двома золотими різновеликими пагонами верби з срібними котиками. У другій частині подвійний золотий глечик.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[1]:

• Уродженцем села є народний артист Української РСР Д. В. Борщов.
• С. А. Панасюк — учитель історії, краєзнавець, який брав участь у дослідженні «Сабатинівського човна»;

• Kuracze łozy // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 890. (пол.)
• Погода в селі Курячі Лози [Архівовано 7 червня 2016 у Wayback Machine.]
• Сабатинівський човен: слідами знахідки [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
• http://www.radiosvoboda.org/content/article/911874.html [Архівовано 1 березня 2014 у Wayback Machine.]
• http://donklass.com/arhiv/histdisk/golodomor/golodomor/evidence.php-id=968.htm
• Розвідки з історії українського козацтва [Архівовано 22 лютого 2020 у Wayback Machine.]

1. ↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних