YaChudo

Куряче

Переглядів: 0. Оновлено 25.10.2026.

село Куряче
Країна Україна Україна
Область Луганська область
Район Довжанський район
Тер. громада Довжанська міська громада
Код КАТОТТГ UA44040010280076781 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
Засноване 1880
Населення 214
Площа 12,3 км²
Густота населення 17,4 осіб/км²
Поштовий індекс 94825
Телефонний код +380 6434
Географічні дані
Географічні координати 48°10′3″ пн. ш. 39°36′17″ сх. д. / 48.16750° пн. ш. 39.60472° сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
129 м
Водойми р. Довжик
Місцева влада
Адреса ради 94850, Луганська обл., Свердловська міськрада, с. Медвежанка, вул, Гребенюка, 12
Карта
Куряче. Карта розташування: Україна
Куряче
Куряче
Куряче. Карта розташування: Луганська область
Куряче
Куряче
Мапа
Мапа

Ку́ряче — село в Україні, у Довжанській міській громаді Довжанського району Луганської області. Населення становить 214 осіб.

Знаходиться на тимчасово окупованій території України[1][2].

Географія

Географічні координати: 48°10' пн. ш. 39°36' сх. д. Часовий пояс — UTC+2. Загальна площа села — 12,3 км².

Село розташоване у східній частині Донбасу за 45 км від міста Довжанська. Найближча залізнична станція — Довжанська, за 45 км. Через село протікає річка Довжик.

Історія

Засноване в 1880 році на річці Довжик.

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 717-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області», увійшло до складу Довжанської міської територіальної громади.[3]

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації колишніх Довжанського (1938—2020) та Сорокинського районів, увійшло до складу новоутвореного Довжанського району[4].

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:

Мова Кількість Відсоток
українська 154 71.96%
російська 59 27.57%
румунська 1 0.47%
Усього 214 100%

За даними перепису 2001 року населення села становило 214 осіб, з них 71,96% зазначили рідною мову українську, 27,57% — російську, а 0,47% — іншу[6].

Пам'ятки

Неподалік від села розташований ботанічний заказник місцевого значення «Курячий».[7]

Також на території села є братська могила радянських воїнів.

Примітки

  1. ↑ Рада визнала частину Донбасу тимчасово окупованою територією. dw.com (укр.). Процитовано 15 березня 2026.
  2. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №32/2019 Про межі та перелік районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях.
  3. ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 22 лютого 2022.
  4. ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  5. ↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  6. ↑ Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 4 січня 2014.
  7. ↑ Природно-заповідний фонд Луганської області //О. А. Арапов, Т. В. Сова, В. Б. Фєрєнц. О. Ю. Іванченко. Довідник. — 2-е вид. доп. перер. — Луганська: ВАТ «ЛОД». — 168 с., стор. 87 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 15 жовтня 2013. Процитовано 7 жовтня 2013.

Джерела

  • Высоцкий В. И. Исторические аспекты топононимов Луганщины. — Луганск, 2003. 196 с.
  • Міста і села України. Луганщина: історико-краєзнавчі нариси/ упор. В. В. Болгов. — К: Українська академія геральдики, товарного знаку та логотипу, 2012. — 472 с. — ISBN 978-966-8153-83-9

Посилання


Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).